Опера

Украдене щастя

Ю. Мейтус
Украдене щастя
опера на 3 дії
150 хв.

Лібрето Максима Рильського за мотивами однойменної драми Івана Франка

Грає кров, коли звучить коломийка чи аркан… Одна із найвідоміших українських опер – «Украдене щастя» Юлія Мейтуса, написана за відомою драмою Івана Франка.

Плутанина доль і трагедія почуттів Анни, Миколи та Михайла співзвучна мелодіям гуцульського фольклору, з їх гострими ритмами та дисонансами, які композитор повсякчас використовує.

Виконується українською мовою

 

Постановники
Диригент-постановник

Ігор Лацанич народний артист України та народний артист Республіки Татарстан

Диригент

Мирон Юсипович народний артист України

Режисер-постановник

Федір Стригун народний артист України, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка

Хормейстер-постановник

Орест Кураш заслужений діяч мистецтв України

Хормейстер

Ірина Коваль

Художник-постановник

Тадей Риндзак народний художник України

Балетмейстер-постановник

Герман Ісупов народний артист України

Лібрето вистави
ДІЯ 1

Зимового вечора в хаті селянина-прикарпатця Миколи Задорожного сусіди зібралися на вечорниці. Сам господар ще не повернувся з роботи. Його дружина Анна занепокоєна — пора вже пізня, а чоловіка не видно. Згодом молодь розходиться.

Від сусідки Насті Анна дізнається, що в цих краях з’явився Михайло Гурман, якого всі вважають загиблим. Колись Анна присягалася любити його до могили. Звістка про появу Михайла посіяла в ній тривогу, адже вона заміжня, а одночасно й радість — коханий живий.

Повертається Микола, до крові побитий сільським Війтом. Микола проклинає своїх кривдників. Його скарги неглибоко доходять до свідомості Анни, вона під впливом звістки про Михайла. Кожен, думає про своє.

Входить жандарм Михайло Гурман. Він підозріло ставиться до Миколи. Запитує, чому на ньому сліди від крові. Коли Микола вийшов, Михайло нагадує Анні про минуле. Він не звинувачує її, бо знає, що брати обманом видали її заміж.

Ранком Микола й Анна взялися за хатню роботу. Анна стривожена недобрими снами. Микола втішає її. Несподівано в хату входять Війт із жандармом, Бабич і Настя. Вночі в корчмі порізано всіх хазяїв. Миколу звинувачують у вбивстві й заарештовують. Анна у розпачі. До хати повертається Михайло. Він вириває в Анни признання у коханні і слово коритися йому.

ДІЯ 2

Вже минуло літо, а Миколи немає. Селом кружляють дивні поговори про Анну й жандарма. Сусіди встигли вже зненавидіти її за те, що зламала присягу шлюбному чоловікові.

Лунає музика, і молодь розпочинає забаву. Є тут також Михайло, який запрошує до танцю Анну. Війт намагається   сприяти   веселощам. Але   музика   раптово   замовкає. Всі присутні зауважили появу Миколи, який повернувся з тюрми. Тут Михайло публічно заявляє, що він врятував Миколу, бо спіймав справжніх злочинців. Микола без слова подався в сторону дому, за ним несміливо пішла Анна  під  ненависним поглядом селян.

ДІЯ 3

Минув уже тиждень від часу повернення Миколи, але думки Анни зайняті постійно Михайлом, бо ж кохає його понад усе на світі. Гурман раптово заявляється у їх в хаті. Закохана жінка, втративши почуття сорому, падає в обійми Михайла. І так їх застає Микола.

Михайло вибігає з хати, а Микола благає жінку не топтати його честі. Незадовго повертається Михайло і частує господарів горілкою. Коханням осяяні обличчя Анни і жандарма. Микола бачить це. Він втрачає останню надію налагодити своє сімейне життя, повернути своє щастя. І не може з цим примиритися.

Михайло брутально випроваджує з хати Миколу і сам залишається із Анною. Скривджений і зганьблений, Микола вирішує втопити своє горе у горілці — запрошує гостей на “стопку по втраченім щастю”. Поява Анни з коханцем стає причиною колотнечі, яка призводить до трагедії. Михайло поводиться так, ніби є господарем цього дому: б’є Миколу і виганяє з хати його гостей… “Як смів ти виганяти моїх гостей?” — запитує жандарма Микола. Михайло у відповідь каже, що таке право має, бо Микола вкрав у нього його щастя.

Сварка Миколи Задорожного та Гурмана закінчується вбивством жандарма. Вмираючи, Михайло дякує йому, бо життя для нього давно вже стало мукою.

Про виставу
Опера «Украдене щастя» Ю. Мейтуса

З часу світової прем’єри 1960 р. на сцені Львівського театру опери та балету, опера «Украдене щастя» є однією із найвідоміших та найбільш виконуваних українських опер ХХ століття. Її автор Юлій Мейтус (1903-1997) – український композитор, у доробку якого 17 опер. Його творчість, зважаючи на час та обставини, у які жив і творив митець – нерівноцінна: поруч з художньо вартісними творами є чимало створених під впливом політично-ідеологічних обмежень радянської доби.

Композитор яскраво проявив свій талант вже в молоді роки: його твори високо оцінював, зокрема, Бела Барток. Вже у 23-річному віці Мейтус, отримавши ґрунтовну музичну освіту як піаніст у школі Густава Нейгауза у рідному Єлисаветграді (нині – м. Кропивницький) та як композитор у Харківській консерваторії у класі Семена Богатирьова, розпочав писати музику до театральних вистав.

З 1926 р. він співпрацював зі славетним театром «Березіль» Леся Курбаса, для якого створив музику до 13-ти вистав, зокрема, «Диктатури» й «Прологу». За спогадами композитора, партитура «Диктатури» налічувала понад 400 сторінок. Не раз Курбас сам награвав композиторові речитативні мелодії, які зберігали свобідний ритм розмовної мови, а Мейтус записував і обробляв музичні ескізи. Розгром театру «Березіль» та розстріл Леся Курбаса за наказом радянської влади, загрожувало репресіями і молодому композиторові. Йому довелося (ймовірно під тиском та погрозами) засудити діяльність славетного українського режисера у низці статей для журналу «Радянська музика». Після такого «відступництва», оминувши радянські репресії та погодившись співпрацювати із владою, композитор повсякчас мусить створювати «ідеологічно правильні» твори поруч із неповторними авторськими композиціями, для яких характерні тонке розкриття психологічної драми, колористичність й пошук нових нюансів виразності.

Фото Ю. Мейтуса з автографом

Серед 17-ти опер Юлія Мейтуса (деякі були написані у співпраці з радянськими авторами), «Украдене щастя» – неповторний зразок лірико-психологічної драми. Написана на лібрето Максима Рильського за однойменною п’єсою Івана Франка. Як першоджерело твір Франка був обраний не випадково, адже ім’я українського поета на той час увінчувало назву Львівського академічного театру опери та балету, для якого і була написана опера Мейтуса.

Сюжет драми – любовний трикутник із життя простих людей, що завершується фатальним фіналом – підштовхнув композитора на створення опери, наближеної до стилістики веризму: тут розгортаються не менші пристрасті, ніж в операх «Паяци» Р. Леонкавалло та «Сільська честь» П. Масканьї. Монологи та діалоги героїв сповнені драматичних кульмінацій, імітують такі натуралістичні ефекти, як крик, шепіт, монотонне повторення, зітхання тощо.

І разом з тим, опера «Украдене щастя» має неповторний український колорит, завдяки майстерному використанню українського, насамперед – карпатського фольклору. Особливе застосування він отримує у хорових й танцювальних масових сценах, створюючи мальовничий і, водночас, контрастний фон для підкреслення особистої драми героїв.

Троє головних персонажів – Анна, її чоловік Микола Задорожній та коханий, жандарм Михайло Гурман отримують яскраву індивідуальну музичну характеристику: пісенні та молитовні просвітлені інтонації у партії Анни, пасторальні, наче награвання сопілки, мелодії Миколи, та трубні марші в партії жандарма, водночас поєднані із модерною експресивною музичною мовою. Опера складається з розгорнутих сцен, однак вирізняються також яскраві сольні арії, як от монолог Анни «І молилася я, і поклони клала» з І дії та куплети Михайла «Жити треба як живеться» із ІІІ дії.

Світова прем’єра відбулася на сцені Львівської опери 10 вересня 1960 р. Постановники – диригент Ярослав Вощак, режисер Сергій Сміян, художник Олександр Сальман. Першопрочитання здійснили виконавці головних партій – В’ячеслав Кобржицький (Микола), Валентина Герасименко (Анна), Павло Кармалюк (Михайло). Після львівської сцени прем’єра опери відбулася у театрах Польщі (Гданськ), Чехії (Прага, Брно), Угорщини (Будапешт), Кореї (Пхенян), Китаю, Болгарії, Румунії, Естонії, Німеччини та ін.

Фото 1960 р.

Нове прочитання опери «Украдене щастя» на сцені Львівської опери відбулося у 1989 р. (прем’єра – 29 травня). Постановники – диригент Ігор Лацанич, режисер Федір Стригун, художник Тадей Риндзак, хормейстер Орест Кураш, балетмейстер Герман Ісупов. Неповторним виконавським складом оновленої постановки були Ніна Тичинська і Людмила Божко (Анна), Володимир Ігнатенко (Микола), Ігор Кушплер (Михайло), Наталія Свобода (Настя) і Василь Дудар (Війт). Вистава була представлена на гастрольних виступах, зокрема, у Великому театрі Варшави.

У музиці Юлія Мейтуса геніальний твір Івана Франка знайшов надзвичайно тонке та глибоке відтворення, що торкається серця і сучасного слухача.

R_L_8852
R_L_8769
Украдене щастя - 3.09.11 Качала, Пятничко, Данильчук 1113
R_L_8815
Украдене щастя - 3.09.11 Качала, Пятничко, Данильчук 1232
R_L_8861
R_L_8871
DSC06009
R_L_8899
R_L_8903
R_L_8906
R_L_8934
R_L_8960
R_L_8982
R_L_8990
R_L_9012
R_L_9019
R_L_9076
R_L_9113
R_L_9148
R_L_9154
R_L_9171
R_L_9180
R_L_9211
Найближчі події
2022
02
вер.
п'ятниця
18:00-20:40 | 100-500 грн
Львівський національний академічний театр опери та балету
Обрати деньКупити квиток
2022
09
вер.
п'ятниця
18:00-20:40 | 100-500 грн
Львівський національний академічний театр опери та балету
Обрати деньКупити квиток
Микола Задорожний

Олег Лихач народний артист України

Віталій Роздайгора лауреат міжнародних конкурсів

Анна, його дружина

Любов Качала народна артистка України

Людмила Савчук народна артистка України

Олеся Бубела лауреатка міжнародних конкурсів

Михайло Гурман

Петро Радейко лауреат міжнародних конкурсів

Степан Дробіт

Настя

Тетяна Вахновська заслужена артистка України

Наталія Дацько народна артистка України

Війт

Дмитро Кокотко

Юрій Трицецький заслужений артист України

Олекса Бабич

Віталій Загорбенський лауреат міжнародного конкурсу

Юрій Шевчук лауреат міжнародного конкурсу

Перша жінка

Анастасія Корнутяк лауреатка міжнародних конкурсів

Друга жінка

Вероніка Коломіщева лауреатка міжнародного конкурсу

Наталія Величко заслужена артистка України

Корчмар

Віталій Войтко

Юрій Гецко

Роман Ковальчук заслужений артист України

Парубок

Андрій Бенюк лауреат міжнародних конкурсів

Віталій Загорбенський лауреат міжнародного конкурсу

Микола Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів

роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців