Опера
Головна сцена

СТРАШНА ПОМСТА

Є. Станкович
Тривалість 2 години, 45 хвилин
Вартiсть квитка: 100 - 500 грн

Найближчі дати

Головна сцена

СТРАШНА ПОМСТА

Опера
Головна сцена
Тривалість 2 години, 45 хвилин
Вартiсть квитка: 100 - 500 грн

Музика та лібрето Євгена Станковича за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя

Світова прем`єра на сцені Львівської національної опери, приурочена до 80-річчя сучасного українського композитора Євгена Станковича.

Містична історія про страшну розплату за жахливі злодіяння, що віддзеркалює події сьогодення.

Вистава, що є особливо актуальною в контексті нашої спільної помсти за нелюдські злочини рашизму.

Особистісне трактування Гоголівського сюжету як авторське прочитання біблійної історії про Каїна та Авеля запропонують німецькі постановники – режисер Андреас Вайріх та сценографка Анна Шеттль.

Запрошений диригент-постановник – знаний інтерпретатор музики Станковича, Володимир Сіренко.

Видовищно-інтелектуальна українська опера ще ніколи не була настільки сучасною.

Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду – ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.

У візуальному оформленні афіші використано фрагменти триптиху сучасного українського художника Любомира Медвідя «Мішені».

Виконується українською мовою

Постановники

Диригент-постановник

Режисер-постановник

Хормейстер-постановник

Художниця-постановниця і дизайнерка костюмів

Балетмейстер-постановник

Художник світла

Керівник проекту

Виконавці найближчої події

Дійові особи та виконавці

Катерина

Людмила Корсун

Дар’я Литовченко

Данило

Тарас Бережанський

Володимир Шинкаренко

Відьмак

Василь Садовський

Роман Трохимук

Душа Катерини

Маріанна Цвєтінська

Аліна Діденко

Анастасія Корнутяк

Стецько

Юрій Шевчук

Микола Корнутяк

Петро Радейко

Баба

Олена Скіцько

Лілія Нікітчук

Осавул Горобець

Юрій Трицецький

Орест Сидір

Роман Страхов

Схимник

Андрій Бенюк

Віталій Загорбенський

Суддя

Юрій Трицецький

Перший козак

Максим Сальніков

Ігор Знетиняк

Другий козак

Олексій Кувітанов

Володимир Рибчук

Мерці

Василь Матвіїв

Микола Кузьмич

Станіслав Боднар

Ігор Знетиняк

Лібрето

Дія І

Картина 1

На весілля сина осавула Горобця приїздить його брат, Данило Бурульбаш, разом із жінкою Катериною та сином. Осавул благословляє молодих іконою — і раптом один з присутніх козаків перетворюється на Відьмака. Горобець, тримаючи ікони, проганяє лиходія, але гості віщують біду.

Картина 2

Данило з родиною та козаками пливуть додому на човні. Козаки насторожені, тривожно й Катерині, яка колихає сплячого сина. Данило питається в Катерини, чому та сумна, і дружина переповідає йому страшні історії про Відьмака, які вона чула. Бурульбаш запевняє дружину, що їй нічого боятися.

Човен пропливає повз старий цвинтар. Козаки чують крики, що лунають з кладовища. Хрести на могилах починають хитатися, і з могил повстають мерці. Данило втішає Катерину й наляканого сина. Він говорить дружині, що набагато більше його непокоїть її батько, який останнім часом поводиться дуже дивно: ходить похмурий і суворий, не зважає на малого онука.

Картина 3

Хутір Данила Бурульбаша. Входить сердитий батько Катерини і питає доньку, чому та пізно повернулася додому. Данило вступається за жінку, між ним і батьком починається сварка. Чоловіки хапаються за шаблі, і в запеклому бою батько Катерини ранить Данила. Після довгих благань Катерини чоловіки зрештою миряться.

Дія ІІ

Картина 4

Наступного ранку Катерина розповідає Данилові про дивний сон, який їй наснився. Нібито її батько і є тим страшним Відьмаком, якого вони бачили на весіллі. Не подобається Данилові сон дружини, адже у снах часто криється правда.

Картина 5

Данило зі слугою вирушають на обхід. Страшно Катерині після вчорашнього сну. Вона просить чоловіка замкнути її в світлиці і поставити козаків на варті.

Картина 6

Під час обходу Данило помічає, як його тесть кудись прямує. Він вирішує прослідкувати за ним, і з засідки бачить, як той перетворюється на Відьмака. Раптом Данило помічає тінь Катерини — то чаклунські чари прикликали її душу, поки вона спить. Вражений, він повертається додому.

Прокидається Катерина і розповідає чоловіку, що знов бачила страшний сон про батька. Данило говорить дружині, що то не сон, і що її батько дійсно лихий Відьмак.

Дія ІІІ

Картина 7

У Даниловій пивниці сидить закутий у ланцюги Відьмак, а над Дніпром палає його лігво. Повз пивницю проходить Катерина. Відьмак починає благати дочку спасти його пропащу душу і відпустити, обіцяє, що піде до монаших печер і замолюватиме гріхи. Після довгих вагань Катерина відпускає батька, і щойно той зникає — вона усвідомлює, якої страшної помилки припустилася.

Картина 8

Баба-служниця виводить ледь притомну Катерину з пивниці. Жінка зізнається старій у скоєному. Вбігає розлючений Данило і сповіщає, що Відьмак втік. Він припускає, що хтось його випустив. “А якщо це я?” — з острахом питає Катерина. “Тоді я би зашив тебе у свій мішок і утопив би на самій середині Дніпра” — лютує Данило.

Картина 9

Задумливий Данило сидить за столом у світлиці. Катерина наспівує пісню. Тяжко на душі в Бурульбаша, він просить дружину не покидати їхнього сина і відчуває свою близьку смерть. З’являється Відьмак із нечистю і вбиває Данила. Стецько кличе Катерину попрощатися із чоловіком. Плаче й побивається вдова, просить поховати її разом із чоловіком.

Картина 10

Чудовий Дніпро за тихої погоди. З’являється божевільна Катерина і співає:

“Біжить візок кривавенький А в тім візку козак лежить Постріляний, порубаний Під явором ворон кряче За козаком мати плаче”

Картина 11

Перед лампадою в печері молиться старий Схимник. Раптом до нього входить Відьмак і просить молитися за його пропащу душу. Святий Схимник дістає книгу і з жа- хом відступає — немає прощення такому нечуваному грішнику. Розлючений Відьмак вбиває старця. Страшний стогін пронісся полем і лісом. У розпачі Відьмак розуміє, що родинне прокляття справджується. Гріхи наздоганяють його і він гине в муках.

Епілог

З’являється божевільна Катерина з сином на руках. Здалека чути страшне виття Відьмака. Лунає Катеринина пісня:

“Біжить візок кривавенький А в тім візку козак лежить Постріляний, порубаний Під явором ворон кряче За козаком мати плаче”

Історія вистави

І сказав Господь: Що ти зробив?
Голос крови брата твого взиває до Мене з землі
Книга Буття 4:10

Історія створення “Страшної помсти” є складною і тривалою. За словами композитора Євгена Станковича, початкова ідея написання опери за мотивами однойменної повісті належала ще його вчителеві Борису Лятошинському. На жаль, втілити цю ідею він не встиг.

Про те, як він узявся за реалізацію задуму свого вчителя, Євген Станкович розповідає: “Ідея створення «Страшної помсти» виникла після того, як видатний диригент Стефан Васильович Турчак, після вдалої постановки мого балету «Княгиня Ольга», запропонував мені написати оперу. І тоді я згадав про слова Бориса Лятошинського щодо «Страшної помсти», яку він не зміг втілити за свого життя. Ознайомившись з повістю Гоголя, якого з дитинства надзвичайно люблю, я вирішив звернутися до «Страшної помсти» і повідомив про це Стефана Турчака. Він сприйняв цю ідею із задоволенням”.

У процесі створення лібрето до опери композитор максимально дотримувався першоджерела: “У нього {Гоголя – А. П.} надзвичайно чітко і зрозуміло визначені всі задуми, місця перебування героїв, їх вчинки, слова тощо. Не все увійшло до опери, але у своєму лібрето я намагався зберегти основу повісті «Страшна помста»”.

Через певні обставини робота над оперою була зупинена, а прем’єра не відбулася. Більш ніж за десять років творчий процес було поновлено з ініціативи Львівської національної опери.

Основою сюжету “Страшної помсти” є переосмислення Гоголем відомої біблійної легенди про Каїна та Авеля з «Книги Буття» – історії заздрості, що призвела до жорстокого злочину. Впродовж століть вона була і є актуальною та неодноразово «проростала» у світовому мистецтві у вигляді алегорій, символічних паралелізмів в образах та сюжетах.

Саме цей відомий біблійний сюжет знайшов своє переосмислення у повісті Миколи Гоголя, де Петро, прагнучи через заздрість помститися своєму брату Івану, зіштовхує його з маленьким сином у прірву. Після смерті, поставши перед Божим судом, Іван просить Бога, щоби останнім в роді Петра з’явився такий лиходій, за гріхи якого страждатимуть усі його предки. А Іван стане Вершником, який сидячи на своєму коні на вершині гори, довіку буде спостерігати за муками брата.

До постановки “Страшної помсти” було вдруге запрошено німецьких митців – режисера Андреса Вайріха та сценографку і дизайнерку костюмів Анну Шеттль. Глядачам Львівської опери цей творчий тандем відомий за успішною минулорічною прем’єрою опер Дмитра Бортнянського “Сокіл” та “Алкід”.

“Страшна помста” Євгена Станковича стала першим досвідом роботи німецьких постановників із українським фольклорним матеріалом. За словами режисера Андреаса Вайріха, це дало їм певну свободу трактування Гоголівського сюжету та можливість подивитися на українську історію дещо зовнішньої перспективи. Про власну концепцію сценографії та костюмів, дизайнерка Анна Шеттль розповідає наступне:

“Величезну роль в нашій історії відіграють козаки. Мені, як іноземці, було цікаво поринути у світ козацтва та запозичити фрагменти з різних часів, впливів та культурних аспектів. Тож на сцені костюми стануть колажем із різних частин та створять нереалістичний всесвіт. Можна знайти, наприклад, вплив самураїв, сукні з високою талією часів Гоголя та частини козацького одягу”.
Постановники також зазначають, що їх “Страшна помста” – це історія з відкритим фіналом, тож кожен глядач зможе знайти власні відповіді на одвічні питання.