Опера

ПРЕМ’ЄРА «Лис Микита»

І.Небесний
ПРЕМ’ЄРА «Лис Микита»
120 Хвилин.

Музика Івана Небесного, лібрето Василя Вовкуна за однойменною поемою Івана Франка «Лис Микита»

Опера на 2 дії

«Лис Микита»  – чудова музична казка для дітей і дорослих. Казка про звірів, насичена, яскрава, приправлена гумором. Іван Франко вдало зобразив людські натури заховавши їх за масками звірів. Артисти продемонструють глядачам чудову музичну виставу на професійному рівні, створять гарний настрій.

  • Постановники:
  • Диригент-постановник – Теодор Кучар (США)

    Диригент – Ірина Стасишин

    Художник-постановник – Тадей Риндзак, Арвідас Буйнаускас (Литва)

    Художник костюмів – Ганна Іпатьєва (м.Київ)

    Дизайн масок – Василь Одрехівський (м.Львів)

    Художник по світлу – Арвідас Буйнаускас (Литва)

    Хормейстер – Вадим Яценко

    Режисер-постановник – Василь Вовкун

    Режисер – Тарас Різняк

  •  
  • Дійові особи та виконавці:
  • Лев (баритон) – Ю. Шевчук, П. Радейко, В. Янковський (запрошений)

    Левиця – Н. Романюк, В. Коломіщева

    Лис Микита (тенор) – О. Лановий, О. Лихач, В. Роздайгора, Н. Тацишин (запрошений)

    Лисиця (сопрано) – А. Корнутяк, А. Носова, М. Мазур, О. Романів, Л.Діка                         

  • Мавпа Фрузя (сопрано) – Л. Осташ, О. Бубела, О. Мочерад

    Вовк (баритон) – А. Бенюк, Д. Жуков, В. Янковський

    Медвідь (бас) – Ю. Трицецький, Д. Кокотко, І. Міхневич

    Півень (тенор) – В. Садовський, М. Кузьмич, О. Садецький 

    Цуцик (тенор) – В. Войтко, І. Знетиняк, В. Роздайгора

    Кіт Мурлика (баритон) – В. Загорбенський, М. Корнутяк

    Бурсук Бабай (баритон) – О. Зозуля, В. Янковський

    Рись (мецо-сопрано) – Т. Вахновська, М. Березяк, І. Чікель, Л. Діка

    Осел (бас) – В. Чібісов, Р. Чабаранок, В. Дутчак, Д. Кокотко, І. Міхневич

    Цап (тенор) – Ю. Гецко, Н. Тацишин (запрошений), А. Возіян (запрошений)

    Заєць (тенор) – І. Знетиняк, В. Войтко

    Охрім (баритон) – Д. Жуков, І. Борхес-Самко

    Війт (бас) – В. Дутчак, Ю. Трицецький, Д. Кокотко

    Возний (тенор) – В. Матвіїв, І. Кузьмич

Лібрето вистави
Про виставу

КОМЕДІЯ СУДУ…

Режисерські вияви в опері Івана Небесного “Лис Микита”

Лібрето Василя Вовкуна за однойменною поемою-казкою Івана Франка

Я хочу, наслідуючи вислів Вольтера: «щоб казка Лис Микита була правдоподібною, а не схожою на безладний сон, щоб у ній не було банальностей, а під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину…»

У своїх творчих рефлексіях важко не співпасти і не узгодитись із аналітичними роздумами Наталі Тихолоз у розвідці «Невмирущий Лис Микита, або Надзвичайні пригоди рудого крутохвоста», в якій художній світ Франкової поеми розглядається як своєрідна модель соціальної дійсності, і не тільки тогочасної Галичини, а людського простору взагалі, без часових рамок та обмежень. Адже родовід Лиса Микити та шляхи його міграції розпочинаються 940-го року нашого літочислення з оповідання «Вихід невільників» (Ecbasis captivity”), проходять через поему “Reinaert” (1250р.) нідерландського поета Віллєма аж до переробленої в 1790-му році Гете старонімецької повісті “Reinke”, що була виданою під назвою»Reineke Fuchs” й стала вирішальною мотивацією для написання Франком власного твору, змодифікованого сатиричним спрямуванням на український грунт.

Наше все життя – війна є,
Кождий боресь в ній, як знає:
Сей зубами, той крильми,
Третій кігтями міцними,
Інший скоками прудкими…

Ця соціальна дійсність подається крізь жанрову призму казки, вражаючи своєю сучасністю та актуальністю.

Так, це твір паралельно-двоадресний: він і для дітей, і для дорослих. У нашому випадку – справжній бестселер, але вже оперний, для сімейного перегляду; дійство, у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично- викривальні змісти й підтексти. І важко сказати чого  тут більше: людського в звіриному світі, чи навпаки, звіриного у людському!.. Вражає інше – жорстокість співіснування, скоріше, звірині закони боротьби за своє існування. Оте поєднання людського зі звіриним і творить головний сатирично-гумористичний концепт Франкової поеми, а також  нашої постановки – пересотворення.

Ідея боротьби за виживання визначає і лисмикитівський сюжет і характеристики всіх персонажів, які, до речі, не діляться на позитивних чи негативних, переможців чи переможених… В цьому соціумі, де правда є умовною, так само, як умовними є поняття добра і зла, панують і ціняться обман, підступ, підкуп, протекція, брехня… З низу до верху – усі пронизані й об‘єднані корупційними схемами й відносинами, тому не винятком є й Лев, який, почувши про скарб Гороха, реабілітовує Лиса і призначає державним кардиналом…

Основою композиційної постановки опери І. Небесного «Лис Микита» є судовий процес, виокремлений автором лібрето в головну площину дії та боротьби. На думку Наталі Тихолоз, саме він діалогізує і драматизує розповідь: «Адже суд – це свого роду драма, а за Гейзінгою,- «суд як словесний двобій» та «суд як змагання». І сутність його полягає в намаганні кожної сторони перевершити супротивника в якнайдобірнішому ганьбленні і обмовленні, щоб, таким чином здобути перемогу.

Ця комедія суду – скоріше дійство для розваги, аніж пошук істини чи справедливості. Лис Микита виживає завдяки хитрості та неабияким здібностям. Ми йому навіть симпатизуємо, посміхаючись, і трішки заздримо, адже він  – блискучий шоу-мен, талановитий актор, геніальний само режисер, успішна людино-тварина…

І кожен з нас у Лисі Микиті хоче впізнати когось із своїх дуже добрих знайомих, не признаючись, що найближчим його родичем є кожен із нас…

Ідея написання лібрето і задум постановки Франкового Лиса Микити, як сучасного дійства, підказало саме життя з сьогоднішніми викликами, реаліями і з‘явою нового типу героїв нашого часу. 

Вибір на написання музичного тексту випав на Івана Небесного як композитора, що вміло і тонко поєднує сучасну мову з музичною мовою предків. В даній музичній канві ми чуємо голоси трембіт, цимбал, ліри, бандури…

Для оперного театру партитура Івана Небесного несподівана за своєю стилістикою та музичною фарбою.
Сценографічний простір Лиса Микити: ліс без лісу, мінімізована пустеля… з пустельними плодами – чорними і білими квадратами…з її жорстокими законами буття через зсув усіх духовних та моральних цінностей та інституцій… у даному випадку йдеться про судову інстанцію чи скоріше  судову інсталяцію…Ще якісь людиноподібні намагаються піднестися до небесної високості, але земне тяжіння своєю синергетикою повертає назад… до чи у чорний квадрат…

Усі герої Лиса Микити, як і він сам мають гарне походження, добре виховані і навчені, заможні й добре виглядають, – проблема в сутності, вона поголовно фальшива. Про це виказують їхні павутинні німби…

Костюми Ганни Іпатєвоі разом зі скульптурними композиціями Василя Одрехівського ніби взяті з подіуму, холодно творять характер кожного героя, наділяючи його індивідуальними рисами.

Узагальнюють оперне дійство сучасні технології і світло –  не як спецефекти чи 3Д, а як рівноцінні художні засоби з власним естетичним наповненням, що вирізьбляють і чіткіше проявляють нинішній час і простір з сучасними  його домінантами – Лисом(-ами) Микитою(-ами)…

Найближчі події
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців