Опера

Мойсей

М. Скорик
Мойсей
опера на 2 дії
150 Хвилин.

Лібрето Богдана Стельмаха і Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка

Опера «Мойсей» українського композитора Мирослава Скорика написана на замовлення Львівської опери з нагоди 100-річчя театру.

Опера на дві дії з прологом і епілогом або ж сценічна притча синтезувала провідні ідеї Франкового твору – інтерпретацію біблійного сюжету та алегорії самоусвідомлення української нації.

Виконується українською мовою

Постановники
Диригент-постановник

Михайло Дутчак народний артист України

Режисер-постановник

Збігнєв Хшановський (Польща) заслужений діяч культури Польщі

Балетмейстер-постановник

Сергій Наєнко заслужений артист України

Художники-постановники

Тадей Риндзак народний художник України

Михайло Риндзак народний художник України

Художник костюмів

Оксана Зінченко заслужений художник України

Хормейстер

Вадим Яценко лауреат всеукраїнського конкурсу

Лібрето вистави
ПРОЛОГ

Поет звертається до рідного народу, який стогне під ярмом поневолення, «мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством,
ніби струпом, вкритий!».

Болюче запитання:
«Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?»,

– переходить у ствердження:
«О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання».

Дія 1

Картина 1

Пустеля в Синаї. Ранок. Єгошуа ніжними словами будить зі сну свою кохану Лію. Неподалік від них малеча робить будиночки з піску, і ця забава дивує молодих, адже діти ніколи не бачили нічого, крім пустелі. Гра в місто, слова про дім, як мрія «увійшли в кров і душу дитини».

Надходять Авірон і Датан із групою своїх прибічників. Вони докоряють Мойсееві і його однодумцям, до яких належать Лія та Єгошуа, за важкі випробування нескінченною подорожжю.

«Де чудовий обіцяний край,
Про який говорив нам Мойсей
Сорок літ так велично і гарно?
Набрехали пророки!
У пустині нам жить і вмирать! Доки?»

Соратники Мойсея мріють про щасливе життя в обіцяному краї:
«Там діброви й зелена мурава,
Нас там жде і багатство, і слава!».
Між супротивниками зав’язується гострий словесний поєдинок, який мало не переходить у бійку.

Картина 2

Виходить із шатра Мойсей. На дорікання юрби він відповідає, що, провадячи народ до Палестини, виконує волю самого Єгови. Мойсей розповідає казку про вибір деревами свого короля. І гордий ліванський кедр, і пишна пальма, і ніжна береза відмовились. Лише терен прийняв на себе важкий обов’язок.
«Здобуватиму поле для Вас,
Хоч самому не треба,
І стелитися буду внизу, –
Ви ж буяйте до неба!»

Під вчинком Терену Мойсей розуміє скромність вибраного Богом народу, – «щоб він був, мов світило у тьмі».

Авірон заперечує таке тлумачення. Він насміхається з Мойсея і погрожує йому. Мойсей у відчаї. Він відходить, а його супротивники розпочинають церемонію поклоніння Золотому Тільцю, що передує їх відходу на схід.

Дія 2

Картина 1

Пустеля. Мойсей стоїть у глибокій задумі. Він звертається до Бога, щоб той почув його молитви і дав відповідь на сумніви, що роздирають душу.
«Сорок літ трудився, навчав,
Щоб з рабів тих зробити народ!
Та дістав тільки кпини й каміння…».

З’являється Азазель — злий дух. Він підсилює душевне сум’яття Мойсея.
«Що, як голос, що вивів тебе на похід той нещасний,
Був не Бога, а твій, внутрішній, власний?»

Мойсей це пристрасно заперечує. Він відходить у гори, де молиться, піднявши руки. Люди бачать його у розмові з Богом і бояться кари Господньої за зраду його заповіту.

Картина 2

До Мойсея зближається дух ніби його матері. Вона шкодує сина за його душевні терзання і відраджує від цілковитої довіри Єгові.

Мойсей не може слухати цього:
«З твоїх слів не любов помічаю.
Ти темний демон одчаю! Відступись…»

Але Йохаведа продовжує словесний наступ — тепер уже разом із Азазелем. Їх страхітливий дует кидає Мойсея у розпач.
«Горе моїй недолі, чи ж довіку не вирваться вже
Мому люду з неволі? Одурив нас Єгова!»

Картина 3

Над пустелею чути голос Єгови, звернений до Мойсея:
«За сумнів твій карою буде те,
Що, побачивши вітчину,
— Сам не вступиш до неї.
Тут і кості зітліють твої».

Здіймається страшна буря, яка змітає Мойсея з лиця землі. Люди враз прозріли, оплакуючи його:
«Щезло те, без чого жить ніхто з нас негідний.
Що давало змисл життєвий, просвітляло і гріло».

Вбігає натовп на чолі з Єгошуа і Лією. Люди засуджують на страту Авірона й Датана і закликають до походу. Вони сповнені віри, що досягнуть мети, до якої провадив Мойсей,— ступити в обіцяний край, на вільну рідну землю.

Епілог

Поет впевнений у щасливому майбутньому свого народу:
«Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі».

Про виставу
Короткий опис

До 100-річчя Львівської опери керівництвом театру було запропоновано композиторові Мирославу Скорику написати оперу. Так постав геніальний твір Маестро – опера «Мойсей» на лібрето Богдана Стельмаха за однойменною поемою Івана Франка. Знову композитор звернувся до творчості поета Івана Франка, і як розповідав Мирослав Скорик, на це була також особиста причина. Про це мріяв батько композитора, для якого поезія Франка була дуже важливим національним імпульсом, духовним явищем не лише європейського, а світового масштабу [Кияновська Л. Мирослав Скорик: людина і митець. Львів: «Ї». С. 68].

Прем’єра опери «Мойсей» відбулася 23 червня 2001 року під орудою самого автора. Кілька прем’єрних вистав опери відбувалися під час перебування у Львові Папи Римського Івана Павла ІІ, і Святіший Отець благословив увесь творчий колектив. Це єдиний музично-театральний твір, який вперше в історії незалежної України фінансував Ватикан і отримав папське благословення.

Опера на дві дії з прологом і епілогом або, за висловом дослідників – сценічна притча, синтезувала як і провідні ідеї Франкового твору – інтерпретацію біблійного сюжету та алегорії самоусвідомлення української нації, так і оригінальне музичне втілення – традицій національної музики та сучасної стильової мови композитора.

Як і літературне першоджерело, опера «Мойсей» – не тільки про вселенський символ пророка, якому Божим провидінням було дано «рабів перетворити в народ». Вона – про прагнення нашого народу «вийти з рабства, вирвати його з серця», про історію України, про її майбутнє.

Постановниками цього знакового для сучасного українського оперного мистецтва твору стали хормейстер Богдан Герявенко, сценографи Михайло і Тадей Риндзаки, художниця костюмів Оксана Зінченко, хореограф Сергій Наєнко, режисер Збіґнєв Хшановський. За диригентським пультом виступав сам автор або ж тодішній головний диригент театру – Михайло Дутчак. Уся концепція опери безумовно тримається на втіленні провідної партії Мойсея, яку на прем’єрних виставах виконував бас Олександр Громиш. 

Mojsei 289
Mojsei 267
Mojsei 259
Mojsei 252
Mojsei 230
Mojsei 198
Mojsei 175
DSC05301
Mojsei 128
Mojsei 105
Mojsei 096
Mojsei 070
Найближчі події
2021
31
жов.
неділя
18:00-20:30 | 50-500 грн
Львівський національний академічний театр опери та балету
Обрати деньКупити квиток
Мойсей

Юрій Трицецький заслужений артист України

Авірон

Олександр Зозуля

Юрій Шевчук лауреат міжнародного конкурсу

Датан

Андрій Бенюк лауреат міжнародних конкурсів

Азазель

Андрій Савка

Лія

Любов Качала народна артистка України

Віра Колтун

Світлана Мамчур народна артистка України

Єгошуа

Віталій Войтко

Олег Лихач народний артист України

Роман Трохимук заслужений артист України

Йохаведа

Тетяна Вахновська заслужена артистка України

Наталія Дацько народна артистка України

Поет

Орест Сидір народний артист України

Симеон (пастух)

Андрій Бенюк лауреат міжнародних конкурсів

Юрій Шевчук лауреат міжнародного конкурсу

Голос Єгови

Володимир Дутчак

Жриці Ваала

Юлія Михаліха-Рома

Юлія Рижа

Соло в танцях

Юлія Єрмоленко

Діти
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців