Вклоняємось Великій Соломії
У цей день…
16 листопада 1952 року відійшла у вічність славетна українська співачка, сопрано, голосом якої захоплювалися у країнах кількох континентів – Соломія Крушельницька.
«Насправді існує одне життя та єдиний нинішній день і досить усміхнутися їм, щоб завтрашній ранок став кращим, ніж усі попередні», – часто повторювала співачка. Сучасники пам’ятають Крушельницьку як людину сильну духом і невимовну оптимістку, яка своїм мистецтвом співу, навіть в останні роки життя, уміла розрадити оточуючих та принести миті щастя.І разом з тим – особистість незламна і мужня, як на тендітну та завжди елегантну жінку. Із 1939 року і до кінця життя вона мешкала у Львові. Цей період – війни, зміни влади, непевності та голоду – співачка пережила із достоїнством, піклуючись про рідних, навчаючи обдарованих співаків та навіть зрідка даючи концерти.
Життя Соломії – це не лише історія про тріумфи та славу, це й приклад наслідування для теперішніх поколінь.
Сьогодні, у 68-му річницю із дня смерті співачки, її могилу на Личаківському цвинтарі відвідали співробітники інституцій, назви яких увінчує ім’я Соломії Крушельницької, а їх діяльність, зокрема, спрямована на популяризацію діяльності співачки.Працівники Львівського національного академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької усією мистецькою сім’єю поклали квіти на могилу співачки та вшанували її пам’ять. Спів у виконанні Львівського муніципального хору «Гомін» та солістки Львівської національної філармонії імені М. Скорика Лілії Коструби став невід’ємною частиною вшанування, а слова пам’яті прозвучали від заступника генерального директора-художнього керівника Львівської національної опери Тараса Курчика та директора Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайла Кобрина.
Вічная пам’ять!
Фото – Олена Храмова