У Львові вшанували пам’ять народної артистки України Наталії Слободян

Учора у Львівському національному театрі опери і балету представили балет на 3 дії Цезара Пуньї «Есмеральда», і це була присвята українській Улановій – світлої пам’яті народної артистки України Наталії Слободян (1923-2013), якій 27 лютого виповнилося б 95 років.

Наталія Василівна працювала у львівському театрі 69 (!) років – з 1944 і аж до кончини 2013-го.

Її вважали однією з найкращих балерин  України.  Її  вишуканий граціозний танець у 1940-1970-х роках порівнювали з виконавським мистецтвом найвидатніших балерин світу. Легендарна Галина Уланова, подивившись, як танцює Слободян, назвала її натхненне і зворушливе виконавство «неповторним, зігрітим серцем та окриленим любов’ю». Саме цими рисами, кажуть у театрі, й вирізняється вся багатогранна творча діяльність прими-балерини, а згодом – педагога-репетитора Наталії Слободян. І додають, що  творчість львівської балерини – не лише яскрава сторінка, а ціла епоха в історії національного мистецтва.

Танцівниця глибокого правдивого перевтілення, Слободян створила велику галерею чарівних,   натхненних  емоційною   силою,   драматизмом   і   ніжною   лірикою образів. Лілея («Лілея»), Мануся («Сойчине крило»), Марічка («Тіні забутих предків»), Раймонда («Раймонда»), Аврора («Спляча красуня»), Нікія («Баядерка»), Одетта-Оділлія («Лебедине озеро»), Марія (»Бахчисарайський фонтан»), Кітрі («Дон Кіхот»), Дзвінка («Хустка Довбуша»)… Балерина через все творче життя пронесла відданість традиціям академічної школи класичного танцю. В її виконавському мистецтві органічно поєднувалися витончена танцювальна техніка, психологічно достовірна драматична гра, скульптурно виразна пластика. Вихованка останнього передвоєнного випуску Київського хореографічного училища по класу учениці Агриппіни Ваганової, видатного педагога й балетмейстера, однієї з перших українських балерин і засновниці національного балетного виконавства Клавдії Васіної, вона все своє творче життя віддала Львівському театру опери і балету, на сцені якого танцювала 25 років.

У 1968-2013 рр. Наталія Василівна працювала педагогом-репетитором у балетній трупі. «Вона до кінця життя самовіддано служила балету, виховуючи нові покоління молодих майстрів і передаючи їм естафету художніх традицій національної культури», – говорять у театрі, додаючи, що відданість Наталії Слободян театрові – гідний приклад для молоді.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

Фото «Дню» надали у театрі.