Соломія Крушельницька: Україна відзначила 150-річчя “ідеальної співачки”/ Vesti.ua
ОКСАНА ГОНЧАРУК
02 ЖОВТНЯ 2022, 09:30
Vesti.ua про те, як країна у воєнний час вшановує українську співачку світової слави
Увесь останній тиждень шанувальникам класичної музики та просто небайдужим до культурних подій українцям варто було б провести у Львові. Саме там із 23 вересня по 2 жовтня відбуваються заходи, присвячені 150-річчю національної легенди – оперної діви Соломії Крушельницької.
До речі, ювілей видатної спiвачки відзначають усім світом, оскільки ця дата входить до списку пам’ятних дат під егідою ЮНЕСКО.
Лише одна жінка змогла досягти висот Карузо та Шаляпіна, ім’я її – Крушельницька
Сьогодні ми особливо цінуємо той факт, що успіхи Крушельницької на оперних сценах світу на початку ХХ століття були успіхами та визнанням української музики та мистецтва. “Ідеальна співачка” – так світова преса називала Соломію Крушельницьку за її прекрасний голос, акторський дар і красу. Схиляючись перед величиною таланту зірки, які тільки титули їй не присвоювали: її, наприклад, називали “ваґнерівською примадонною XX століття” та “канонізованою Баттерфляй”. Останній титул співачка здобула після того, як в італійському місті Брешіа 29 травня 1904 року відбулася прем’єра опери Пуччіні “Мадам Баттерфляй”, де у головній ролі виступила Соломія Крушельницька. Публіка сім разів викликала артистів і композитора на сцену. Після вистави Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: “Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”. Не кожна випускниця Львівської консерваторії може похвалитися таким тріумфом.
Як зазначав один із музичних критиків того часу, італієць Рінальдо Кортопассі: “У перші десятиліття ХХ століття на оперних сценах світу царювали чотири артисти і всі вони були чоловіками: Енріко Карузо, Тітта Руффо, Маттіа Баттістіні, Федір Шаляпін. І лише одна жінка змогла досягти їх висот і стати нарівні з ними. Її ім’я – Соломія Крушельницька”. Вона навіть перевершувала їх, бо мала не тільки фантастичний голос, а й найвищий рівень акторської майстерності, що, в принципі, на той час було певним викликом. Тому що більшість партій на той час виконувалися статично на краю сцени, а Соломія саме грала складні жіночі долі, розбирала кожну роль психологічно і втілювала в індивідуальній для кожного образу пластиці.
Заручниця радянської влади
Майже за десять років до тріумфу в Італії 1893 року Соломія Крушельницька блискуче закінчила Львівську консерваторію, а 1894 року дебютувала у Львівській опері, завойовуючи симпатії перших глядачів.
Місто Львів стало стартом кар’єри примадонни та місцем, де вона померла у 1952-му у віці 80 років (16 листопада світ слідом за ювілеєм народження відзначатиме річницю смерті примадонни. – Прим, авт.).
На жаль, 1939 року світову кар’єру оперної діви було перервано більшовиками – через приєднання в листопаді 1939 року Західної України до СРСР співачка, на той момент громадянка Італії, не змогла виїхати зі Львова, де гостювала у сестри. З чужої злої волі вона більше жодного разу не залишала територію СРСР. По суті, артистка, яку знав увесь світ, стала “заручницею” нової влади.
Останню частину життя Соломія Крушельницька викладала у Львівській консерваторії, випустивши у світ багатьох чудових вокалістів. Але лише за місяць до смерті вона отримала від СРСР звання професора.
1991 року вже в незалежній Україні було засновано Міжнародний конкурс оперних співаків ім. Соломії Крушельницької для привернення уваги до оперного мистецтва, відкриття нових імен молодих виконавців та популяризації імені легендарної співачки на міжнародному рівні.
Львівський театр опери та балету з 2000 року носить ім’я Соломії Крушельницької
У 2022 року ювілей Крушельницької вирішено було відзначати на державному рівні – відповідний указ наприкінці 2021 року було оприлюднено на сайті президента України Володимира Зеленського. У листопаді 2022-го у Львівській опері мав відбутися черговий конкурс оперних співаків її імені. Війна змішала плани. Але ювілейні урочистості у Львові все ж таки вирішили не скасовувати. Епіцентром подій став Львівський театр опери та балету, який з 2000 року року носить ім’я Соломії Крушельницької. Ініціатором перейменування став тодішній директор театру Тадей Едер. Маючи шалений успіх та величезну армію шанувальників на багатьох оперних сценах світу по обидва боки океану, Соломія Крушельницька протягом майже 30 років життя намагалася хоча б раз на рік виступати на сцені Львівської опери.
Ювілей організатори готували майже два роки, але не всім подіям судилося втілитися через війну. Як зазначив генеральний директор-художній керівник Львівської опери Василь Вовкун, для нього заповітною мрією вшанування співачки стало б одночасне виконання опери “Мадам Баттерфляй” на всіх сценах світу, де вона виконувала цю партію. А це на хвилинку майже 100 театрів (!) у всьому світі.
“Соломія. Brava!”
Проте у день ювілею на сцені Львівської опери відбувся Гранд-концерт “Соломія. Brava!”. У його програмі звучали оперні шедеври, які на найкращих сценах чотирьох континентів виконувала Соломія Крушельницька. Лунали арії, хори та ансамблі з опер італійських, французьких та німецьких композиторів, адже сама Соломія Крушельницька мала у своєму репертуарі 60 оперних партій восьми мовами. Це і фрагменти з опер “Мадам Баттерфляй” та “Манон Леско” Дж. Пуччіні, “Фаворитка” Доніцетті (в якій дебютувала співачка), “Кармен” Бізе, “Фауст” Гуно, “Саломея” Ріхарда Штрауса, “Трубадур”, ” Ернані”, “Отелло” Верді, “Тангейзер”, “Лоенгрін” Р. Вагнера. Варто зазначити, що не всі з названих творів ставляться чи виконуються в Україні, тому очевидці розкішного оперного дійства отримали унікальну можливість насолодитися такою різноманітністю світової оперної класики.
За задумом режисера Василя Вовкуна, ювілей Крушельницької, мав об’єднати на сцені найкращих оперних виконавців Львова, Одеси, Києва, Дніпра та Харкова. Солістами урочистого концерту стали артисти Львівської опери Любов Качала, Людмила Корсун, Дар’я Литовченко, Софія Соловій (сопрано), Тетяна Вахновська (меццо-сопрано), Олег Лановий, Віталій Роздайгора (тенори), Роман Страхов (баритон), Тарас Бережанський (бас), а також запрошені виконавці – Катерина Миколайко (сопрано, Дніпро), Алла Мішакова (сопрано, Харків), Олег Злакоман (тенор, Одеса), Сергій Ковнір (бас, Київ) та Олександр Шульц (тенор, Німеччина).
У фіналі, під легке кружляння пелюсток троянд, що ефектно опускалися на сцену, зал почув оригінальний голос нашої Соломії, яка співала українську пісню “Рідний край”, записану у Львові 1951 року. Як відомо, кожен свій виступ, незалежно від його програми, співачка завжди закінчувала українськими піснями.
Італійський диригент-зірка та стіни. що розмовляють
Диригувати гранд-концертом запросили італійського диригента Альберто Веронезі, який за сумісництвом є художнім та музичним директором престижного Міжнародного фестивалю Джакомо Пуччіні у Торре-дель-Лаго. Маестро не злякався війни, приїхав до України, багато репетирував та блискуче диригував гранд-концертом.
Того ж дня у фоє Львівської опери урочисто відкрили унікальну виставку “Історія тріумфу” про найважливіші етапи творчого шляху світової оперної зірки у сучасному інтерактивному оформленні відомого художника-дизайнера Сергія Петлюка.
У фоє Львівської опери урочисто відкрили унікальну виставку “Історія тріумфу”
Експозиція вийшла такою ж невагомою та повною повітря, як спів Крушельницької – архівні фото та підписи двома мовами розмістили просто на стінах театру, уникаючи громіздких стендів і вітрин. Вже під час відкриття організатори зрозуміли, що експозиція залишиться тут і після святкування, щоб далі дарувати глядачам відкриття моментів життя української співачки, яка стала легендою ще за життя.
Напередодні ювілею було відкрито сайт, присвячений життю та творчості Соломії Крушельницької, який був розроблений за сприяння Міністерства культури, Держагентства України з мистецтв та художньої освіти та Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
На цьому ресурсі можна дізнатися все про життя і творчість оперної легенди, подивитися історичні фотографії, послухати аудозаписи, що збереглися, і навіть прочитати рецензії від тодішніх світових критиків, які стежили за творчістю диви.
Сьогодні ми всі, наша культура та мистецтво – прагнемо до ширшого та глибшого входження до європейського та світового культуроутворення. Ці ювілейні святкування під час війни продемонстрували, наскільки наше прагнення цього входження свідоме і потужне. Незабаром, під мирним українським небом, яке обов’язково таким стане, будуть відкриття нових творчих особистостей, деякі з них, можливо, виявляться такого ж колосального масштабу, як і наша Соломія. Будуть нові гранд-концерти та нові прем’єри. Сподіваємося, що відбудеться і скасований цього року через війну Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької, оскільки такі важливі події – це про сталість і наступність поколінь.
ОКСАНА ГОНЧАРУК
ОГЛЯДАЧ ВІДДІЛУ “КУЛЬТУРА”
В журналістиці з кінця 90-х. Починала професійну діяльність з роботи музичним оглядачем журналу “Галас”. З 2000 року почала працювати в газеті “Комсомольська правда в Україні”. Працювала журналістом, а згодом стала редактором відділу культури і світського життя. В середині двохтисячних працювала редактором відділу культури газети “Сегодня”. З 2002 по 2004 рр. виконувала обов’язки головного редактора журналу “Ательє”. Оглядач сайту Vesti.ua в сфері культури – з листопада 2019 г.