ПРЕМ'ЄРА "НАБУККО"
Найближчі дати
-
02 Жовтня18:00Придбати квиток
Опера на 3 дії
Лібрето Темістокле Солера
Політика та релігія. Прагнення до влади та небезпечний любовний трикутник.
Одна з найвідоміших опер Джузеппе Верді, що принесла композиторові світове визнання та стала знаковою подією в історії італійського музичного театру. Створений у 1842 році, «Набукко» став не лише початком блискучої творчої кар’єри Верді, а й символом прагнення до свободи, людської гідності та національної єдності.
В основі сюжету — біблійна історія про поневолення єврейського народу вавилонським царем Набукко. На тлі масштабного історичного конфлікту розгортаються драматичні події, сповнені політичних інтриг, боротьби за владу, релігійного протистояння та особистих пристрастей. Верховний жрець Захарія веде свій народ до визволення, тоді як Абігайль, названа донька Набукко, у прагненні здобути престол не зупиняється ні перед чим. Особисті амбіції та почуття героїв визначають долі цілих народів.
Музика «Набукко» поєднує масштабні хорові сцени, виразні сольні номери та драматичні ансамблі. Особливе місце в опері займає всесвітньо відомий хор «Va, pensiero», який став символом незламності людського духу та прагнення до свободи.
Постановка режисера Василя Вовкуна пропонує сучасне сценічне прочитання класичного твору, зберігаючи його філософську глибину та актуальність. Монументальне сценографічне вирішення створив народний художник України Тадей Риндзак — один із найвизначніших українських театральних сценографів, чиї роботи вирізняються масштабністю художнього мислення та глибокою символікою. Показ вистави присвячений 85-річчю від дня народження митця, чия багаторічна творча діяльність стала вагомою сторінкою в історії Львівської національної опери та українського театрального мистецтва.
Історія, написана майже два століття тому, і сьогодні звучить переконливо, порушуючи теми влади, відповідальності, віри та свободи.
Виконується італійською мовою з українськими субтитрами
Храм Соломона в Єрусалимі
В Єрусалимі, оточеному вавилонськими військами, у храмі Соломона, священнослужителі, левіти і прості євреї моляться, благаючи бога захистити їх від жорстоких вавилонян, які на чолі з Набукко плюндрують ізраїльську землю.
Первосвященник Захарія закликає однодумців сподіватися на краще, бо йому вдалося взяти у полон доньку вавилонського царя Фенену. Саме вона може стати запорукою укладання миру між ассирійцями та євреями. Ісмаїл, племінник юдейського царя, впізнає у Фенені свою кохану, яка свого часу звільнила його з полону у Вавилоні. Юнак хоче врятувати принцесу. У цей час через потаємний хід у храм вривається в оточенні ассирійців Абігаїлла – позашлюбна донька Набукко, яка прагне стати спадкоємницею трону. У її серці палає нерозділене кохання до Ісмаїла. Заради цього кохання Абігаїлла готова допомогти єврейському народові. Але Ісмаїл не може себе змусити полюбити Абігаїллу.
Храм наповнює все більша і більша юрба. Військо ассирійського царя вже біля стін Єрусалиму. За якусь мить з’являється сам Набукко, який наказує всім впасти ниць. Захарія кидається до Фенени та заносить над нею ніж. Якщо ассирійський цар та його воїни й надалі осквернятимуть головний єврейський храм, він уб’є доньку царя. Набукко гарячково обмірковує ситуацію. Та враз до Фенени кидається Ісмаїл і вириває із рук головного жерця. Фенена врятована. Дика радість охоплює Набукко, він наказує грабувати і палити Єрусалим.
СЦЕНА 1
Царські апартаменти у Вавилоні
Абігаїлла підступно заволоділа документами, які свідчать, що вона є позашлюбною донькою царя та його рабині. Це означає, що вона не має права на трон, якого так бажала. Вбігає верховний жрець і повідомляє, що Фенена, залишена при владі на час вісутності Набукко, звільняє євреїв і збирається прийняти їх віру.
Абігаїлла вступає у змову з верховним жерцем, і він пропонує їй сповістити всіх, що Набукко загинув, відібрати корону у Фенени і шляхом обману стати царицею. У полоні Захарія звертається з молитвою до Бога, просячи у нього допомоги євреям. Вночі Ісмаїл приходить до левітів, благаючи прощення, хоче повідомити, що Фенена приймає їхню віру і прагне подарувати їм свободу. Але левіти, не вислухавши Ісмаїла, проклинають його як зрадника.
З’являється сестра Захарії Анна. Вона повідомляє левітів про те, що, завдяки Ісмаїлу, Фенена врятує єврейський народ. Почувши радісну новину, збираються люди. Несподівано з’являється Абдалло і повідомляє Фенені, що наближаються жерці Абігаїлла, які хочуть відібрати у неї корону і заарештувати як зрадницю. Абдалло пропонує Фенені втечу, але вона не погоджується. У цей час з’являється Абігаїлла і намагається відібрати у неї корону. Несподівано для усіх з’являється живий Набукко. Відібравши корону, він висловлює обурення зрадою своїх підданих і проголошує себе Богом. Від удару блискавки Набукко втрачає розум. Абігаїлла знову мріє про трон.
СЦЕНА 2
Тронна зала царського палацу у Вавилоні
У царському палаці відбувається бал на честь Абігаїлли, яка поводиться як цариця. До неї звертається верховний жрець із вимогою дати згоду на страту євреїв і Фенени. Несподівано з’являється Набукко, який, за наказом Абігаїлли, перебуває під домашнім арештом. Відіславши своїх наближених, Абігаїлла хитрістю змушує його поставити печатку на указі про страту євреїв. На якусь мить до царя повертається розум. Він із жахом усвідомлює, що стратять і Фенену. Набукко намагається знайти документи про рабське походження Абігаїлли, але не знаходить. Приголомшений підступністю Абігаїлли, Набукко просить її подарувати Фенені життя, але самозванка невблаганна.
СЦЕНА 1
На березі Євфрату
На березі Євфрату раби-євреї згадують свою батьківщину, не вірячи у повернення на рідну землю. З’являється Захарія, пророкуючи крах Вавилону, і вселяє у їх серця віру в те, що скоро Бог допоможе їм звільнитися з полону.
СЦЕНА 2
Царський палац у Вавилоні
Після важких душевних мук і жахливих сновидінь ув’язнений Набукко прокидається у палаці. Він бачить процесію – Фенену ведуть на страту. Усвідомивши, що трапилось непоправне, він падає на коліна, просить прощення у єврейського Бога за свої вчинки та молиться за порятунок доньки. Бог приймає його молитву, і до Набукко знову повертається розум.
Зі своїми вірними воїнами Набукко вирушає на порятунок Фенени. Остання мужньо йде на страту. З’являється Набукко зі своїми воїнами. На очах вражених вавилонян падає і розбивається статуя ассирійського божества. Набукко славить Ягве і дарує волю полоненим євреям. Абігаїлла, втративши останні надії на владу, випиває отруту. Вона благає прощення і з молитвою вмирає.
Набукко – як попередження світової трагедії…
Майже кожен день в Google у розділі «Наука» нас попереджають про наближення до Землі небезпечних астероїдів…
Науковці шукають життя поза Землею на найближчих планетах…
Джузеппе Верді в 1841 році в опері «Набукко» передає сучасникам та майбутнім поколінням тривогу і переживання за Храм земний перед жахіттям грядущого, відчуваючи тремтіння, що охопило Європу ще тоді, перед 1848 роком…
«Маестро революції», окрім новації в оперному жанрі, у самій музиці зміг пересотворити простір і час в спіральному вияві.
Події VI століття до н.е. осмислюються і переживаються нами на рівні нового інтелектуального та емоційного усвідомлення. Верді поєднує в один ланцюг минуле та сучасне, і його сила думки проявляється в сьогоднішньому часі новими викликами та загрозами для земної цивілізації.
Театр у більшості випадків відгукується постановкою цієї опери на найактуальніші і драматично-трагічні моменти історії.
«Набукко», як геніально-містичний твір, що з’явився на зрізі епохи, часу, стилю, не завжди користується популярністю в спокійні часи, його місія в час найвищого напруження і людського страху – бути символом відновлення надії і справедливості, таким чином він стверджує нас у майбутньому.
Може й тому, в наше неспокійне буття, виникає ідея постановки Джузеппе Верді «Набукко» в Одеській Національній Опері.
Сьогодні, коли світ затамував подих в передчутті якоїсь вселенської трагедії…
Храм – Земля стає беззахисним як від волі Творця, так і від волі самого людства.
Земля – макове зерно в космічному просторі, вона повсякчасно під загрозою зіткнення з позаземними астероїдами. Тому художник-сценограф Тадей Риндзак в оформленні спектаклю відобразив на камінні, що сиплеться з неба, вибиті староєврейською мовою фразами із Тори та лики тих, хто оберігав і молився за земний Храм.
Військо Набукко – царя Вавилону Навуходоносора ІІ виглядає сучасним бездуховним монстром, що готовий, будучи зомбованим владою, стерти з лиця землі святий Храм. Воно уособлює зло, сутність якого – смерть.
Первосвященник Захарія перед такою страшною ворожою навалою намагається вселити своєму народу надію, врятувати Храм, взиваючи за порятунком до Всевишнього.
Тут протиставляються вже не народи, не їхні культури, чи світовідчуття, тут гранично чітко виокремлюються дві ідейно-ворожі світові сили…
Долі усіх головних героїв твору драматичні в кожного по своєму. Однак у Набукко вона одна з найтрагічніших. Претензійно ущербна особистість, наділена безмежною владою, що володіє великою державою, наймогутнішою в світі армією, технічним озброєнням перестає усвідомлювати своє людське призначення, рамки своїх людських можливостей.
Тоді Всевишній позбавляє його здорового глузду на найвищому піку слави. Розсудок покидає царя, він знову стає чистим листом паперу, але Бог не позбавляє його любові…любові до дочки Фенене…
Саме любов’ю взиває Набукко до Бога євреїв, просячи про порятунок люблячої дочки і з любов’ю визнаючи владу Творця над собою і над світом.
Храм буде врятовано його любов’ю…
Храм Земний буде врятовано людським покаянням…
Василь Вовкун
Народний артист України
Режисер-постановник