Опера

СЛУЖНИЦЯ-ПАНІ

Д.- Б. Перголезі
СЛУЖНИЦЯ-ПАНІ
Д.-Б. Перголезі
60 Хвилин.

Комічна опера на 1 дію (Виконується італійською мовою)

Лібрето Дженнаро Антоніо Федеріко

Клавесин надано Українсько-швейцарською асоціацією

Haliciana Schola Cantorum

Постановники
Диригент-постановник

Ірина Стасишин

Режисер-постановник

Галина Воловецька заслужений діяч мистецтв України

Художник-постановник

Богдан Лужецький

Художник костюмів

Христина Козак

Лібрето вистави
СЛУЖНИЦЯ -ПАНІ Джованні Баттіста Перголезі

Картина перша

У будинку багатія Уберто – безладдя й плутанина.
Слуга Веспоне – ледар, а служниця Серпіна так хоче одружити на собі хазяїна, що думає тільки про весілля. Тому Уберто із самого ранку потрібно прикласти чимало зусиль, щоб отримати сніданок.
Але слабохарактерному хазяїнові навіть це не вдається: Серпіна вже почуває себе господинею й робить тільки те, що вважає потрібним. Дівчина подобається Уберто, але її нестерпна поведінка дратує.
Уберто просить Веспоне знайти йому турботливу дружину.
Розумниця Серпіна швидко реагує на ситуацію й вирішує будь-що закохати в себе хазяїна.

Картина друга

Серпіна застосовує весь арсенал жіночих хитрощів, щоб досягти мети. Зібравши речі, вона повідомляє Уберто, що йде до нареченого (якого насправді не існує). Уберто розгублений і самотній.
Серпіна ж продовжує свою гру за принципом «що дорожче дісталося – те більше цінується». Вона вмовляє Веспоне зіграти роль її нареченого – грізного військового, що вимагає за Серпіну величезне придане, і погрожує убити Уберто.
Німий слуга чудово справляється зі своїм завданням. Хазяїн, збентежений тим, що нещасній дівчині дістанеться такий грубіян, до того ж йому доведеться викласти чимало грошей на придане.
Врешті Уберто вирішує сам одружитися на своїй симпатичній служниці.

Про виставу
СЛУЖНИЦЯ -ПАНІ Джованні Баттіста Перголезі

В опери Дж. Б. Перголезі «Служниця пані» (La Serva Padrona) незвичайно щаслива сценічна доля. Коли двадцятитрьохлітній композитор з Неаполю створював інтермеццо до своєї опери-серіа «Гордий бранець» (два комічні номери, які виконувалися між діями трьохактної опери), він, безумовно, не сподівався, що саме ця інтермедія «Служниця-пані» перевершить за популярністю усі написані ним твори і принесе йому гучний успіх і славу родоначальника нового жанру – італійської комічної опери-буфа.

Джованні Баттіста Перголезі народився 4 січня 1710 року в Йезі (провінція Анкона), де навчав музики у Франческо Сантіні. У 13 років талановитий юнак вступає до неаполітанської консерваторії «Dei poveri di Gesu Cristo» (Господа бідних Ісуса Христа) – притулку для дітей-сиріт, де навчався у видатних композиторів і педагогів свого часу – Гаетано Греко, Франческо Дуранте – композиції, у Доменіко Маттеі – грі на скрипці. У 1731 році, ще студентом, Перголезі написав духовну драму «Святий Вільгельм Аквітанський», яку з успіхом виконали у монастирі Санта Аньєзе Маджоре. У тому ж році у неаполітанському театрі була поставлена його перша опера-серіа «Салюстія».

За дуже короткий творчий шлях (композитор помер у 26 років) Джованні Перголезі написав значну кількість творів різних жанрів: десять опер-серіа і опер-буфа, серед них «Олімпіада», «Адріан у Сирії», «Фламініо», «Закоханий монах», музику до комедій «Маестро музики», «Покараний ревнивець», а також духовні твори: ораторії, меси, кантати Маgnificat і Stabat Mater, «Salve Regina», більше тридцяти тріо-сонат, оперні симфонії й увертюри (так тоді називали оркестрові твори, які виконували перед оперною виставою), скрипковий концерт.

На початку XVIII ст. на театральних сценах Європи домінував жанр опери-серіа – «серйозної опери». В основі лібрето використовували сюжет з античної міфології. Свої почуття персонажі виражали через віртуозні арії, демонструючи унікальні можливості голосу, уміння імпровізувати. Опера нагадувала «концерт у костюмах». Щоб розважити публіку в антрактах, між актами великих опер виконували інтермедію. По суті, це була невеличка комічна опера, яку вирізняв розважальний сюжет, дійові особи, на противагу античним героям – звичайні люди з повсякденними, земними бажаннями. Глядачів приваблювали безпосередність і реалістичність характерів головних персонажів, веселі і прості мелодії арій, інтонаційно близькі до народних пісень, веселі перипетії, колоритні діалоги, сповнені народного гумору, що продовжували традиції народної комедії масок (commedia dell’arte).

28 серпня 1733 року у театрі Сан-Бартоломео відбулася прем’єра опери-серіа «Гордий бранець» Дж. Б. Перголезі з інтермедією «Служниця-пані» на лібрето Дж. А. Федеріко. «Гордий бранець» провалився, а от інтермедія мала величезний успіх. Незабаром «Служницю-пані» почали виконувати окремо як одноактну комедію. У центрі комедії – образ симпатичної розумниці-служниці, яка зуміла закохати в себе свого хазяїна, щасливо влаштувати свою долю. Музичний критик Франко Аббатіні писав, що опера «Служниця-пані» нагадує чарівну скриньку, наповнену веселими сюрпризами, це – коштовне зібрання вокальних тем з особливим благородним блиском.

«Служниця-пані» отримала популярність не тільки в Італії. Після того як вона була перекладена французькою мовою, опера витримала майже 200 вистав у Парижі (1752). «Служниця-пані» завоювала всю Європу. Цікаво, що саме ця комічна опера Дж.Б. Перголезі поклала початок музично-естетичній полеміці з питань розвитку оперного мистецтва, так званій «війні буфонів», викликавши запеклі суперечки між консервативними прихильниками старої французької опери (серед яких були такі корифеї жанру, як Люллі і Рамо) і представниками прогресивної французької інтелігенції епохи Просвітництва (зокрема, Дені Дідро, Жан-Жак Руссо, Фрідріх Мельхіор Грімм), які вбачали в опері «Служниця-пані» вираження нових музично-естетичних ідеалів та ратували за реформування оперного мистецтва, що давало імпульс появі на сцені реалістичних героїв і звичних у житті ситуацій.

RL__4238
RL__4232
RL__4221
RL__4214
RL__4207
RL__4107
RL__4096
RL__4085
RL__4066
RL__4064
RL__4054
RL__4052
RL__4049
RL__4044
RL__4033
RL__4026
RL__4012
RL__4978
Найближчі події
2019
30
жов.
середа
19:00-20:00 | 150-350 грн
Дзеркальна зала на 15 рядів
Обрати деньКупити квиток
Уберто

Володимир Дутчак

Ігор Міхневич

Дмитро Кокотко

Серпіна

Наталія Курильців

Анастасія Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів

Анна Носова лауреат міжнародних конкурсів

Марія Саморіз-Шрам лауреат всеукраїнських конкурсів

Веспоне

Віталій Роздайгора

БОРХЕС-САМКО ІВАН

Клавесин

Наталія Пелех заслужена артистка України

Мар’яна Самотос лауреат міжнародних конкурсів

роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців