Опера

Коли цвіте папороть

Є. Станкович
Коли цвіте папороть
Феєрія на 2 дії (фольк-опера-балет)
120 хв..

Лібрето Олександра Стельмашенка на основі народних купальських пісень

Це вражаючий спектакль, що поєднує хорове виконавство, народні традиції обрядовості свята Івана Купала і сучасну хореографію. Доповнює враження – яскраве дійство з відео проекцією.

Гучна новітня прем’єра феєрії відбулася на сцені Львівської національної опери наприкінці 2017 року. Та до того часу – твір пережив десятиліття забуття, будучи забороненим Радянською владою, як яскраво національний модерний твір.

Виконується українською мовою

 

 

Постановники
Диригент-постановник

Володимир Сіренко (м.Київ) народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка

Диригент

Юрій Бервецький заслужений артист України

Режисер-постановник

Василь Вовкун народний артист України

Художник-постановник

Тадей Риндзак народний художник України

Художник костюмів

Ганна Іпатьєва

Хормейстери

Вадим Яценко лауреат всеукраїнського конкурсу

Ірина Коваль

Балетмейстер-постановник

Артем Шошин (м.Київ) заслужений артист України

Сергій Наєнко заслужений артист України

Художник світла

Дмитро Ципердюк заслужений працівник культури України

Лібрето вистави
Дія 1. Купало

Картина 1. «Людські Купала»
Сонцекрес. Магічна сила купальського вогнища. Перестрибуючи його, усі проходять ритуал очищення. Спалюється Марена – символ перешкоди буянню людського буття. Поєднання рук і сердець. Найвища пристрасть тілесного вогню – кохання.

Картина 2. «Русалчині Купала»
Відображення у воді. Двоякість існування через загублену долю. Відстороненість від реальності, віртуальність часу і простору. Тяглість до потойбіччя.

Картина 3. «Відьомські Купала»
Оргія пристрасті через сприйняття та оцінку втіхи іншими. Альтернативність існування заради вивищення самого себе.

Картина 4. «Цвітіння папороті»
За легендою, цвіт папороті з’являється – на мить – у найкоротшу купальську ніч. А можливо, цією квіткою і є мить кохання, вільна людська пристрасть, що пізнає самого себе і світ у цю найкоротшу купальську ніч?..

Дія 2. Героїка

«Золотій добі» легендарних часів язичництва, де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття, протиставляється доба гуманітарної катастрофи, війни, хаосу в Україні, починаючи з козацьких, післякозацьких часів аж до сьогодення.
Кується зброя.
Грає м’язами муштра.
Лунають бої.
Гуляє смерть.
Сподівання на новонародженого сина, який благословляється рідною землею і матір’ю – як майбутня надія України, її поводир і мудрець. Такий, яким був у свій час Байда чи Морозенко.

Про виставу

Ще в середині 70-их рр. ХХ століття Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітека» на написання масштабного сценічного твору для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, який би мав прозвучати в т.ч. на гастрольних виступах в паризькій «Гранд-Опера». Однак прем’єра феєрії, над якою композитор працював спільно з художником Євгеном Лисиком та балетмейстером Анатолієм Шекерою, не відбулася за вказівкою влади, а формально –  «з технічних причин». Причиною ж цьому – репрезентація української культури у вражаючому дійстві, яке неодмінно б спровокувало новий виток розвитку національного сценічного мистецтва в контексті поставангардної стилістики.

Після десятиріч забуття цілісна режисерська сценічна версія феєрії «Коли цвіте папороть» вперше була поставлена у 2017 році на сцені Львівської національної опери. Цього разу над твором спільно з композитором співпрацювало наступне покоління митців – режисер Василь Вовкун, диригент Володимир Сіренко, художник Тадей Риндзак, художниця костюмів Ганна Іпатьєва,  художник світла Дмитро Ципердюк. 

«Я щасливий, що тепер у Львові мій твір по-новому, першим у грандіозному проекті Василя Вовкуна «Український прорив», відроджується у сучасній оригінальній постановці». Євген Станкович, композитор

Цей вражаючий спектакль поєднує модерну музичну мову, хорове виконавство, народні традиції обрядовості і сучасну хореографію. Доповнює враження – яскрава сценографія із залученням відеопроекції.

У прем’єрних виставах брала участь українська співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко. Згодом, у 2018 році феєрія «Коли цвіте папороть» Є. Станковича була представлена на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету і Національної опери України імені Т. Г. Шевченка. 

«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднаний із принципом поетичного кінематографа». Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства

«Коли цвіте папороть» Є. Станковича стала також першою сучасною українською оперою, що транслюється у вільному доступі на стрімінговому інтернет-телебаченні Megogo.

Про новітню прем’єру феєрії писала українська, німецька та австрійська критика.

«Уперше на українській театральній сцені можна було побачити таке рухливе, багатобарвне, вражаюче уяву дійство у форматі «3D», в якому задіяні найсучасніші технологічні засоби – від світло-інсталяцій до відео проекторів». Леся Олійник. Фолк-опера-балет «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича: український прорив у Львові. Джерело: «Музика»: український інтернет журнал

«Jeder Komponist versucht seine Vorstellung von der Kontinuität der Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft im Klang zu gestalten. Gleichfalls artikuliert der Musiker im Klang bzw. in der eigenen Klangsprache den Wert und die Würde seines Landes, das ihm die unbegrenzten schöpferischen Kräfte liefert. Diese Künstler ermöglichen es uns, echte Werte vor dem Vergessen zu bewahren. … So ist Stankovychs ukrainische Folk-Oper „Wenn der Farn blüht“ auch auszulegen. Die Neuproduktion der Lemberger Staatsoper eröffnete die erste Tür zu verschiedenen Interpretationen dieses bedeutenden Werks, das zum Kulturerbe der europäischen Musikgeschichte zählt und gehört». («Кожен композитор намагається створити своє уявлення про безперервність минулого, сьогодення та майбутнього у звучанні. Саме так музикант виражає у звучанні або на своїй мові цінність та гідність своєї країни, яка дає йому необмежені творчі сили. … Так слід інтерпретувати українську фольк-оперу «Коли цвіте папороть». Нова постанова Львівської національної опери вперше відкрила двері для цього видатного твору, який належить до культурної спадщини європейської історії музики»). Adelina Yefimenko. LWIW/LEMBERG/Ukraine: „WENN DER FARN BLÜHT“ von Yevhen Stankovych. Джерело: MERKER Online (Австрія)

img040 - копия
img038 - копия (2)
img039 - копия
img039 - копия (2)
-3333333333333
img033 - копия - копия
stankovich jpg - копия - копия
citylight_120x180_stankovich
Копия (2) PYATNYTSYA-siti-1-683x1024
9711p2m
25398404_1926285034365907_3375202858758533786_o
25299800_1926284801032597_534767961980329355_o
25394768_1926285201032557_5848633838936634464_o
_DSC9167v2
25188893_1926285314365879_9173306834745860479_o
0
25299699_1926285214365889_5417064038937055206_o (1)
25394919_1926285197699224_5705918414080632280_o
_DSC9898P
39
25188848_1926285424365868_7208171945582461805_o
25394728_1926285021032575_8783368171674782661_o
25358226_1926284841032593_9100396875319025189_o
144
25358243_1926284174365993_8102366201460363419_o
25311383_1926284904365920_2544174204981232174_o
25189011_1926284614365949_85559921056658610_o
25188929_1926284561032621_3721623556932070808_o
143
25188774_1926284794365931_6520279468885549928_o
25182422_1926284567699287_8397112112419414327_o
143
102
55
Євген Станкович "Коли цвіте папороть" (феєрія опера-балет)

«…і дотепер над цією оперою нависають хмари, а будь-які намагання поставити цю оперу терплять крах.»

Є. Станкович

                 В 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію про написання масштабного сценічного твору від французької імпресарської фірми «Алітека» для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, що вимагало знайти нове, світле сучасне жанрово-видовищне рішення.

         За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити і почути взірець найбагатшого українського фольклору і образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором і постановником.

         Фольк-опера “Коли цвіте папороть” – стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі» – сутність цього напрямку полягала у відношенні композитора до фольклору, коли прадавні народні мелодії чи інтонаційні тембри поєднуються в авторських творах з модерними принципами композиторської техніки.

         В 1977 році на основі лібрето музикознавця О. Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Є.Станковичем було завершено. Розпочався репетиційний період. До проекту долучились львівський художник-постановник С. Лисик, київський балетмейстер А. Шекера, провідний маестро того часу Ф. Глущенко. Прем’єра мала відбутись на початку концертного сезону 1979 року в палаці «Україна».

         «Цієї прем’єри ніколи не буде…» – за три дні до здачі сказав у приватній розмові Євген Лисик. Нагорі вважали, що «Україна почала в самостійну грати».

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, – констатує музикознавець Рада Станкович-Сполоська, – складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи  пропонували двадцять п’ять концертів в паризькій «Гранд Опера» та п’ятирічний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури С. Безклубенко.»

         Так було знищено перспективи цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Але чи всі ці події поглинуті часом?…

         Розтерзана фольк-опера Євгена Станковича “Коли цвіте папороть” до цього часу продовжує існувати у фрагментарному вигляді і очікує своєї сучасної цілісної постановки.

         За роки української незалежності особистісно неодноразово визрівала мрія про надання  сценічного життя «Цвіту папороті». Хотілося втілити концепцію автентичної постановки під відкритим небом, в певному природному ландшафті з водою, живим вогнем, масштабними народними сценами. Цьому ніби й сприяли Віце Прем’єр-міністр України з гуманітарних питань М. Жулинський, пізніше В. Смолій. Але, на жаль, не вдалося.

         В 1998 році разом з швейцарськими художниками Хуго Широм і Томасом Бірве була задумана постановка на одній із Міжнародних виставок у Швейцарії. З цього приводу Євген Федорович писав: «Останнім часом у мене з’явилась надія на можливість реалізації цієї роботи…»

         Не судилося.

         Далі з диригентом В. Василенком визріла концепція постановки опери у Донецьку. І композитор переписує твір для академічного складу виконавців.

         Знову не склалося.

         Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» ввійшла в програму «Український прорив» Львівської Національної Опери. Саме тут Євген Лисик у співавторстві з Євгеном Станковичем готував шлях поєднання авангардних «на той час», фольклорних та народно-символістських музично-сценічних технологій, нове розуміння ними сутності зрілого неофольклористичного мислення кінця ХХ століття».

Режисер-постановник

Василь Вовкун, народний артист України

 

Епос Режисерські вияви в феєрії (опері-балеті) Євгена Станковича «Цвіт папороті»

«Тут немає «векторного» сюжету звичних для опери монологів, арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднуваний із принципом поетичного кінематографа..»                                                                                                                                                                                                             Ю. Чекан

    Сюжетно-композиційна специфіка лібрето “Коли цвіте папороть” Є. Станковича в нашій інтерпретації постановки зазнає процесу трансформації, (узгоджено з автором музики), в бік його композиційної цілісності, а також тематизму. Від «золотої доби» легендарних часів язичництва (перша дія) або гуманістичної епохи де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття до часів реальних, сьогоднішніх (друга дія), сповнених гуманітарних катастроф, загрозою війн, хаосу, в підтексти яких вчуватимуться історія козацтва і післякозацька доба.

         Наскрізною ідейно-образною рисою тексту “Коли цвіте папороть” являтиметься принцип узагальнених характеристик за якими центральний образ твору – народ, зведений до рівня образної типізації і позбавлений окремішньої особистісної персоніфікації. Вмотивованість сюжетних повторів авторських і режисерських, ситуаційних дублів, імпровізаційність надасть твору історичної перспективи, ніби розширюючи сам простір і час. Якщо в першій частині образно-емоційне наповнення відзначатиметься гармонійністю, пристрастю у всіх її проявах, то друга частина поставатиме контрастом до першої, тут пануватиме в дикому розгулі військовий чоловічий дух, куватиметься зброя, гарцюватиме м’язами муштра, лунатимуть бої, гулятиме смерть. Цей дух сьогодення підминає під себе прадавні глибокі духовні константи і постає Героїкою, творячи свій історичний контекст… Цей яскраво виражений композиційний дуалізм має створити полі-векторне відчуття ідейно-образного розвитку, стати новим рівнем художньо-інтонаційного узагальнення.

Режисер-постановник

Василь Вовкун, народний артист України

 

Найближчі події
2021
12
сер.
четвер
18:00-20:00 | 50-500 грн
Львівський національний академічний театр опери та балету
Обрати деньКупити квиток
2021
13
сер.
п'ятниця
18:00-20:00 | 50-500 грн
Львівський національний академічний театр опери та балету
Обрати деньКупити квиток
Солісти опери

Любов Качала народна артистка України

Людмила Осташ заслужена артистка України

Василь Садовський лауреат всеукраїнського конкурсу

Роман Трохимук заслужений артист України

Солісти хору

Олена Романів

Ірина Чікель

Юлія Онишко

Лілія Собчишин

Солісти балету

Зоряна Дворська

Вікторія Зварич

Дар’я Косміна

Наталія Пельо

Марія Потапова

Ольга Полякова

Сергій Качура заслужений артист України

Віктор Маліновський

Соло на гобої в оркестрі

Іван Кулиняк заслужений артист України

Денис Гриньов

Хор, балет і симфонічний оркестр Львівської національної опери
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців