Лібрето Олександра Стельмашенка на основі народних купальських пісень
Твір, що пережив десятиліття забуття, будучи забороненим радянською владою. Гучна новітня прем’єра феєрії «Коли цвіте папороть» сучасного українського композитора Євгена Станковича відбулася на сцені Львівської національної опери у 2017 році.
Фолькопера-балет «Коли цвіте папороть» втілює унікальний український обряд відзначення Івана Купала, а також розгортає перед глядачем ключові історичні події боротьби українського народу. Цей дивовижний спектакль поєднує сольне та хорове виконавство, сучасну хореографію та яскраве дійство з відеопроекцією.
Виконується українською мовою
| Диригент-постановник |
Володимир Сіренко (м.Київ) народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка |
| Диригент |
Юрій Бервецький заслужений артист України |
| Режисер-постановник |
Василь Вовкун народний артист України, професор |
| Художник-постановник |
Тадей Риндзак народний художник України |
| Художниця костюмів |
Ганна Іпатьєва |
| Хормейстер-постановник |
Василь Коваль лауреат всеукраїнського конкурсу |
| Хормейстери |
Вадим Яценко лауреат всеукраїнського конкурсу Ірина Коваль |
| Балетмейстери-постановники |
Артем Шошин (м.Київ) заслужений артист України Сергій Наєнко заслужений артист України |
| Художник світла |
Дмитро Ципердюк заслужений працівник культури України |
Картина 1. «Людські Купала»
Сонцекрес. Магічна сила купальського вогнища. Перестрибуючи його, усі проходять ритуал очищення. Спалюється Марена – символ перешкоди буянню людського буття. Поєднання рук і сердець. Найвища пристрасть тілесного вогню – кохання.
Картина 2. «Русалчині Купала»
Відображення у воді. Двоякість існування через загублену долю. Відстороненість від реальності, віртуальність часу і простору. Тяглість до потойбіччя.
Картина 3. «Відьомські Купала»
Оргія пристрасті через сприйняття та оцінку втіхи іншими. Альтернативність існування заради вивищення самого себе.
Картина 4. «Цвітіння папороті»
За легендою, цвіт папороті з’являється – на мить – у найкоротшу купальську ніч. А можливо, цією квіткою і є мить кохання, вільна людська пристрасть, що пізнає самого себе і світ у цю найкоротшу купальську ніч?..
«Золотій добі» легендарних часів язичництва, де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття, протиставляється доба гуманітарної катастрофи, війни, хаосу в Україні, починаючи з козацьких, післякозацьких часів аж до сьогодення.
Кується зброя.
Грає м’язами муштра.
Лунають бої.
Гуляє смерть.
Сподівання на новонародженого сина, який благословляється рідною землею і матір’ю – як майбутня надія України, її поводир і мудрець. Такий, яким був у свій час Байда чи Морозенко.
Ще в середині 70-их рр. ХХ століття Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітека» на написання масштабного сценічного твору для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, який би мав прозвучати в т.ч. на гастрольних виступах в паризькій «Гранд-Опера». Однак прем’єра феєрії, над якою композитор працював спільно з художником Євгеном Лисиком та балетмейстером Анатолієм Шекерою, не відбулася за вказівкою влади, а формально – «з технічних причин». Причиною ж цьому – репрезентація української культури у вражаючому дійстві, яке неодмінно б спровокувало новий виток розвитку національного сценічного мистецтва в контексті поставангардної стилістики.
Після десятиріч забуття цілісна режисерська сценічна версія феєрії «Коли цвіте папороть» вперше була поставлена у 2017 році на сцені Львівської національної опери. Цього разу над твором спільно з композитором співпрацювало наступне покоління митців – режисер Василь Вовкун, диригент Володимир Сіренко, художник Тадей Риндзак, художниця костюмів Ганна Іпатьєва, художник світла Дмитро Ципердюк.
«Я щасливий, що тепер у Львові мій твір по-новому, першим у грандіозному проекті Василя Вовкуна «Український прорив», відроджується у сучасній оригінальній постановці». Євген Станкович, композитор
Цей вражаючий спектакль поєднує модерну музичну мову, хорове виконавство, народні традиції обрядовості і сучасну хореографію. Доповнює враження – яскрава сценографія із залученням відеопроекції.
У прем’єрних виставах брала участь українська співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко. Згодом, у 2018 році феєрія «Коли цвіте папороть» Є. Станковича була представлена на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету і Національної опери України імені Т. Г. Шевченка.
«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднаний із принципом поетичного кінематографа». Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства
«Коли цвіте папороть» Є. Станковича стала також першою сучасною українською оперою, що транслюється на стрімінговому інтернет-телебаченні MEGOGO, сайті найновіших європейських оперних постановок Opera Vision та європейській театральній платформі Dramox.
Про новітню прем’єру феєрії писала українська, німецька та австрійська критика.
«Уперше на українській театральній сцені можна було побачити таке рухливе, багатобарвне, вражаюче уяву дійство у форматі «3D», в якому задіяні найсучасніші технологічні засоби – від світло-інсталяцій до відео проекторів».
Леся Олійник. Фолк-опера-балет «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича: український прорив у Львові. Джерело: «Музика»: український інтернет журнал
«Jeder Komponist versucht seine Vorstellung von der Kontinuität der Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft im Klang zu gestalten. Gleichfalls artikuliert der Musiker im Klang bzw. in der eigenen Klangsprache den Wert und die Würde seines Landes, das ihm die unbegrenzten schöpferischen Kräfte liefert. Diese Künstler ermöglichen es uns, echte Werte vor dem Vergessen zu bewahren. … So ist Stankovychs ukrainische Folk-Oper „Wenn der Farn blüht“ auch auszulegen. Die Neuproduktion der Lemberger Staatsoper eröffnete die erste Tür zu verschiedenen Interpretationen dieses bedeutenden Werks, das zum Kulturerbe der europäischen Musikgeschichte zählt und gehört». («Кожен композитор намагається створити своє уявлення про безперервність минулого, сьогодення та майбутнього у звучанні. Саме так музикант виражає у звучанні або на своїй мові цінність та гідність своєї країни, яка дає йому необмежені творчі сили. … Так слід інтерпретувати українську фольк-оперу «Коли цвіте папороть». Нова постанова Львівської національної опери вперше відкрила двері для цього видатного твору, який належить до культурної спадщини європейської історії музики»).
Adelina Yefimenko. LWIW/LEMBERG/Ukraine: „WENN DER FARN BLÜHT“ von Yevhen Stankovych. Джерело: MERKER Online (Австрія)
| Солісти опери |
Любов Качала народна артистка України Людмила Корсун заслужена артистка України Михайло Малафій лауреат міжнародних конкурсів Василь Садовський лауреат всеукраїнського конкурсу Роман Трохимук заслужений артист України |
| Солісти хору |
Мар’яна Березяк Олена Романів Ірина Чікель Лілія Собчишин Галина Гарбіт |
| Солісти балету |
Сергій Качура заслужений артист України Андрій Михаліха Вікторія Зварич Дар’я Косміна Наталія Пельо Марія Потапова Ольга Полякова Юлія Рижа Мирослав Мельник Мар’яна Гресь Мілена Русанова |
| Хор, балет і симфонічний оркестр Львівської національної опери |