Старий учений Фауст, розчарований у знаннях і житті, намагається накласти на себе руки. У відчаї він кличе сили темряви – і з’являється Мефістофель, який пропонує йому владу, багатство та славу. Фауст відмовляється від усього, бажаючи лише повернути молодість і здатність знову відчувати життя.

Мефістофель виконує його бажання, але натомість укладає з ним угоду: після смерті душа Фауста належатиме  Мефістофелю. Піддавшись спокусі видіння юної Маргарити, Фауст погоджується на угоду і знову стає молодим. Повернувши молодість, він вирушає у світ разом із дияволом.

Місто святкує ярмарок. Солдати на чолі з Валентином готуються вирушити на війну. Валентин хвилюється за свою сестру Маргариту, яку залишає без захисту. Щоб розвеселити друзів, Вагнер заводить веселу пісню, але її перериває поява Мефістофеля. Диявол пророкує присутнім нещастя й смерть, а тоді зачаровує всіх своїми дивами.

Серед натовпу Фауст помічає Маргариту й одразу закохується в неї. Він пропонує їй супроводжувати її, але дівчина чемно відмовляє. Її скромність і чистота ще більше полонять Фауста.

Біля дому Маргарити юний Зібель залишає для неї квіти, однак вони в’януть під впливом прокляття Мефістофеля. Тим часом Мефістофель і Фауст приносять для дівчини коштовності. Знайшовши скриньку з прикрасами, Маргарита зачаровано приміряє їх і вперше бачить себе зовсім іншою – прекрасною й бажаною.

Фауст освідчується їй у коханні. Попри сумніви й страх, Маргарита поступово піддається почуттям. Мефістофель відволікає сусідку Марту, а закохані залишаються наодинці. Маргарита визнає, що кохає Фауста.

Покинута Фаустом, Маргарита чекає на дитину. Осоромлена й самотня, вона продовжує кохати Фауста та молиться за нього і свою ненароджену дитину.

Із війни повертаються солдати разом із Валентином. Дізнавшись про ганьбу сестри, Валентин викликає Фауста на двобій. Під час поєдинку Мефістофель допомагає Фаустові, і той смертельно ранить Валентина. Помираючи, він проклинає Маргариту перед усім натовпом.

Зневірена Маргарита приходить до церкви благати прощення. Але навіть там її переслідує голос Мефістофеля, який нагадує їй про гріх і неминучу кару. Охоплена жахом, вона непритомніє.

У вирі демонічних видінь і спокус Мефістофеля Фауст поступово втрачає відчуття реальності. Перед ним з’являється образ Маргарити, і він дізнається, що вона ув’язнена за вбивство власної дитини й збожеволіла від відчаю.

Усвідомивши наслідки укладеної угоди, Фауст вирішує будь-що врятувати її. Разом із Мефістофелем він проникає до в’язниці, щоб визволити Маргариту. Вона впізнає коханого й згадує щасливі миті їхнього минулого. Та побачивши Мефістофеля, Маргарита в жаху відмовляється тікати. Вона звертається до Бога з молитвою про спасіння і помирає.