«Opera Europa» провела весняну конференцію в онлайн форматі
Впродовж 28-29 травня у онлайн форматі відбулася весняна конференція Міжнародної асоціації оперних театрів «Opera Europa». До цієї організації, офіс якої знаходиться у Брюсселі (Бельгія), входять 204 оперні театри, організації та фестивалі із 43 країн світу. Львівський національний академічний театр опери та балету імені С. Крушельницької приєднався до організації першим серед усіх театрів України у 2008 році.
Двічі на рік «Opera Europa» організовує міжнародні форуми, на які з’їжджаються представники членів організації із різних країн, обговорюють найважливіші питання і проблеми галузі, встановлюють нові контакти та обмінюються досвідом. Весною 2020 року форум мав відбутися у Гельсінкі (Фінляндія), однак був скасований через пандемію. Однак конференція все-таки відбулася у форматі онлайн, основною темою якої стало подолання наслідків пандемії коронавірусу та відновлення діяльності оперних театрів.
Обговорення цієї теми було дуже емоційним та, водночас, важливим для усіх членів організації. Адже досі оперні театри Європи та світу не стикались із таким вимушеним і тривалим припиненням своєї роботи, а «планування непевного майбутнього» (як була названа одна із дискусійних панелей конференції) є зараз пріоритетом для всієї оперної індустрії, яка потерпіла величезних збитків. Цифри, які озвучувалися під час доповідей вражають: 400 мільйонів євро збитків в сумі потерпіли члени асоціації «Opera Europa» (204 театри та організації), понад 2500 контрактів було розірвано, і ці цифри зростають щодня.
Модерував онлайн конференцію директор «Opera Europa» Ніколас Пейн. Онлайн форум відбувався впродовж двох днів – 28 та 29 травня, та включав доповіді учасників, презентації проектів та дискусійні групи.
У перший день (28 травня) після вітального директора Ніколаса Пейна, учасники все ж «перенеслися» до Гельсінкі (де мав відбутися черговий форум) завдяки презентаціям Фінської національної опери. Генеральна директорка театру Ґіта Кадамбі та артистична директорка Ліллі Паасіківі розповіли, що використали цю кризову ситуацію задля розвитку нових технологій взаємодії із глядачем. Йдеться не лише про вже звичні онлайн трансляції, а розробку нових імерсивних вистав (із технологіями розширеної реальності), використання VR-технологій тощо. Проєкт, над яким працював театр, має назву «Лайла» і така імерсивна вистава-інсталяція буде перезентована вже восени 2020 року.
Із деталями проєкту можна ознайомитися за посиланням: https://operabeyond.com/laila/
Після вражаючих презентацій Фінської національної опери, доповідачі із різних країн (Італії, Німеччини, Англії, Фінляндії, Бельгії та ін.) ділилися досвідом і порадами – які виклики постали перед ними у період кризи та які рішення та плани вони розробляють. Представники театрів неодноразово дякували «Opera Europa» за організацію конференції та різних онлайн дискусій, які надзвичайно мотивують і об’єднують у розумінні, що «ми не самі у цій кризі» і спільними зусиллями шукаємо рішення. Ще одним закликом конференції стало використати цей час як можливість для розвитку, як це яскраво продемонструвала Фінська національна опера.
Анна Марія Мео з Італії (Teatro Regio, Парма) розповідала про важливість комунікації зі слухачем, колективом і спонсорами. Teatro Regio організував онлайн трансляції, а також цікаві завдання для дітей, які можна завантажити зі сайту опери. Вона наголошувала, що сім’ї зараз залишаються вдома, тож опера подбала і про проведення часу з дітьми. Для спонсорів театр почав розробляти спонсорські пакети на різдвяний період. На жаль, певності, коли театр запрацює і у якому форматі – поки немає.
На великий кількості питань без відповідей наголошував і Боб Брандсен (Лондон, Royal Opera House), адже поки залишається не зрозумілим, як в умовах соціальної дистанції працювати не лише артистам, але й технічному персоналу, монтувальникам сцени, наносити грим, робити зачіски тощо. Він також зосередив увагу на питаннях мотивації працівників і підтримки психологічного стану.
Себастьян Шварц (Teatro Regio, Турин) і Александра Стамплер-Браун (Deutsche Oper am Rhein, Дюссельдорф) заглибилися у питання законодавства та матеріального забезпечення артистів. Непевні часи кризи, які регулюються юридично «форс-мажорними обставинами», залишили без матеріального забезпечення багато виконавців, велика кількість яких працюють як фрілансери. Яким буде бюджет наступного року? Для усіх театрів це питання залишається відкритим. Себастьян Шварц наголошував на нових можливостях, які можливо розробляти вже сьогодні: постановки під відкритим небом, копродукції, збільшення в репертуарі театрів камерної опери.
Спеціалістка із роботи з персоналом Ганна Фонтана (Finnish National Opera and Ballet, Гельсінкі) розповіла про навантаження, з яким зараз стикнулися працівники HR-відділів, на яких тримається комунікація з персоналом, артистами, фрілансерами, глядачами. Важливою є сфера інформування персоналу щодо нових правил роботи, безпечного перебування за допомогою маркування тощо. Артистам та працівникам театрів не менш важливо розуміти, що вони працюють у безпечних умовах.
Не менш завантаженим відділом є працівники сфери реклами та маркетингу, зазначила Ендрю Джунгерс, менеджерка «Opera Europa». Щоб тримати контакт із глядачем потрібно постійно створювати та оновлювати онлайн контент, на який, в даних умовах, фактично немає коштів. Та є і позитивні новини – це величезна зацікавленість глядачів в онлайн трансляціях, до прикладу кількість переглядів сайту Opera Vision зросла у чотири рази: https://operavision.eu/en
«Opera Vision» – це один із проектів «Opera Europa» − сайт де можна переглянути найновіші постановки із різних оперних театрів Європи та світу. Власне другий день конференції (29 травня) розпочався із презентацій трейлерів вистав, які є доступні для перегляду вже у травні.
Доповіді другого дня також були присвячені різним можливостям подолання кризи та безпечного функціонування театрів. Ситуації у різних країнах залежать насамперед від епідеміологічного стану та постанов уряду. Я розповіла Нора Шмідт із австрійського Граца (Opera Graz), що театр вже у червні готується до нових концертних програм, які зможуть відвідати не більше 100 глядачів.
Позитивним прикладом відновлення роботи театру є концерти Opera–Gala в Хорватській національній опері у Загребі, як повідомила очільниця театрі Дубравка Врґоч. При цьому дистанція у 2 метри повинна обов’язково зберігатися між артистами. Також театр, за дозволом влади, організував 20-хвилинні концерти просто неба у різних місцях Загреба і отримав дуже позитивний досвід і для артистів, і для слухачів, які часто не могли стримати сліз. Ситуація у Хорватії вирізняється тим, що вже певний період у країні немає нових випадків захворювання на коронавірус.
Чимало керівників та менеджерів театрів говорили про побудову сцени просто неба, як до цього готуються в Пармі, Лондоні, Загребі, Софії та в інших містах Європи.
Період кризи окремим театрам пощастило використати для завершення запланованої реконструкції приміщень, як це здійснила Албанська національна опера. І разом з тим, обладнання приміщень спеціальними кварцовими лампами, частота прибирання, вимірювання температури та дотримання великої кількості протоколів – це те, що чекає на працівників після відкриття театрів, наголосив Девід Боон, менеджер Національного експозиційного центру Брюсселю у Бельгії.
Від великої кількості невирішених питань, непевного майбутнього до нових можливостей – таким був емоційний тон більшості доповідей та дискусій учасників Весняної онлайн конференції.
Натомість «Opera Europa» із впевненістю будує нові плани – це проведення осіннього форуму 24-26 вересня у Загребі (Хорватія) та відзначення Всесвітнього дня опери 25 жовтня 2020 року.
Стефанія Олійник