Новини

Завжди дізнавайтесь першим про події в Нашій опері

Мистецтво у… «помаранчевій зоні» /15 серпня Львівська національна опера розпочинає 121-й сезон — розповів «Дню» керівник колективу Василь Вовкун

15 серпня Львівська національна опера розпочинає 121-й сезон — розповів «Дню» керівник колективу Василь Вовкун
13 серпня, 2020 – 10:41
 
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

У Львові поволі повертаються до роботи  заклади культури. Кілька днів тому «День» розповідав про відкриття нового сезону у Львівській національній філармонії. Невдовзі, після кількох місяців карантинної тиші, відчиняє глядацький зал і Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької. 15 серпня відбудеться гала-концерт, присвячений відкриттю нового театрального сезону.

Скільки саме глядачів, з урахуванням вимог «помаранчевої» зони, в якій перебуває Львів через пандемію коронавірусу, може прийняти зал Львівської опери (адже йдеться про дистанцію у двадцять метрів !), «День» розпитав генерального директора театру Василя Вовкуна. Також у розмові — про знайдені через багато років шедеври Євгена Лисика, які вважалися втраченими, монографічні видання до 120-річчя театру, відновлення екскурсій, чергове відтермінування міжнародних проєктів, нові обличчя у складі художнього керівництва і не тільки про це…

— На відкриття сезону ми підготували кілька гала-програм із найбільш відомих класичних творів, арій та дуетів з опер Генделя, Верді, Пуччіні, Моцарта, Россіні, Сен-Санса та української музики, — говорить Василь ВОВКУН. — Оркестру на сцені не буде! Наші солісти співатимуть у супроводі фортепіано, хоча планували їх виступи у супроводі оркестру. Розсадка глядачів відбуватиметься згідно з вимогами карантину — двадцять метрів на одну людину. Квитки продаватимемо з розрахунку сто на один концерт. Ці гала-вечори мають дати нам відповідь, чи така концертна форма буде приваблива і цікава для публіки.

— Але ж маєте вистави з невеликим числом дійових осіб, камерних, і на менший склад оркестру. Наприклад, «Служниця пані» Перголезі чи «Ключ на бруківці» Оффенбаха…

Наразі обмежимося гала-концертами, щоби не порушувати норм «помаранчевої» зони. Починаємо й рекламну кампанію, щоби повідомити глядача, що ми вже відчинені. Ми могли б почати і раніше, але триває генеральна реконструкція площі перед театром. Найближчими днями ремонт посувається, а це означає, що буде вільним доступ до головного входу до нашої Опери.

— Чи відкриття сезону означає, що відновлюються екскурсії театром?

— Так. Й екскурсії відновлюються, й саме відкриття сезону має буде цікавим, бо на перших у цьому сезоні глядачів чекатимуть сюрпризи. Гарною несподіванкою для публіки має бути й те, що гала-концерти відбуватимуться у декораціях Євгена Лисика. Відкриття сезону — це радість і для публіки, і для театру, бо театр просто рветься в роботу. Але мусимо дотримуватися норм, які диктує карантин.

— Знаю, що знайшлися декорації Євгена Лисика до балету Арама Хачатуряна «Спартак», а це давня постановка — 1987 року…

— Так. Задники, інтермедійну завісу та падугу (верхня допоміжна декорація. — Т.К.) до цієї вистави тривалий час вважали втраченими. Я вже кілька років про це чую. Ми з вами минулого разу говорили про те, що кілька місяців тому відбулася фотофіксація збережених декорацій Євгена Микитовича, й окремим наказом ці декорації віднесені до «Золотого фонду» театру. Під час карантину ми робили ремонтні роботи на складах, відповідно, переглянули списані декорації, а під ними знайшли полотна Лисика до «Спартака». Їх уже також сфотографували, і вони ввійдуть до видання до 90-річчя Євгена Микитовича. Вже макетується альбом малюнків Лисика і альбом декорацій до всіх його вистав, які йшли в нашому театрі і не тільки. Плануємо також видання книжки-альбому «Архітектура Львівської опери» авторства Юрія Ямаша. Ця робота тривала кілька років. Ідеться про інтер’єр та екстер’єр театру, бо він спричинює багато запитань, по-різному трактується екскурсоводами. Презентація мала би відбутися до дня відкриття нашого театру, а це — 4 жовтня.

— Ваші колеги у Львівській філармонії водночас із концертом у залі дають пряму трансляцію на YouTube та Facebook, аби заохотити публіку до концертів. Чи ви робитимете так само?

— Ми одними із перших почали демонстрацію архівів наших на YouTube-каналі. Сьогодні також уклали угоду із одним із закордонних телеканалів на право трансляції нашої постановки «Цвіт папороті» Євгена Станковича. Але… Переконалися з власного досвіду, що онлайн не дав результатів, на які ми сподівалися. Тому що більшість зацікавленої публіки слухає постановки Віденської опери чи «Метрополітен-Опера». Зрештою, ми не можемо запропонувати публіці такого якісного відео і звуку, як щойно названі мною колеги. Тобто наші технології, на жаль, не є досконалими. Звісно, можемо подбати про якість, але це, знову ж таки, фінанси, про які через тривалу відсутність господарської діяльності не йдеться. Тому зараз думаємо не про витрачання, а про заробляння коштів. Тому нам важливо, щоби глядач прийшов до театру.

— У попередній, на закриття сезону, розмові ви, пане Василю, говорили, що йдете у відпустку з боргами за комунальні послуги. То чи відбулася розмова з урядовцями стосовно списання бодай частини тих боргів? 

— Так, ми мали онлайн-розмову. Директори театрів зверталися до прем’єр-міністра з проханням оплатити комунальні витрати, також — розрахуватися з пожежними. Нам ідуть назустріч. Коштів наразі не отримали. Очікуємо…

— Говорили ми з вами і про концерти просто неба. Щось плануєте?

— Наші колеги з Харкова мають Літню сцені і там працюють. Але у них — «зелена» зона. Якщо нас переведуть з «помаранчевої» у легшу зону, то чому ні? А наразі навіть не можемо провести повноцінної репетиції оркестру. Не можна!

— Але ж до Дня Незалежності готуєте концерт?

— До нас звернулися з департаменту культури ЛОДА з пропозицією щодо проведення концерту за участю наших провідних солістів. Вже затверджена програма святкового вечора. Але знову повторюю: цей концерт має відбутися з дотриманням усіх карантинних вимог, бо не можемо наражати людей на небезпеку. Мусимо бути обережні!

— А що з прем’єрами? Перекладаються тепер вже на 2022 рік?

— Ситуація залежить не тільки від нас — і від наших зарубіжних партнерів. Бо ті речі, які ми задумували, були в копродукції з колегами з інших країн. Зараз думаємо над тим, щоби зробити прем’єру «Турандот» — навіть за умови «шахматки» при посадці людей.

— Розкажіть, будь ласка, про кадрові зміни у колективі?

— У нас відбулися кілька конкурсів. А особливо здивував нас конкурс в оркестрі, бо на 14 місць було 99 заявок!  Приїхали змагатися 75 музикантів зі всієї України. Виграли справді зіркові музиканти. 26 заявок поступило на конкурс в балет. Це також досить високого рівні виконавці. Те саме стосується солістів. Для нас це важливо, бо це ставлення до статусу Львівської національної опери. Керівник музичної частини у нас — лауреат міжнародних конкурсів Іван Чередниченко, який у листопаді минулого року переміг у конкурсі на заміщення цієї вакантної посади. Так само, як і молодий хормейстер з Києва Вадим Яценко. Художній керівник балету — Андрій Мусорін, який приїхав до нас з Одеси. Тобто у нас повністю змінився художній керівний склад!  Театр працює і в закритому режимі. Нам непросто, але працюємо!

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Газета: №151, (2020)