Міжнародний форум «Велич і трагедія Лоенґріна – лицаря правди і добра (міфологічно-філософський топос)»

Дзеркальна зала Львівської національної опери

2-3 березня 2019 року

Програма діяльності Львівської національної опери – «Український прорив», передбачає проведення культурологічних платформ, присвячених актуальним тенденціям розвитку оперного мистецтва, що покликані як і створити середовище для фахової дискусії, так і здійснювати активну промоцію оперного мистецтва серед зацікавленої аудиторії.

Міжнародний форум «Велич і трагедія Лоенґріна – лицаря правди і добра (міфологічно-філософський топос)» присвячений довгоочікуваному поверненню Ваґнера на львівську та, зрештою, українську сцени. Переконаний, що спілкування музикознавців з Австрії, Польщі та України, доповнене виступами постановників «Лоенґріна», стане важливою дискусійною платформою для промоції творчості Ваґнера в Україні.

Василь Вовкун, генеральний директор-художній керівник Львівської національної опери

Завдання форуму, стисло пов’язаного з прем’єрою опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера на сцені Львівської національної опери, полягає у представленні цього символічного сюжету в конкретну історичну епоху виникнення опери та розбудови її подальших смислів.

Важливим видалось зіставити погляди на один із знакових артефактів світової культури різних вчених – носіїв цієї традиції, тобто австро-німецьких музикознавців – інших слов’янських дослідників, передусім польських, оскільки перші вистави «Лоенґріна» відбувались у Львові в театрі Скарбка. 

Окремо буде звернено увагу на традицію постановок Лоенґріна в історії українського театру та, зокрема, львівського.

Програма Форуму

2 березня 2019 року, субота

10.00 – Відкриття форуму. Вітальні виступи

10.30 – Панельна дискусія №1.

Представлення символічного сюжету опери «Лоенґрін» в конкретну історичну епоху виникнення цієї опери та розбудови її подальших смислів.

Модератор – Любов Кияновська

Ріхард Шмітц, оперний редактор радіостанції «Класик Штефансдом» (Відень, Австрія)

«Лоенґрін – борець за невинність»:

Лоенґрін, наділений непереможною силою святого Ґрааля, приходить на захист невинної Ельзи, оберігаючи проти наклепницького обвинувачення. Однак, він зазнає невдачі, адже Ельза хоче дізнатися, хто він є і звідки він прибув. Лоенґрін може знищити ворогів Ельзи, але він повинен розкрити свою ідентичність і повернутися до Ґрааля.

Любов Кияновська, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка (Львів, Україна)

«Міф Лоенґріна і архетип лицаря-захисника в слов’янських культурах»:

Романтична доба актуалізувала середньовічний міф лицаря, що в різних національних культурах переосмислюється відповідно до питомої традиції і світоглядних пріоритетів. Якщо у Ваґнера Лоенґрін – принципово позаісторична постать, позбавлена конкретно-особистісних характеристик, то в слов’янських культурах ідеал лицаря завжди вміщується в певний історичний контекст, відтак і музичний принцип його нарації вирішується в іншому смисловому полі. 

Олена Рощенко, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри теорії та історії музики Харківської державної академії культури (Харків, Україна)

«Символіка Монсальват і Валгалли в музичній драмі Р. Ваґнера «Лоенґрін»»:

Доповідь присвячено розгляду становлення змістоутворення оперного міфу в аспекті протистояння християнського та поганського світів в оформленні музичної драматургії «Лоенґріна». Розглянуто звукові та вербальні символи, що узагальнюють образні світи Монсальват та Валгалли, як вираз сценічного та позасценічного розвитку сакральної дії ваґнерівської опери. 

Анна Новак, доктор габілітований, професор, декан факультету композиції, теорії музики та звукорежисури Музичної академії імені Фелікса Нововейського (Бидгощ, Польща)

«Музичне втілення представленого світу в опері «Лоенґрін» Ріхарда Ваґнера»:

Опера «Лоенґрін» Ріхарда Ваґнера як один із найвизначніших творів доби романтизму, отримав в минулому чимало інтерпретацій – як і музичних, так і ідейних. Запропонована авторкою інтерпретація музичних сенсів цієї опери стосується сучасних семіотичних категорій науки, таких як «репрезентація», «символ», «топос» та інші. Їх використання дозволяє розкрити контекст твору, що проектується на зовнішні реальні об’єкти, і відтак виявити глибинний сенс засобів музичної виразності, які вживає композитор.   

12.15-12.30 – перерва

12.30 – Панельна дискусія №2.

Інтерпретації образу героя Лоенґріна в сучасному європейському просторі

Модератор – Тереса Мазепа

Малгожата Коморовска, доктор габілітований, професор (у відставці) Музичного університету Фридерика Шопена (Варшава, Польща)

«Польські співаки в опері «Лоенґрін». Від Олександра Бандровського до Пйотра Бечала»:   

Ваґнерівські традиції перед війною у Львові та Варшаві. Повоєнні прем’єри «Лоенґріна» у Варшаві, Познані, Лодзі; фотографії виконавців із колекції Юліуша Мультажинського.     

Гражина Фліцінська-Панфіль, доктор габілітований, професор, керівник кафедри вокалу вокально-акторського факультету Музичної академії імені Ігнація Яна Падеревського (Познань, Польща)

«Топос Лоенґріна та познанські прем’єри «Лоенґріна» Ріхарда Ваґнера протягом 110-ти років існування театру»:  

Ріхард Ваґнер, великий реформатор театральної музики ХІХ століття, в 1848 році втілив історію легендарного Лоенґріна, лицаря Святого Грааля. І саме завдяки йому історія Лоенґріна є до нині настільки відомою. У Великому театрі в Познані, що був заснований 1909 року, а від 1919-го став польським театром, відбулися три прем’єри «Лоенґріна» Ваґнера – 9 червня 1923 р., 21 листопада 1936 р. і 17 грудня 1978 р. 

15.00 – концерт київського піаніста Євгена Громова «Вільгельм Ріхард Ваґнер» 

3 березня 2019 року, неділя

12.00 – Панельна дискусія №3.

«Лоенґрін»: історія та традиції львівських постановок

Модератор – Лілія Назар-Шевчук

Тереса Мазепа, доктор мистецтвознавства, ад’юнкт Факультету музики Жешувського університету (Польща), доцент кафедри хорового і оперно-симфонічного диригування Львівської національної музичної академії. М. В. Лисенка

«Історичні витоки постановок опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера у Львові»:

Прем’єра однієї із найвідоміших опер Р. Ваґнера − «Лоенґріна»,  відбулась у Львові в 1877 році. Від цієї дати розпочалась тривала традиція постановок музичних драм «байройтського генія» в столиці Галичини. Музика Ваґнера була настільки популярною в місті, що її виконання не обмежувалося оперною сценою, але й стало постійною позицією концертного репертуару. Від часу своєї першої постановки «Лоенґрін» міцно ввійшов до оперного репертуару львівського театру, ставши своєрідним «хітом», оскільки саме ця опера користалася найбільшим успіхом у публіки і найчастіше виставлялась. Не випадково «Лоенґрін» − одна з небагатьох ваґнерівських вистав – утримався в оперному репертуарі Міського театру аж до 1939 року.

Лілія Назар-Шевчук, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії музики Львівської національної музичної академії М. В. Лисенка (Львів, Україна)

«Топономіка множинного резонансу львівського «Лоенґріна» Р. Ваґнера»:

Проіснувавши на сцені Львівської опери з більше 70-ти років, ваґнерівський «Лоенґрін» впродовж сценічного життя виєднав довкола себе потужні виконавські сили, зрезонувавши у кількісних та якісних вимірах, виявляючи множинність параметрів та широку геокультурну амплітуду багаторівневої природи. У сфері спостережень наступні вектори: гастрольна діяльність трупи Львівської опери (покази у містах Європи); специфіка поширення диригентського досвіду; розголос львівських солістів «Лоенґріна» на світових сценах; європейська критика; адаптація музичних принципів Р. Ваґнера, зокрема ідей «Лоенґріна» у творах галицьких композиторів С. Людкевича та В. Барвінського.

Стефанія Олійник, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри історії музики та кафедри композиції Львівської національної музичної академії М. В. Лисенка (Львів, Україна)

«Ваґнер на сторінках львівських видань кінця ХІХ – початку ХХ століття»:

Постановка на львівській сцені наприкінці ХІХ – в першій третині ХХ століття більшої частини музичних драм Ріхарда Ваґнера та значний інтерес місцевих мешканців до творчості композитора, інспірував до написання та видання у Львові музикознавчих та публіцистичних текстів, присвячених композитору та його творчості. Впродовж доповіді буде ілюструватися джерельна спадщина «львівської ваґнеріани», яку можна окреслити кількома напрямами: переклади лібрето опер композитора та праць Ріхарда Ваґнера; статті та рецензії у Львівській пресі; музикознавчі дослідження та монографії про композитора.

14.00-15.00 – перерва, екскурсія театром для учасників та гостей форуму

15.00 – Панельна дискусія №4.

Львівська національна опера та нова постановка «Лоенґріна»: множинність інтерпретацій

Модератор – Аделіна Єфіменко

Аделіна Єфіменко, доктор мистецтвознавства, професор кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, Українського Вільного університету (Мюнхен, Німеччина).

 «Лоенґрін як політичний невдаха: сучасні інтерпретації міфу про Лоенґріна»:

Метою нових соціально-критичних інтерпретацій опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера стає деміфологізація образу Лоенґріна. У даних розвідках аналізується «політичний» контрапункт образу Лоенґріна і варіанти його відтворення сучасними режисерами. 

Міхаель Штурм, режисер, драматург і письменник (Німеччина). Режисер-постановник опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера.

Мирон Юсипович, диригент Львівської національної опери, Заслужений артист України. Диригент-постановник опери «Лоенґрін» Р. Ваґнера.

16.15 – підведення підсумків