Ювілей, гідний Книги рекордів Гіннеса/ Юрій Ямаш До 55-річчя театральної діяльності народного художника України Тадея Риндзака

Тадей Риндзак народився 26 вересня 1941 року в м. Болехові на Франківщині в багатодітній родині мельника, де крім нього було ще п’ятеро дітей – четверо братів і сестра.

Перша спроба отримати мистецьку освіту і вступити до Київського художнього інституту 1958 р. була невдалою. Палке бажання пов’язати своє життя з мистецтвом і наполегливість врешті увінчались успіхом– юнак стає студентом вечірнього відділення архітектурного факультету Львівської політехніки (нині Національний університет «Львівська політехніка»). В майбутньому саме архітектурний фах допоможе театральному художнику краще відчувати і організовувати театральний простір. Сприяла здійсненню мрії і доля – Тадей стає учнем, а з часом – колегою славетного українського сценографа Євгена Лисика. У Львівському театрі опери і балету в 1968 році художнику довіряють здійснити першу самостійну постановку. До опери «Наталка Полтавка» розробляють не тільки декорації, а й костюми, які помічаються і отримують схвальні відгуки у фахівців і критиків.

За час служби у львівському театрі, а це більше ніж півстоліття, Тадей Риндзак здійснив десятки сценографічних постановок до світових і європейських шедеврів оперного і балетного мистецтва, оформив декорації до численних урядових концертів та урочистостей, створив сотні ескізів та макетів, розписав разом з колегами з малярського цеху десятки квадратних кілометрів живописних декорацій. Саме його декорації зривали овації під час гастролей львівського театру у багатьох містах України і Європи, зокрема, в Австрії, Німеччині, Польщі, Італії, Франції, Лівані.

Визнання таланту художника – це численні запрошення від провідних музичних вітчизняних і зарубіжних театрів до сценографічної співпраці.

Унікальним експонатом, постійне перебування якого є митрополичі палати на Святоюрській горі у Львові, є ескіз сценографії до опери Мирослава Скорика “Мойсей”, постановка якої свого часу отримала благословення та підтримку Папи римського Йоана Павла ІІ.

Тадей Риндзак є автором декількох персональних та учасником групових виставок, зокрема у Національному музеї у Львові (2012 р.).

Творчість сценографа є багатогранною. Як асистент головного художника історичного фільму «Данило Галицький» (1987 р.) Євгена Лисика, він долучавсядо розробки і виконання декорацій. Саме робота під керівництвом геніального театрального майстра, тісна співпраця з ним і відповідне накопичування досвіду уможливило збереження традиції, Лисиківських методів і підходів до вирішення складних сценографічних завдань, а в подальшому  їх розвитку. Насамперед, це стосується композиційних прийомів та відповідних універсальних композиційних схем – використання центральної, нерідко, гіперактивної перспективи, яка підкреслює візуальний центр і розтягує простір до космічних масштабів. Деколи візуальний образ створюється за допомогою особливого ракурсу «погляд з небес» або «жаб’ячої перспективи».

Прихильність до композицій, які базуються на основі сфери, що виконує функцію візуального акценту і тримає увагу глядача.

Одна з важливих стилістичних ознак малярської манери Риндзака – це особливий технічний прийом виконання живописних декорацій, в яких є потреба передачі повітряного середовища, простору, який своєю мерехтливісттю має наповнюватись живим звучанням. Простір моделюється методом вібризму за допомогою комбінації хвилястих закручених мазків. Нерухоме статичне за своєю суттю зображення стає динамічним, пульсуючим.

Вдалим і успішним є творчий тандем Тадея з його братом художником-постановником Михайлом Риндзаком, якого свого часу він залучив до роботи у Львівській опері. Співавторство, у якому старший брат перебирає роль ведучого дає плідні результати, доказом яких є блискучі спільні театральні постановки («Набукко» Дж. Верді, «Мойсей» М. Скорика, «Аїда» Дж. Верді, «Богдан Хмельницький» К. Данькевича тощо).

Кожна сценографічна постановка Тадея Риндзака, попри впізнаваність творчого почерку майстра, позбавлена штампу, має оригінальне, переважно вражаюче і захоплююче рішення, це свято для правдивих поціновувачів театрального мистецтва.  В наш динамічний час у його творчості з’являються новітні прийоми, спричинені сучасними тенденціями та модерними віяннями, уяких втрачається роль живописних декорацій, натомість перевага віддається об’ємним формам і конструкціям, на яких добре проявляються спецефекти 3D-мапінгу («Дон Жуан» В. А. Моцарта, «Лис Микита» І. Небесного).

У вільний час Тадей Риндзак не кидає пензлі; на літніх вакаціях разом зтоваришами здійснює пленерні поїздки історичними місцями України (Хотинська фортеця, Кам’янець-Подільський, Мукачівський замок, Свіржськийзамок, Закарпатські дерев’яні церкви тощо).

Тадей Йосифович Риндзак нагороджений:

  • почесним званням «Заслужений художник України», 1989 р.

  • почесним званням «Народний художник України», 2002 р.

  • премією Львівської обласної ради ім. Зеновія Флінти в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, 2000 р.

  • премією Львівської обласної ради ім. Івана Труша в галузі образотворчого мистецтва, 2003 р.

  • премією імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва, 2010 р.

  • премією імені А. Ф. Шекери в галузі хореографічного мистецтва, 2015 р.

  • премією Львівської обласної ради в галузі драматургії та театрального мистецтва ім. Бориса Романицького у складі авторського колективу постановників опери-балету «Коли цвіте папороть» Є. Станковича, 2018 р.

  • орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, 2021 р.

 Юрій Ямаш, кандидат мистецтвознавства