Опера

ПРЕМ’ЄРА «Лис Микита»

І. Небесний
ПРЕМ’ЄРА «Лис Микита»
120 Хвилин.

Опера на 2 дії

Світова прем’єра опери українського композитора Івана Небесного «Лис Микита» написана на замовлення Львівської Національної Опери!

Лібрето створене режисером вистави Василем Вовкуном на основі відомої казки-поеми Івана Франка «Лис Микита».

Оперу рекомендуємо для сімейного перегляду, адже за начебто дитячою казкою та розважальним сюжетом, гумором і пригодами хитрого Лиса ховаються гострі та завжди актуальні соціальні питання.

Світ звірів – персонажів казки – є дуже подібний до людського суспільства, де панують свої закони боротьби за життя.  «В нас підмога лиш одна – це розумна голова», – саме розум і кмітливість завжди допомагають Лисові Микиті вийти переможцем із чергових неймовірних пригод.

Опера «Лис Микита» Івана Небесного на сцені Львівської Національної Опери матиме чимало несподіванок: від самого звучання (адже в оркестрі, поряд із традиційними інструментами, колоритно звучать цимбали, бандура, дримба і трембіта), до сценографії, яскравих костюмів та масок звірів, а також сучасних технологій 3D-проекції та світла.    

Опера виконується українською мовою

  • Постановники:
  • Диригент-постановник – Теодор Кучар (США)

    Режисер-постановник – Василь Вовкун

    Художник-постановник – Тадей Риндзак

    Художник костюмів – Ганна Іпатьєва (м.Київ)

    Художник по світлу – Арвідас Буйнаускас (Литва)

  • Балетмейстер-постановник – Марчелло Алджері (Італія)

    Хормейстер – Вадим Яценко 

  • 3D-маппінг – Світлана Рейніш, Юрій Костенко

    Художниця-модельєр з виготовлення головних уборів – Людмила Табачкова

    Помічниця художниці-модельєра з виготовлення головних уборів – Анжела Городиська

    Диригентка – Ірина Стасишин

Лібрето вистави

Іван Небесний. Опера «Лис Микита»

Лібрето Василя Вовкуна за однойменною казкою-поемою Івана Франка  

Короткий зміст

Настала весна. Лев – цар звірів закликав увесь їх рід на суд. Не з’явився лише головний обвинувачуваний – Лис Микита. На нього ж у звірів найбільше дорікань: від його хитрощів потерпіли Вовк, Цуцик Гектор, Кіт Мурлика та Рись, що вступилася за маленького Зайця. Як побожного звіра, що вже цілісінький рік не бере в рот м’яса, Лиса Микиту виправдовує лише його дядько – Борсук Бабай. Він зауважує, що звірі й самі не без гріха: чинили кривду, а звинувачують у всьому Микиту! Надія – тільки на мудрий розсуд царя Лева. Той постановляє, щоб Ведмідь Бурмило привів Лиса на суд.

Проте Микита не спішить виконували царський указ: він пропонує Бурмилі почастуватися медом у багатого Охріма. Ведмідь прагне поласувати чужим медом, однак його лапи потрапляють у дубову колоду-пастку! І тому його добряче полупцювали палицями перед тим, як він утік.

Наступним посланцем від царя до Лиса став боязливий Кіт Мурлика. Та й із ним трапилася прикрість: захотів поласувати мишами у війтовому будинку, а потрапив у зашморг і ледь вирвався з-під палиці війта та обшарпаний повернувся до палацу. Цар Лев лютує!

Згодом до Лиса Микити навідується дядько Борсук. Він вмовляє Лиса піти на суд і продемонструвати свій розум, вгамувавши плітки ворогів і змінивши гнів царя на милість. Та Лев невблаганний: він відправляє Лиса на трибунал, де засідають старі цапи та осли.

Глухий Осел постановляє повішати Микиту на шибениці. Звірі чекають на видовище страти, проте Лис благає царя Лева про сповідь і розповідає про величезний скарб царя Гороха. Лев одразу нашорошив вуха: що за скарб і де він? Лис вигадує історію про схований у Чорногорі скарб, яким заволодів його батько, що у спілці з Бурмилом, Вовком Неситим та Котом Мурликою мав повстати проти царя Лева! Та Микита тоді зупинив рідного батька, зберігши вірність королю звірів!

За таку відвагу Лев дарує Лисові життя. Той обіцяє показати цареві стежку до скарбу, однак лише після того, як  повернеться із прощі (відвідати святий Рим і Єрусалим він заприсягся у передсмертну хвилину). Тим часом кривдників Лиса – Ведмедя, Вовка та Кота відправляють до тюрми.

Лис Микита збирається на прощу в далеку путь. У Лева він просить добру торбу, яку має Ведмідь, а в затриманого Вовка – ще й пару чобіт. Отримавши бажане, Лис покидає царський палац у супроводі Цапа та Зайця і повертається додому, де його радісно вітають Лисиця й діти. Запросивши Зайця додому, він убиває його, нагадавши, як той свідчив проти Микити в суді. А тим часом Цап щипає травичку на подвір’ї. Микита вручає йому торбу з листами для царя. Але коли улесливий Цап поважно вручає Левові листи від Лиса,  цар бачитьу торбі голову Зайця. Той ричить зі злості, шматуючи все навколо і вбиваючи Цапа.

Борсук Бабай знову відправляється до Лиса. Микита готується знову вирушити з ним до царського двору, та Лисиця схвильовано просить чоловіка залишитися. Лис відказує, що в нього є найкраща підмога – це розумна голова! По дорозі до королівського палацу Лис та Борсук зустрічають процесію на чолі з Півнем, якого Лис хвацько вбиває на обід. «Дарма!», – запевняє Борсук, адже Півень мав протекцію в царевої Левиці. Натомість Лис Микита розповідає про лікарку мавпу Фрузю, яка при дворі всіх перебудовує на свій лад, і, хоч не любить чоловіків, однак таємно закохана в Лиса Микиту.

Прийшовши до Лева, Лис удавано голосить, що він не винен у смерті Зайця і Цапа, адже саме через них передав цареві скарб. Брехню Лиса обрубує Вовк Неситий: він викликає його на поєдинок, щоб визначити врешті, хто чесний, а хто злодій! Лисові на допомогу приходить мавпа Фрузя, яка стриже Лиса, залишивши пухнастим лише хвіст, щоб у найкращу мить сипнути вовкові в очі піском. Ця та інші хитрощі допомогли Микиті вийти з бою переможцем. За те, що Лис зміг із розумом вийти з біди, Лев призначив його канцлером, щоб той із мудрістю боронив державу. Усі звірі славлять Лиса Микиту!         

 

 

Про виставу

Світова прем’єра опери українського композитора Івана Небесного «Лис Микита» написана на замовлення Львівської Національної Опери!

Лібрето створене режисером вистави Василем Вовкуном на основі відомої казки-поеми Івана Франка «Лис Микита».

Оперу рекомендуємо для сімейного перегляду, адже за начебто дитячою казкою та розважальним сюжетом, гумором і пригодами хитрого Лиса ховаються гострі та завжди актуальні соціальні питання.

Світ звірів – персонажів казки – є дуже подібний до людського суспільства, де панують свої закони боротьби за життя.  «В нас підмога лиш одна – це розумна голова», – саме розум і кмітливість завжди допомагають Лисові Микиті вийти переможцем із чергових неймовірних пригод.

Опера «Лис Микита» Івана Небесного на сцені Львівської Національної Опери матиме чимало несподіванок: від самого звучання (адже в оркестрі, поряд із традиційними інструментами, колоритно звучать цимбали, бандура, дримба і трембіта), до сценографії, яскравих костюмів та масок звірів, а також сучасних технологій 3D-проекції та світла.    

Опера виконується українською мовою

 

на сайт (вертикальне)
136465
omela
R_L_1371
R_L_3088
R_L_3731-e1582559637927
R_L_2994
R_L_2924
R_L_2897
R_L_2873
R_L_2864
R_L_2630
R_L_2338
R_L_2851
R_L_2844
R_L_2651
R_L_2723
R_L_2725
R_L_2794
R_L_2800
R_L_2379
R_L_2634
R_L_3027
R_L_2385
R_L_2447
R_L_2566
R_L_1451
R_L_2586
R_L_2608
R_L_2175
R_L_2124
R_L_2076
R_L_1954 - копия
R_L_1885
R_L_1714
R_L_1577
R_L_2186
R_L_3067
R_L_3286
lys2
R_L_2608 - копия (2)

КОМЕДІЯ СУДУ…

Режисерські вияви в опері Івана Небесного “Лис Микита”

Лібрето Василя Вовкуна за однойменною поемою-казкою Івана Франка

Я хочу, наслідуючи вислів Вольтера: «щоб казка Лис Микита була правдоподібною, а не схожою на безладний сон, щоб у ній не було банальностей, а під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину…»

У своїх творчих рефлексіях важко не співпасти і не узгодитись із аналітичними роздумами Наталі Тихолоз у розвідці «Невмирущий Лис Микита, або Надзвичайні пригоди рудого крутохвоста», в якій художній світ Франкової поеми розглядається як своєрідна модель соціальної дійсності, і не тільки тогочасної Галичини, а людського простору взагалі, без часових рамок та обмежень. Адже родовід Лиса Микити та шляхи його міграції розпочинаються 940-го року нашого літочислення з оповідання «Вихід невільників» (Ecbasis captivity”), проходять через поему “Reinaert” (1250р.) нідерландського поета Віллєма аж до переробленої в 1790-му році Гете старонімецької повісті “Reinke”, що була виданою під назвою»Reineke Fuchs” й стала вирішальною мотивацією для написання Франком власного твору, змодифікованого сатиричним спрямуванням на український грунт.

Наше все життя – війна є,
Кождий боресь в ній, як знає:
Сей зубами, той крильми,
Третій кігтями міцними,
Інший скоками прудкими…

Ця соціальна дійсність подається крізь жанрову призму казки, вражаючи своєю сучасністю та актуальністю.

Так, це твір паралельно-двоадресний: він і для дітей, і для дорослих. У нашому випадку – справжній бестселер, але вже оперний, для сімейного перегляду; дійство, у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично- викривальні змісти й підтексти. І важко сказати чого  тут більше: людського в звіриному світі, чи навпаки, звіриного у людському!.. Вражає інше – жорстокість співіснування, скоріше, звірині закони боротьби за своє існування. Оте поєднання людського зі звіриним і творить головний сатирично-гумористичний концепт Франкової поеми, а також  нашої постановки – пересотворення.

Ідея боротьби за виживання визначає і лисмикитівський сюжет і характеристики всіх персонажів, які, до речі, не діляться на позитивних чи негативних, переможців чи переможених… В цьому соціумі, де правда є умовною, так само, як умовними є поняття добра і зла, панують і ціняться обман, підступ, підкуп, протекція, брехня… З низу до верху – усі пронизані й об‘єднані корупційними схемами й відносинами, тому не винятком є й Лев, який, почувши про скарб Гороха, реабілітовує Лиса і призначає державним кардиналом…

Основою композиційної постановки опери І. Небесного «Лис Микита» є судовий процес, виокремлений автором лібрето в головну площину дії та боротьби. На думку Наталі Тихолоз, саме він діалогізує і драматизує розповідь: «Адже суд – це свого роду драма, а за Гейзінгою,- «суд як словесний двобій» та «суд як змагання». І сутність його полягає в намаганні кожної сторони перевершити супротивника в якнайдобірнішому ганьбленні і обмовленні, щоб, таким чином здобути перемогу.

Ця комедія суду – скоріше дійство для розваги, аніж пошук істини чи справедливості. Лис Микита виживає завдяки хитрості та неабияким здібностям. Ми йому навіть симпатизуємо, посміхаючись, і трішки заздримо, адже він  – блискучий шоу-мен, талановитий актор, геніальний само режисер, успішна людино-тварина…

І кожен з нас у Лисі Микиті хоче впізнати когось із своїх дуже добрих знайомих, не признаючись, що найближчим його родичем є кожен із нас…

Ідея написання лібрето і задум постановки Франкового Лиса Микити, як сучасного дійства, підказало саме життя з сьогоднішніми викликами, реаліями і з‘явою нового типу героїв нашого часу. 

Вибір на написання музичного тексту випав на Івана Небесного як композитора, що вміло і тонко поєднує сучасну мову з музичною мовою предків. В даній музичній канві ми чуємо голоси трембіт, цимбал, ліри, бандури…

Для оперного театру партитура Івана Небесного несподівана за своєю стилістикою та музичною фарбою.
Сценографічний простір Лиса Микити: ліс без лісу, мінімізована пустеля… з пустельними плодами – чорними і білими квадратами…з її жорстокими законами буття через зсув усіх духовних та моральних цінностей та інституцій… у даному випадку йдеться про судову інстанцію чи скоріше  судову інсталяцію…Ще якісь людиноподібні намагаються піднестися до небесної високості, але земне тяжіння своєю синергетикою повертає назад… до чи у чорний квадрат…

Усі герої Лиса Микити, як і він сам мають гарне походження, добре виховані і навчені, заможні й добре виглядають, – проблема в сутності, вона поголовно фальшива. Про це виказують їхні павутинні німби…

Костюми Ганни Іпатєвоі разом зі скульптурними композиціями Василя Одрехівського ніби взяті з подіуму, холодно творять характер кожного героя, наділяючи його індивідуальними рисами.

Узагальнюють оперне дійство сучасні технології і світло –  не як спецефекти чи 3Д, а як рівноцінні художні засоби з власним естетичним наповненням, що вирізьбляють і чіткіше проявляють нинішній час і простір з сучасними  його домінантами – Лисом(-ами) Микитою(-ами)…

Найближчі події
Лев

Петро Радейко лауреат міжнародних конкурсів

Юрій Шевчук лауреат міжнародного конкурсу

Левиця

Наталія Романюк заслужена артистка України

Вероніка Коломіщева лауреат міжнародного конкурсу

Лис Микита

Олег Лановий лауреат міжнародних конкурсів

Віталій Роздайгора лауреат міжнародних конкурсів

Олег Лихач народний артист України

Лисиця

Анастасія Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів

Анна Носова лауреат міжнародних конкурсів

Мар’яна Мазур лауреат міжнародних конкурсів

Олена Романів

Любов Діка

Мавпа Фрузя

Людмила Осташ заслужена артистка України

Олеся Бубела лауреат міжнародних конкурсів

Оксана Мочерад

Вовк

Андрій Бенюк лауреат міжнародних конкурсів

Дмитро Жуков

Ведмідь

Юрій Трицецький заслужений артист України

Дмитро Кокотко

Ігор Міхневич

Півень

Олег Садецький заслужений артист України

Микола Кузьмич

Цуцик Гектор

Віталій Войтко

Ігор Знетиняк

Кіт Мурлика

Віталій Загорбенський лауреат міжнародного конкурсу

Микола Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів

Борсук Бабай

Олександр Зозуля

Віталій Загорбенський лауреат міжнародного конкурсу

Рись

Тетяна Вахновська заслужена артистка України

Мар’яна Березяк

Любов Діка

Ірина Чікель

Осел

Володимир Чібісов лауреат міжнародного конкурсу

Володимир Дутчак

Дмитро Кокотко

Ігор Міхневич

Цап

Юрій Гецко

Андрій Савка

Заєць

Віталій Войтко

Ігор Знетиняк

Охрім

Дмитро Жуков

Іван Борхес-Самко

Війт

Володимир Дутчак

Юрій Трицецький заслужений артист України

Дмитро Кокотко

Возний

Василь Матвіїв

Ігор Кузьмич

роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців