Опера

Здача прем’єри опер “Сокіл”/ “Алкід”

Д. Бортнянський
Здача прем'єри опер "Сокіл"/ "Алкід"
150 Хвилин.

«Сокіл» (1786): лібрето Франца Германа Лаферм’єра за новелою з «Декамерону» Дж. Боккаччо / «Алкід» (1778): лібрето П’єтро Метастазіо за давньогрецьким міфом

Вперше у репертуарі Львівської національної опери та національних оперних театрів України – прем’єра опер Дмитра Бортнянського «Сокіл» і «Алкід»,  до 270-ої річниці з дня народження українського композитора.

Здолайте шлях, сповнений труднощів та чуттєвості, до омріяного кохання у «Соколі» й у прагненні до власного життєвого вибору і свободи в «Алкіді».

Вперше постановку двох опер українського композитора-класика здійснює міжнародна команда на чолі з німецьким режисером Андреасом Вайріхом, сценографкою і дизайнеркою костюмів Анною Шеттль та відомою українською диригенткою Оксаною Линів, для якої прем’єра опер Бортнянського на сцені Львівської національної опери стане першою після її тріумфу на Байройтському фестивалі.

Виконується французькою та італійською мовами з українськими субтитрами

За підтримки Українського культурного фонду

 

 

 

Постановники
Диригент-постановник

Оксана Линів (Україна-Німеччина)

Диригент

Юрій Бервецький заслужений артист України

Режисер-постановник

Андреас Вайріх (Німеччина)

Художник-постановник

Анна Шеттль (Німеччина)

Хормейстери

Вадим Яценко лауреат всеукраїнського конкурсу

Ірина Коваль

Балетмейстер-постановник

Марчелло Алджері (Італія)

Художник костюмів

Анна Шеттль (Німеччина)

Художник світла

Олександр Мезенцев

Лібрето вистави
«Сокіл» Д. Бортнянського

Флорентійський дворянин Федеріго закоханий у пані Ельвіру, багату вдову. Ельвіра переймається лише здоров’ям свого сина і зовсім не звертає уваги на прихильність Федеріго, який безрезультатно витратив на залицяння майже всі свої статки. Він у розпачі повертається до своєї ферми у горах за містом, разом із ним – вірний слуга Педрілльо, який закоханий у служницю Ельвіри – Марину. Вирушаючи в дорогу, Федеріго бере лише зі собою улюбленого сокола, що не раз дивував гостей, а також вправний у полюванні й прогодує господаря у глушині.

У домі Ельвіри служниця Марина розповідає своїй пані про вияви уваги Фередіго, його банкрутство, а також про свою прихильність до Педрілльо. Ельвіра ж і не думає про шлюб, вона віддана лише власному сину, який, щоправда, марить лише соколом Федеріго. Вона наказує Марині послати за лікарями Промптусом і Лентуллусом, щоб вилікувати сина. Хитра служниця розігрує хвору перед лікарями, вважаючи, що насамперед треба «вилікувати» її господиню від довіри до них.

На фермі Федеріго щойно завершив лови разом із соколом. У цій глушині мешкають хіба старий солдат Грегуар з маленькою донькою Жаннеттою, які також завітали до Федеріго. Та ось раптом на порозі з’являються Ельвіра з Мариною. Після скромного обіду, вони просять сокола Федеріго, щоб потішити сина Ельвіри. Але Федеріго зізнається, що він наказав приготувати його на обід, не маючи іншого частунку. Вражена Ельвіра закохується у Федеріго. Марина та Педрілльо також разом із господарями співають гімн любові.  

«Алкід» Д. Бортнянського

Після років навчання під опікою наставника Фроніма молодий Алкід, син Зевса, сам повинен обрати власний шлях у житті. Залишившись на самоті, Алкід сповнений сумнівів.

З’являється Едоніда – втілення насолоди. Вона пропонує Алкіду «тиху гавань» – життя, сповнене насолоди та втіхи, погрожуючи, що не обравши її, він ніколи не пізнає щастя.

Як тільки Алкід схвильовано прислухається до обіцянки Едоніди, з’являється Аретея – втілення героїчної доблесті. Вона переконує Алкіда позбавитися «хитрих пут» та обрати шлях слави і звитяги, яку здобувають у бою. В момент, коли Алкід вирішує йти за нею, Аретея раптом зникає.

Збентеженого Алкіда застає Фронімо, який повчає учня, що час швидко минає і неодмінно покарає за згаяні перемоги. Алкід повинен пройти випробування, щоб наприкінці врешті здійснити свій власний життєвий вибір і обрати шлях до свободи.

Про виставу

Мало для кого традиція класицизму в музиці асоціюється з іменем українського композитора Дмитра Бортнянського (1751–1825). Народився він у Глухові, однак вже у віці семи років талановитого хлопчика з дзвінким голосом прийняли до Придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі. За особливе мистецьке обдарування йому було призначено стипендію на навчання в Італії. Впродовж десяти років (1769–1779) Бортнянський мешкав у Венеції, Болоньї, Римі та Неаполі, навчався у провідних педагогів того часу. Йому пощастило здобути справжню європейську освіту в колисці оперної традиції – Італії, і творити для відомих європейських театрів. У цей період він написав три опери італійською мовою – «Креонт», «Алкід» та «Квінт Фабій», а також низку інструментальних та духовних композицій. Після вимушеного повернення до Петербурга, Ботнянський зробив блискучу кар’єру при дворі, де цінували переважно композиторів-іноземців. У 1795 році він стає директором Петербурзької придворної співочої капели. Там Бортнянський створює ще три опери – «Сокіл», «Син-суперник» і «Свято-сеньйора» у модному при дворі «французькому стилі». Більше до театрального жанру Дмитро Бортнянський не звертався, творячи камерно-вокальні та інструментальні композиції, а також духовні хорові концерти, в яких поєднав традиції української церковної музики та європейські здобутки музичної мови.

Опера «Сокіл» Дмитра Бортнянського є лірико-комічною, де жартівливий сюжет поєднується із сентиментальною любовною історією. Вона написана французькою мовою, поєднує вокальні номери і розмовні діалоги. Сюжет запозичений з «Декамерона» Дж. Боккаччо, автором лібрето є Франц Герман Лаферм’єр, який працював при Імператорському дворі. Саме у придворному середовищі 11 жовтня 1786 року опера була вперше виконана в околицях Санкт-Петербурга у Гатчинському палаці.

Опера «Сокіл» тривалий час вважалася втраченою. Її новітнє сценічне життя розпочалося  у 70-их рр. минулого століття після постановки в Московському камерному музичному театрі. Вже після здобуття Незалежності України постановка «Сокола» відбувалася у Києві, Львові, Дрогобичі – переважно у концертному варіанті.

Опера «Алкід» Дмитра Бортнянського написана у жанрі опери-серіа або ж «серйозної» опери. В драматургії опери поєднані арії, речитативи, хори та інструментальні номери. Композитор використав лібрето П’єтро Метастазіо, одного із найпопулярніших лібретистів тогочасної Європи. До його текстів звертався, зокрема, Вольфганг Амадей Моцарт в операх «Король-пастух» (1775) та «Милосердя Тита» (1791). Прем’єра «Алкіда» Д. Бортнянського з успіхом відбулася під час венеційського карнавалу в 1778 році. 

Партитуру «Алкіда» також тривалий час вважали втраченою – її віднайдено лише наприкінці ХХ століття у Лондоні. В Україні вперше ця опера прозвучала 1984 року під керівництвом Антона Шароєва у Києві, а у Львові – 1992-го з ініціативи диригента Мирона Юсиповича. Відтоді сценічні та концертні виконання «Алкіда» у Києві, Львові, Одесі й Тульчині відбувалися під керівництвом Наталії Свириденко, Оксани Линів (в Одеській національній опері у 2010 р. та на фестивалі LvivMozArt у Львові в 2018 р.), Володимира Сивохіпа та ін.

Прем’єра на сцені Львівської національної опери «Сокола» та «Алкіда» Дмитра Бортнянського у 2021 році до 270-річчя з дня народження композитора є першою повноцінною сценічною постановкою цих двох творів у репертуарі національних оперних театрів України та представляє для широкого кола слухачів класичну спадщину української музики.

Найближчі події
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців