Опера

Турандот – здача опери

Дж.Пуччіні
Турандот- здача опери
150 Хвилин.

Опера на 3 дії
Лібрето Джузеппе Адамі та Ренато Сімоні за сюжетом п’єси Карло Гоцці «Турандот»
 

До 120-річчя відкриття театру, Львівська Національна Опери вперше за свою історію презентує оперу «Турандот» Джакомо Пуччіні.

Емоційна та прониклива музика опери славетного італійського композитора передає драму почуттів головних героїв – холодної і неприступної у своїй неземній красі китайської принцеси Турандот, закоханого принца Калафа та ніжної і покірної служниці Ліу.

Колоритна сценографія перенесе слухачів у часи стародавнього Китаю, коли будувалася Велика Китайська стіна і творилася легендарна теракотова армія, що покликані захищати імперію як і в реальному світі, так і в позаземному.  

Між легендою, потойбіччям і реальністю втілена постановка опери «Турандот» польським режисером Міхалом Знанєцкі та італійським сценографом Луїджі Скогліо.

Виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Постановники
Диригент-постановник

Іван Чередніченко лауреат міжнародних конкурсів

Диригент

Михайло Дутчак народний артист України

Хормейстер

Вадим Яценко лауреат всеукраїнського конкурсу

Режисер-постановник

Міхал Знанєцкі (Польща)

Художник-постановник

Луїджі Скогліо (Італія)

Художник костюмів

Малгожата Слоньовська (Польща)

Художник світла

Даріуш Альбрихт (Польща)

Олександр Доскоч

Лібрето вистави
Про виставу

Оперу «Турандот» – останню у своїй творчості – Джакомо Пуччіні задумав у листопаді 1919 року. Сюжет заснований на п’єсі Карло Гоцці, який написав свою «казку для театру» у 1761 році за мотивами повісті азербайджанського письменника ХП століття Нізамі.

Працювати над «Турандот» Пуччіні почав улітку 1920 року, заручившись підтримкою лібретистів Джузеппе Адамі та Ренато Симоні. При цьому композитор не обмежувався лише написанням музики, а й сам брав участь у розробці лібрето. Робота над оперою тривала до самої смерті Пуччіні, який помер від раку у 1924 році. Такий тривалий строк пояснюється тим, що один з авторів був затребуваним драматургом і часто відволікався на власні проекти.

Пуччіні не встиг дописати фінальний дует Турандот і Калафа. На прем’єрі 25 квітня 1926 року диригент Артуро Тоскані зупинив спектакль на останньому такті, який написав композитор, повернувся до публіки і заявив, що на цьому місці опера обривається, оскільки маестро не стало.

Повністю твір був показаний наступного дня – заключний дует і фінал написав Франко Альфано, використавши чернетки автора. Цей варіант критики визнають маловиразним і тому свої версії запропонували композитори Лучано Беріо (прем’єра відбулась у 2002 році) та Хао Вей (прем’єра відбулась у 2007 році).

«Турандот» – найскладніша з усіх опер Пуччіні і тому найменш популярна у режисерів. Вона важка у виконанні і важка для сприйняття, а партії двох головних героїв розраховані на видатні голоси. Арія Калафа “Nessum Dorma” («“Ніхто не засне”») з останнього акта опери є одним зі стандартів вокального мистецтва для тенорів. Разом з тим, як пише музикознавець Абрам Гозенпуд, «за чарівністю мелодики, яскравістю і свіжістю гармонії, блиском оркестру, драматизмом, багатством музичної драматургії це – своєрідна енциклопедія музичної майстерності».

Дослідники виділяють у «Турандот» такі основні музичні теми: «крижану» тему самої принцеси, «героїчну» тему Калафа, «комічну» та «цинічну» теми міністрів (прообразами яких стали Панталоне, Тарталья і Брігелла – персонажі театру dell`arte), «романтичну» тему Ліу, а також тему народу (масові хорові сцени). Музикознавець Джордж Марек не виключає, що ця «народна тема», не притаманна іншим творам композитора, могла з’явитися в «Турандот» під впливом «Бориса Годунова» Модеста Мусоргського.

Критики наголошують на деяких задовгих місцях (в основному – у партіях міністрів Пінга, Панга і Понга), але переконані, що, якби Пуччіні мав можливість закінчити і відредагувати свій твір, то він задовольнив би смаки найвибагливіших поціновувачів.

Найближчі події
Турандот, принцеса

Тетяна Оленич лауреат міжнародного конкурсу

Людмила Савчук народна артистка України

Катерина Миколайко

Родіка Пічуряну (Молдова)

Альтоум, китайський імператор, її батько

Роман Ковальчук заслужений артист України

Олег Садецький заслужений артист України

Андрій Савка

Тімур, татарський цар у вигнанні

Володимир Дутчак

Юрій Трицецький заслужений артист України

Валеріу Кожокару (Молдова)

Калаф, його син

Роман Коренцвіт лауреат міжнародного конкурсу

Василь Садовський лауреат всеукраїнського конкурсу

Роман Трохимук заслужений артист України

Костянтин Андреєв

Ігор Шевчук лауреат міжнародних конкурсів

Ліу, молода рабиня Тімура

Олеся Бубела лауреат міжнародних конкурсів

Марцеліна Беушер (Польша) лауреат міжнародних конкурсів

Любов Качала заслужена артистка України

Дар’я Литовченко лауреат міжнародних конкурсів

Ірина Мазур заслужена артистка України

Людмила Осташ лауреат міжнародних конкурсів

Пінг, великий радник

Віталій Загорбенський лауреат міжнародного конкурсу

Петро Радейко лауреат міжнародних конкурсів

Понг, великий пророк

Юрій Гецко

Олег Лановий лауреат міжнародних конкурсів

Олег Садецький заслужений артист України

Панг, великий кухар

Віталій Войтко

Олег Лихач народний артист України

Мандарин

Андрій Бенюк лауреат міжнародних конкурсів

Микола Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів

Юрій Шевчук лауреат міжнародного конкурсу

роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців