У Львові представили унікальний мистецький альбом «Лисик. Графіка. Малярство»/ газета “День”

Принагідно: дуже приємно, що гостей презентації альбому «Лисик. Графіка. Малярство» особисто зустрічала дружина Майстра – художниця по костюмах, заслужений художник України і дуже красива жінка Оксана Кузьмівна Зінченко, яка досі успішно працює в театрі.

У виданні «Лисик. Графіка. Малярство» – понад 550 робіт із доробку театрального художника Євгена Лисика. Над упорядкуванням альбому працювали його донька – відома керамістка Анна Лисик та голова ЛМГО «Асоціація музеїв та галерей», іконописець, дизайнер і керівник багатьох арт-проєктів Остап Лозинський. Вони й представляли книжку. І зазначали, що загалом у підготовці до видання оцифровано понад 1000 робіт Лисика з архіву його родини.

Євген Микитович Лисик (1930 – 1991) – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Працював у Львівській національній опері художником-сценографом (із 1961року). 1967-го обійняв посаду головного художника театру.

Для Львівської опери створив сценографію до понад 40 вистав, зокрема – до опер «Золотий обруч» Бориса Лятошинського, «Отелло» Джузеппе Верді, «Джоконда» Амількаре Понк’єллі, «Тангойзер» Ріхарада Вагнера, «Пікова дама» Петра Чайковського, «Війна і мир» Сергія Прокоф’єва, балетів «Спартак» Арама Хачатуряна, «Лебедине озеро» та «Лускунчик» Петра Чайковського, «Створення світу» Андрія Петрова, «Есмеральда» Цезара  Пуньї, «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва та ін.

Як запрошений художник Євген Лисик працював у театрах України, Польщі, Росії, Білорусі, Молдови, Туреччини, Північної Македонії. Сценографічна спадщина Лисика належать до Золотого фонду Львівської національної опери.

«День» досить детально висвітлював підготовку альбому до видання. Кілька місяців тому Остап Лозинський розповідав нашій газеті, що це буде альбом, якого Львів, Україна і світ чекали роками: «Ми побачимо Лисика – багато і гарно. Сподіваюся, з цього старту піде хвиля Лисика і ми ще багато попрацюємо над тим, щоб він посів своє вагоме місце в нашій свідомості».

Загалом робота над книжкою тривала близько чотирьох років. До альбому також увійшли тексти учениці Лисика (Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва), іконописиці  Іванки Крип’якевич, академіка Національної академії мистецтв України, народного  художника України Любомира Медведя та доньки Майстра – Анни Лисик.

Червоною ниткою через усю презентацію проходила теза про те, що ця книжка – дуже довгоочікувана, бо побачила світ через 30 років після смерті Євгена Микитовича: «Лисик – це душа і думки. Це світове надбання. І ми маємо його зберегти». 

«Хочеться, щоби батько був відомим не  тільки у вузьких колах, – зазначила Анна Лисик. – Ця книжка не дає татові поринути у забуття. Я щаслива, що це сталося. Будемо продовжувати цю справу».

«Я радий, що Лисик повертається до нас, – сказав Любомир Медвідь. – Це феноменальна постать у світовому мистецтві. Ми дозріли до комунікації з Лисиком. Ми зрозуміємо велич цієї людини, велич його інтелекту, зрозуміємо винятково гуманні позиції в житті».


«Я одна з його небагатьох студенток. Ми тоді (1988 – 1990 рр. – Т.К.) стояли до нього надто близько… А тепер, на відстані років, його талант видно більше…», – сказала Іванка Крип’якевич.

Згадував про співпрацю з Євгеном Лисиком, а вона тривала 25 років, головний художник Львівської опери Тадей Риндзак: «В альбомі через графіку і малярство художника вимальовується той портрет Лисика, який важко передати словами».

Говорив про творчість Лисика як про унікальне явище у світовій культурі й професор, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури  та дизайну Національного університету «Львівська політехніка», автор монографії, яка вийшла у видавництві «Львівської політехніки» 2017 року, «Творчість Є.М. Лисика в часі, просторі, сценографії та архітектурі» – Віктор Проскуряков: «Це Мікеланджело у сценографії…». І нагадав, що Євген Лисик «створив середовище дії у 85-х виставах».

А представник видавництва «Коло», яке готувало до друку цей унікальний мистецький альбом, особливо наголосив на тому, що «у смутні часи, в які ми живемо, такі видання – дуже актуальні».

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото авторки.