Балет

Лілея

К. Данькевич
Тривалість 0 годин, 0 хвилин

Лілея

Балет
Тривалість 0 годин, 0 хвилин

Лібрето Всеволода Чаговця за мотивами творів Тараса Шевченка

«Лілея», яку ще називають «балетом-піснею» – один з перших творів хореографічного мистецтва, в якому знайшла своє відображення національна тематика і творчість Тараса Шевченка.

Він глибоко зворушує не лише життєвою драмою головних героїв, але й символізмом: адже Лілея – це символ чистоти і невинності, душа тендітної дівчини, яка втілилася у квітці.

Поєднання чаруючої пластики, національних костюмів, а також емоційної музики на основі народних мелодій – творять яскравий український балет «Лілея» К. Данькевича.

Постановники

Балетмейстер-постановник

Диригент-постановник

Художник-постановник

Дійові особи та виконавці

Лілея

Анастасія Бондар

Дарина Кірiк

Степан

Андрій Михаліха

Олександр Омельченко

Князь

Арсен Марусенко

Артур Кокоєв

Мати Лілеї

Ганна Єфременюк

Батько Степана

Андрій Білоус

Шевчик

Володимир Судомляк

Свати

Юлія Ушакова

Богдан Ключник

Маріула

Романа Думанська

Уляна Корчевська

Наталія Пельо

Перко

Андрій Михаліха

Ілля Устиненков

Олександр Замлинний

Гайдук

Віктор Гацелюк

Сергій Дадукевич

Цариця русалок

Анастасія Гнатишин

Мілена Русанова

Лібрето

Дія 1

У теплу літню ніч на Івана Купала дівчата кидають вінки на воду, загадуючи свою долю. Заквітчана вінком, красуня Лілея притягує зачаровані погляди парубків, а серед них –  і Степана, з яким від народження росла. Разом вони відчувають, що постало між ними незвідане досі почуття – кохання. Лілея зі Степаном просять у Князя дозволу на заручини. Князь погоджується, але зранений красою Лілеї, раптом вирішує розлучити закоханих: він наказує відвести дівчину до себе в палац, а парубка – зробити наймитом при князівському дворі. Проте громада стає на перешкоді намірам  Князя: Степана виряджають на Січ, а Лілею беруть під свою опіку.

Дія 2

Гайдуки Князя розшукують Лілею. Тікаючи від них, дівчина опиняється на березі озера, де її, знесилену, знаходять цигани. Вони оточують дівчину добротою і ласкою та допомагають утекти від князівських посіпак. В дорозі вона, стомлена, засинає і бачить дивний сон: у колі танцюючих русалок стоїть її рідний Степан. Та сон раптово обривається…

Берегом озера йдуть кобзарі. Із  ними і коханий Лілеї, якого дорогою на Січ, спіймавши, осліпили князеві гайдуки. З’являється сам Князь і хоче вбити безборонного Степана. Але Лілея заслоняє його собою. На допомогу закоханим приходить народ. Селяни вбивають безчесного Князя, а сліпий Степан-Кобзар закликає усіх до боротьби за  своє щастя і свободу.

Історія вистави

«Лілея» К.Данькевича – дорогоцінна перлина національного хореографічного мистецтва з втіленням шевченкових поетичних образів на балетній сцені.

Основним лейтмотивом балету є мотив “Лілеї”, побудований на українській народній пісні “Ой, зійди, зійди зіронько та вечірняя”. Композитор передає життя  героїв балету — Лілеї та Степана, розкриває їх мрії, кохання, страждання і боротьбу, життя їх народу, який дав їм прекрасні полум’яні серця, волю і силу в боротьбі проти панської неволі, віру в свою майбутню перемогу.