Опера

Аїда

Дж. Верді
Тривалість 0 годин, 0 хвилин

Аїда

Опера
Тривалість 0 годин, 0 хвилин

Лібрето Антоніо Гісланцоні

Одна із кращих та найграндіозніших опер в історії музики і творчості славетного Джузеппе Верді. Колоритна музика, яскраві декорації та костюми переносять слухачів у стародавній Єгипет і часи правління фараонів.

Із невимовною гостротою розгортається любовний трикутник і драма почуттів, що засліплюють і руйнують життя. «Аїда» – пристрасний гімн коханню, вірності та любові до Батьківщини, що робить її сюжет актуальним у всі віки.

Виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Постановники

Диригент-постановник

Режисер-постановник

Балетмейстер-постановник

Художники-постановники

Художниця костюмів

Хормейстери-постановники

Хормейстер

Дійові особи та виконавці

Аїда

Олеся Бубела

Тетяна Оленич

Радамес

Амнеріс

Лілія Нікітчук

Рамфіс

Тарас Бережанський

Володимир Дутчак

Юрій Трицецький

Цар Єгипту

Володимир Дутчак

Ігор Міхневич

Юрій Трицецький

Володимир Шинкаренко

Амонасро

Андрій Бенюк

Роман Страхов

Жриця

Любов Качала

Оксана Мочерад

Гонець

Віталій Войтко

Юрій Гецко

Лібрето

Дія 1

У палац фараона в Мемфісі прийшла звістка про навалу ефіопів. Начальник урядової охорони Радамес мріє про славу полководця. Як винагороду за перемогу він попро­сить звільнення своєї коханої Аїди, полонянки фараона. Його мрії перериває Амнеріс, яка давно закохана в Рада­меса. Вона здогадується про його любов до рабині. По­стійний неспокій Аїди підсилюють підозри Амнеріс.

Фараон урочисто повідомляє волю богів: єгипетські війська поведе Радамес; всі благословляють його на бит­ву. Аїда в тривозі, у її душі розгортається тяжка боротьба між любов’ю до Радамеса і страхом за батька – вождя ефіопів Амонасро. Вона молить богів послати їй смерть. В храмі відбувається урочистий обряд посвячення Ра­дамеса. Жерці просять богів послати перемогу Єгипту. Верховний жрець вручає Радамесові освячений меч.

Дія 2

Амнеріс очікує повернення Радамеса з перемогою. Вона підступно ще раз випробовує почуття Аїди, сказавши їй неправду про смерть Радамеса. Аїда не може приховати свого відчаю. Амнеріс погрожує рабині карою.

З майдану долинають тріумфальні марші – народ вітає переможця. Аїда знову просить у богів смерті – вона не в силі відмовитися від свого кохання.

На майдані перед фараоном проходять полоне­ні ефіопи, серед них Амонасро. Він поспішно попереджує дочку: ніхто не повинен знати його імені і сану. Амонасро називає себе полководцем ефіопського царя, що загинув у кривавій битві. Полонені просять помилування; до них приєднується весь народ. Але жерці вимагають полоне­ним смерті. В результаті верховний жрець радить фара­онові залишити Аїду і її батька заручниками.

Радамесу фараон віддає руку своєї дочки. З насолодою спостерігає Амнеріс горе Аїди.

Дія 3

На березі Нілу, в храмі Ізіди, Амнеріс готується до шлюбу з Радамесом. Аїда також чекає тут свого коха­ного, щоб попрощатися з ним навіки: вона не витримає розлуки – Ніл буде її могилою.

Раптово з’являється Амонасро. Він дізнається про лю­бов дочки до Радамеса і що вона є суперницею Амнеріс. Батько просить Аїду вивідати в Радамеса, якою дорогою він поведе війська проти ефіопів. Почувши відмову, він гнівно проклинає Аїду – вона не дочка царя, а покірна рабиня фараона, зрадниця своєї батьківщини. Душевно втомлена Аїда, погоджується принести в жертву батьківщині свою любов. З появою Радамеса, Амонасро прита­ївся. Аїда вмовляє Радамеса втікати в Ефіопію. Радамес вагається. Докори Аїди примушують його прийняти рішен­ня. А коли Аїда запитала, якою дорогою підуть єгипетські війська, Радамес назвав ущелину Напата. Амонасро пере­можно радіє. Радамес у страху: він виявився зрадником. Він віддає себе в руки верховного жерця Рамфіса. Аїда з батьком рятуються втечею.

Дія 4

У підземеллі готується суд над Радамесом. Амнеріс ра­дить йому покаятися, даруючи свою любов і корону Єгип­ту за відмову від Аїди. Але Радамес непохитний – заради кохання до Аїди він пожертвував честю і батьківщиною. Верховний жрець Рамфіс виносить вирок: зрадника жи­вим замурувати в підземеллі. Амнеріс у відчаї проклинає жорстокість жерців.

Радамес перед смертю мріє про кохану. Враз почувся слабенький стогін, і Радамес бачить Аїду, яка, дізнавшись про його долю, вирішила загинути разом із ним.

Історія вистави

«Аїду», один зі своїх шедеврів, Джузеппе Верді написав на замовлення Каїрської опери в честь відкриття Суецького каналу.

Прем’єра твору відбулася 24 грудня 1871 року, і вже півтора століття ця опера на єгипетський сюжет є однією із найбільш популярних в історії музики.  Постановки «Аїди» у різних театрах світу вражають колористикою та масштабністю сценографічного вирішення, неодноразово ця опера ставилася і просто неба – в історичних місцях древнього Єгипту, у природньому ландшафті долини Гізи з міфічним та загадковим Сфінксом й силуетами реальних пірамід.

Сценографію для постановки «Аїди» на сцені Львівської національної опери створили художники Тадей та Михайло Риндзаки.