17 листопада, субота 19:00 Глядацька зала
17 листопада, 19.00
Вроцлавська опера (Польща)
Ян Стефані
Лібрето Войцех Богуславський
Краків’яни і ґуралі
опера на 2 дії
Постановники:
Диригент – Адам Банашак
Режисер – Барбара Вісьнєвска
Сценографи – Василь Савченко, Барбара Вісьнєвска
Сценографія, сценічний рух – Анатолій Іванов
Режисура світла – Ґжеґож Барщевскі
Костюми – Матеуш Стемпняк
Компіляція текстів – Ґжеґож Сташак
Асистент режисера – Ганна Мараш
Дійові особи та виконавці:
Дорота – Ядвіґа Построжна
Бартоломєй – Мацєй Кшиштиняк
Бася – Кароліна Філюс
Стах – Лукаш Росяк
Йонек – Алєксандер Зуховіч
Бриндас – Якуб Міхальскі
Бардос – Лукаш Клімчак
Морґаль – Роман Савхур
Свістос – Болєслав Словіньскі
Павел – Анджей Пєчонка
Зоська – Кінґа Мазуркєвіч-Паля
Мєходмух – Марек Клімчак
Батько Зосі – Мєчислав Ходачек
Виставу веде – Юліан Жиховіч
«Краків’яни і ґуралі» займають особливе місце в історії польської музики. Вистава вперше побачила світло рампи 1 березня1794 р. у Великому театрі Варшави. Її автор – Ян Стефані, чех за походженням, скрипаль королівського театрального оркестру. Режисуру здійснив батько польського театру Войцєх Богуславський. Творці вибрали «легкий» жанр водевілю, на той час, поруч із комічною оперою, поширеним у Європі.
Між веселими рядками пробивалися слова «свобода, незалежність, цілісність», заборонені в період, коли Польща потрапила під правління цариці Катерини ІІ. Прем’єра відбулася за місяць перед присягою Костюшка на вірність польському народові. Дехто розглядав цей твір як заклик до повстання.
«Краків’яни і ґуралі» користувались великим успіхом. Композитор вдало поєднав класичну музику з народною – в полонезах, польках, краков’яках, мазурках ( пізніше це ввійшло в традицію у творах Ф.Шопена, С.Монюшка). Проте як не дивно, вистава майже забулася, може, й на століття. І лише в 1929 р.режисер Леон Шіллер відновив цей твір на сцені, назвавши водевіль народною оперою. Цікаво, що в дзеркальній залі Львівського національного театру опери й балету імені Соломії Крушельницької, поміж ілюстраціями до польської поезії та драми, центральне місце займають великі полотна – сцени з цього культового водевілю. Саме він став першою польською оперою, яка заклала основи для творчості основоположника польської класичної музики Станіслава Монюшка.
Стислий зміст
Дія відбувається під кінець 18 ст. в селі недалеко від Кракова . Двоє закоханих – Бася і Стах – мріють побратися. До одруження не хоче допустити Дорота, мачуха Басі, теж закохана в Стаха. Щоби здобути хлопця і перекреслити його плани, має серйозний намір видати пасербицю за багатого гураля Бриндаса. Разом із ним вона творить інтриги, щоби за всяку ціну здійснити свої наміри. Однак не досягає мети. І все закінчується повним щастям закоханої пари.
