XVII ФЕСТИВАЛЬ

Фестивалі

16 листопада, четвер 18.00 Глядацька зала

КВИТКИ ТУТ/ TICKETS HERE

16 листопада, 18:00

Національна Опера України (м.Київ)

Джузеппе Верді 

Дон Карлос

опера на 3 дії (з 2-а антрактами)

Лібрето Жозефа Мері та Каміла дю Локля за мотивами драми Фрідріха Шиллера

Прем’єра на сцені театру – 6 квітня 2012 року

Постановники:

  • Диригент-постановник  – Микола Дядюра, народний артист України
  • Режисер-постановник – Анатолій Солов’яненко, народний артист України
  • Художник-постановник – Марія Левитська, народний художник України
  • Хормейстер-постановник  – Богдан Пліш, заслужений діяч мистецтв України
  • Балетмейстер – Віктор Яременко, народний артист України

Дійові особи та виконавці:

  • Філіпп ІІ, іспанський король – Сергій Магера, народний артист України,
  • лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
  • Дон Карлос, його син –  Сергій Пащук, заслужений артист України    
  • Єлизавета Валуа – Вікторія Ченська, заслужена артистка України
  • Принцеса Еболі – Анжеліна Швачка, народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

 «Дон Карлос» – монументальна, складна й урочиста опера Д.Верді. В Парижі ставлять французьку її версію, в Мілані й Неаполі – італійську. Власне цій надають перевагу більшість театрів, вважаючи, що вона ближча самому авторові.

   Більшість дослідників сходяться на думці, що «Дон Карлос» – найграндіозніша робота композитора. В ній він поєднав усе  – від свого ліберально-гуманістичного світогляду до прийнятих на той час оперних засобів:  традиційні арії , дуети, ансамблі бельканто, а також прийоми паризької Гран Опера, де власне  відбулася прем’єра в 1867 р. П’ятнадцятьма роками пізніше Верді скоротив і переробив оперу, відкинувши 1-у дію. Він більше наблизив її до шіллеровської п’єси, яка склала основу лібрето.  У цій версії вона здобула великий успіх у багатьох  театрах. Спектакль «Дон Карлоса» завжди видовищний, що б не придумували постановники. Тому що опера насичена історичними образами, а музика яскрава і прекрасна.

 СТИСЛИЙ ЗМІСТ

Дія 1

Картина 1

У іспанському монастирі Сан-Джусто таємничий чернець разом із братією молиться за упокій душі Карла V, колишнього грізного імператора Священної Римської імперії. Біля гробниці з’являється його онук дон Карлос.

Інфант охоплений почуттям кохання до прекрасної Єлизавети Валуа, яку зустрів у Франції. З політичних міркувань вона була змушена вийти заміж за його батька, короля Іспанії Філіппа II.

З’являється близький друг Карлоса маркіз Родріго ді Поза. Він радить інфанту забути гріховну пристрасть до мачухи та просити у короля призначення на посаду намісника у Фландрії, щоби полегшити страждання пригнобленого фламандського народу.

Друзі присягають у вічній дружбі. В цей час з’являються Філіпп ІІ та Єлизавета Валуа, які прямують до храму.

Картина 2

У саду монастиря Сан-Джусто придворні дами, серед яких принцеса Еболі, розважаються та співають пісні.

З’являється засмучена Єлизавета. Принцеса Еболі хоче розгадати причину душевного сум’яття королеви і уважно стежить за нею.

Ді Поза вручає Єлизаветі послання від матері, королеви Франції, непомітно передаючи й записку від дона Карлоса. Подолавши вагання, Єлизавета погоджується на зустріч з інфантом. Закохана в дона Карлоса Еболі, з розмови маркіза та королеви, вирішує, що інфант закоханий у неї.

Зустрівшись з Єлизаветою, дон Карлос ділиться своїми думками. Йому необхідно залишити Іспанію – нехай королева допоможе переконати батька призначити його на правління Фландрією.

Єлизавета закликає Карлоса до покори, називаючи його сином. Не в силі стримати свої почуття, Карлос падає до ніг королеви. Єлизавета підтверджує свою вірність королю. Дон Карлос у розпачі залишає двір.

З’являється Філіпп ІІ. Він розгніваний, адже згідно етикету Єлизаветі заборонено залишатись на самоті. Він відправляє у вигнання придворну даму графиню д’Арамбер, яка посміла залишити королеву. Єлизавета, ображена брутальними підозрами чоловіка, у розпачі прощається з подругою.

За знаком короля всі залишають монастирський сад, лише Родріго ді Позі наказано залишитись. Ховаючись, за розмовою стежить принцеса Еболі. Маркіз сміливо говорить королю про становище фламандського народу та вимагає покласти край стратам і розоренню Фландрії. Король розгніваний, але його приваблює сміливість ді Пози. Як відважному лицарю і чесній людині, Філіпп повіряє йому свої тривоги щодо стосунків дона Карлоса та Єлизавети.

Прощаючись, король просить маркіза бути пильним та обережним – Великий інквізитор не пробачає вільнодумства.

Дія 2

Картина 1

Дон Карлос, отримавши листа без підпису, опівночі приходить на побачення до королівського саду. Він упевнений, що зустрінеться з Єлизаветою. З’являється дама, обличчя якої сховане під вуаллю. Інфант пристрасно говорить про своє кохання. Жадаючи поцілунку, дама піднімає вуаль. Дон Карлос розгублений – перед ним Еболі. Тепер принцесі вочевидь – інфант кохає королеву. З’являється ді Поза. Зрозумівши, що відбулось, він погрожує вбити Еболі, але навіть це не може пригасити її бажання помсти.

Залишившись з інфантом, Родріго просить передати йому на збереження всі компрометуючі папери.

Картина 2

Площа перед собором у Мадриді. Має відбутися аутодафе – привселюдна страта єретиків. На це видовище проривається юрба народу. Повз натовп проводять засуджених до страти. Граф ді Лерма сповіщає про наближення короля.

З’являється Філіпп ІІ. Назустріч йому несподівано виходить група депутатів Фландрії на чолі із доном Карлосом. Інфант благає батька дозволити йому врятувати зруйновану війнами провінцію, але Філіпп відхиляє його прохання. Карлос вихоплює шпагу і направляє її проти батька. Король наказує забрати зброю, але ніхто не наважується підійти до принца. З натовпу придворних виходить Родріго ді Поза. «Дайте зброю!» – твердо наказує він Карлосу. Вражений зрадою друга, Карлос віддає шпагу. Король дарує Родріго титул герцога.

Починається страта єретиків. Над палаючим вогнищем лунає голос Ангела, який обіцяє вічний спокій душам невинно страчених. 

Дія 3 

Картина 1

Ніч. Кабінет короля. Філіпп у розпачі. Єлизавета його ніколи не кохала, він назавжди залишиться самотнім.

Граф ді Лерма сповіщає про прихід Великого інквізитора. Король, занепокоєний вчинком дона Карлоса, запитує в Інквізитора, чи може християнин віддати на страту сина?

Великий інквізитор схвалює винесення смертного вироку дону Карлосу та вимагає ще однієї жертви – Родріго ді Пози, який своїм вільнодумством загрожує Святій церкві та Іспанській державі. Король намагається чинити опір та під загрозою Священного трибуналу віддає герцога до рук інквізиції.

Великий інквізитор залишає кабінет.

З’являється Єлизавета. Вона благає у короля захисту: хтось украв її скриньку з коштовностями. З жахом Єлизавета бачить її в руках короля. Філіпп відкриває скриньку, серед коштовностей – медальйон із портретом Карлоса. Звинувачена у зраді, Єлизавета непритомніє.

Вбігає Еболі. Побачивши нещасну королеву, вона розуміє, що накоїла та зізнається у своєму вчинку: засліплена коханням та ревнощами, вона викрала скриньку та передала Філіппу. Але це не все. Принцеса зізнається, що стала коханкою короля. Єлизавета вражена – нехай Еболі сама вибере покарання: монастир або вигнання.

Залишившись на самоті Еболі клянеться врятувати дона Карлоса.

Картина 2

Дон Карлос у в’язниці. Входить ді Поза та сповіщає, що Карлоса буде звільнено – він узяв його провину на себе. Родріго нагадує Карлосу про їхню присягу та просить віддати усі сили боротьбі за звільнення Фландрії.

Раптом звучить постріл. Смертельно поранений слугами інквізиції Родріго встигає сказати своєму другу, що завтра вночі Єлизавета чекатиме Карлоса у монастирі Сан-Джусто, біля гробниці Карла V.

З’являється король. Він прийшов, щоб повернути синові шпагу. Але Карлос не приймає зброї з омитих кров’ю друга рук Філіппа.

У Мадриді повстання. До в’язниці вривається народ, який вимагає звільнити інфанта. Розлючений натовп готовий знищити варту короля. Філіппа рятує раптова поява Великого інквізитора – хрестом та ім’ям Бога він наказує всім впасти на коліна перед королем. Врятований монарх також падає на коліна перед Інквізитором.

Картина 3

Остання зустріч Єлизавети та дона Карлоса перед його таємним від’їздом до Фландрії, де принц, як і обіцяв загиблому другу, має очолити боротьбу за свободу країни.

Раптом з’являються Король та Великий інквізитор. Філіпп вимагає смерті Карлоса та Єлизавети. Великий інквізитор погоджується. Захищаючи Єлизавету, Карлос вихоплює шпагу та вмить падає смертельно поранений. Блискавка вражає гробницю. Зі склепу постає Карл V. «Хто не знайшов спокою на землі – знайде його на небі!» – виголошує старий імператор.