Ще в середині 70-их рр. ХХ століття Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітека» на написання масштабного сценічного твору для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, який би мав прозвучати в т.ч. на гастрольних виступах в паризькій «Гранд-Опера». Однак прем’єра феєрії, над якою композитор працював спільно з художником Євгеном Лисиком та балетмейстером Анатолієм Шекерою, не відбулася за вказівкою влади, а формально – «з технічних причин». Причиною ж цьому – репрезентація української культури у вражаючому дійстві, яке неодмінно б спровокувало новий виток розвитку національного сценічного мистецтва в контексті поставангардної стилістики.
Після десятиріч забуття цілісна режисерська сценічна версія феєрії «Коли цвіте папороть» вперше була поставлена у 2017 році на сцені Львівської національної опери. Цього разу над твором спільно з композитором співпрацювало наступне покоління митців – режисер Василь Вовкун, диригент Володимир Сіренко, художник Тадей Риндзак, художниця костюмів Ганна Іпатьєва, художник світла Дмитро Ципердюк.
«Я щасливий, що тепер у Львові мій твір по-новому, першим у грандіозному проекті Василя Вовкуна «Український прорив», відроджується у сучасній оригінальній постановці». Євген Станкович, композитор
Цей вражаючий спектакль поєднує модерну музичну мову, хорове виконавство, народні традиції обрядовості і сучасну хореографію. Доповнює враження – яскрава сценографія із залученням відеопроекції.
У прем’єрних виставах брала участь українська співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко. Згодом, у 2018 році феєрія «Коли цвіте папороть» Є. Станковича була представлена на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету і Національної опери України імені Т. Г. Шевченка.
«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднаний із принципом поетичного кінематографа». Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства
«Коли цвіте папороть» Є. Станковича стала також першою сучасною українською оперою, що транслюється на стрімінговому інтернет-телебаченні MEGOGO, сайті найновіших європейських оперних постановок Opera Vision та європейській театральній платформі Dramox.
Про новітню прем’єру феєрії писала українська, німецька та австрійська критика.
«Уперше на українській театральній сцені можна було побачити таке рухливе, багатобарвне, вражаюче уяву дійство у форматі «3D», в якому задіяні найсучасніші технологічні засоби – від світло-інсталяцій до відео проекторів».
Леся Олійник. Фолк-опера-балет «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича: український прорив у Львові. Джерело: «Музика»: український інтернет журнал
«Jeder Komponist versucht seine Vorstellung von der Kontinuität der Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft im Klang zu gestalten. Gleichfalls artikuliert der Musiker im Klang bzw. in der eigenen Klangsprache den Wert und die Würde seines Landes, das ihm die unbegrenzten schöpferischen Kräfte liefert. Diese Künstler ermöglichen es uns, echte Werte vor dem Vergessen zu bewahren. … So ist Stankovychs ukrainische Folk-Oper „Wenn der Farn blüht“ auch auszulegen. Die Neuproduktion der Lemberger Staatsoper eröffnete die erste Tür zu verschiedenen Interpretationen dieses bedeutenden Werks, das zum Kulturerbe der europäischen Musikgeschichte zählt und gehört». («Кожен композитор намагається створити своє уявлення про безперервність минулого, сьогодення та майбутнього у звучанні. Саме так музикант виражає у звучанні або на своїй мові цінність та гідність своєї країни, яка дає йому необмежені творчі сили. … Так слід інтерпретувати українську фольк-оперу «Коли цвіте папороть». Нова постанова Львівської національної опери вперше відкрила двері для цього видатного твору, який належить до культурної спадщини європейської історії музики»).
Adelina Yefimenko. LWIW/LEMBERG/Ukraine: „WENN DER FARN BLÜHT“ von Yevhen Stankovych. Джерело: MERKER Online (Австрія)
