Опера
Музей-заповідник: " Жовківський замок"

Коли цвіте папороть.

Є. Станкович
Тривалість 2 години, 0 хвилин
Вартiсть квитка: 150 - 1200 грн

Найближчі дати

Музей-заповідник: " Жовківський замок"

Коли цвіте папороть.

Опера
Музей-заповідник: " Жовківський замок"
Тривалість 2 години, 0 хвилин
Вартiсть квитка: 150 - 1200 грн

м. Жовква

Музей-заповідник “Жовківський замок”, 

початок о 19:00

Феєрія на 2 дії (фолькопера-балет)

Лібрето Олександра Стельмашенка на основі народних купальських пісень

До 35-річчя Незалежності України Львівська національна опера представляє одну з найвизначніших українських музично-театральних постановок – феєрію «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича.

Вистава відбудеться у стінах Жовківського замку – унікальної історичної пам’ятки Львівщини, де велич архітектури поєднається з масштабом українського мистецтва.

Створена у 1970-х роках, «Коли цвіте папороть» була заборонена радянською владою й десятиліттями залишалася недоступною для глядачів. Лише у 2017 році Львівська національна опера повернула цей шедевр на сцену в межах мистецького проєкту «Український прорив». Режисером-постановником вистави став народний артист України Василь Вовкун.

«Коли цвіте папороть» – унікальне поєднання фолькопери та балету, що переносить глядача у світ українських обрядів, легенд і національної історії. Перша дія – «Купало» – розкриває магію купальської ночі, де оживають давні традиції, міфічні істоти та легенда про цвіт папороті – символ щастя, кохання й здійснення найзаповітніших мрій.

У другій дії – «Героїка» – перед глядачами постає багатовікова історія України: від козацької доби до сучасності. Це розповідь про боротьбу за свободу, козацький дух, пам’ять поколінь і віру в майбутнє, символом якого стає народження нового життя.

Запрошуємо стати свідками події, що поєднує історію, традицію та сучасне мистецтво, утверджуючи силу української культури напередодні Дня Незалежності України.

Подія відбудеться підтримки Міністерства культури України, у партнерстві із Жовківською міською радою та Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького

Виконується українською мовою

Постановники

Художниця костюмів

Хормейстерка

Дійові особи та виконавці

Солісти опери

Любов Качала

народна артистка України

Людмила Корсун

заслужена артистка України

Роман Трохимук

заслужений артист України

Василь Садовський

лауреат всеукраїнського конкурсу

Солістки хору

Ірина Чікель

заслужена артистка України

Лілія Собчишин

Солісти балету

Мар’яна Гресь

Дмитро Коломієць

Наталія Пельо

Інна Диня

Анна Попович

Юрій Мартин

Олег Ласка

Хор, балет і симфонічний оркестр Львівської національної опери

Соло на гобої в оркестрі

Денис Гриньов

Лібрето

Дія 1. Купало

Картина 1. «Людські Купала»

Сонцекрес. Магічна сила купальського вогнища. Перестрибуючи його, усі проходять ритуал очищення. Спалюється Марена – символ перешкоди буянню людського буття. Поєднання рук і сердець. Найвища пристрасть тілесного вогню – кохання.

Картина 2. «Русалчині Купала»
Відображення у воді. Двоякість існування через загублену долю. Відстороненість від реальності, віртуальність часу і простору. Тяглість до потойбіччя.

Картина 3. «Відьомські Купала»
Оргія пристрасті через сприйняття та оцінку втіхи іншими. Альтернативність існування заради вивищення самого себе.

Картина 4. «Цвітіння папороті»
За легендою, цвіт папороті з’являється – на мить – у найкоротшу купальську ніч. А можливо, цією квіткою і є мить кохання, вільна людська пристрасть, що пізнає самого себе і світ у цю найкоротшу купальську ніч?..

Дія 2. Героїка

«Золотій добі» легендарних часів язичництва, де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття, протиставляється доба гуманітарної катастрофи, війни, хаосу в Україні, починаючи з козацьких, післякозацьких часів аж до сьогодення.

Кується зброя.
Грає м’язами муштра.
Лунають бої.
Гуляє смерть.
Сподівання на новонародженого сина, який благословляється рідною землею і матір’ю – як майбутня надія України, її поводир і мудрець. Такий, яким був у свій час Байда чи Морозенко.

 

Історія вистави

Історія вистави

Ще в середині 70-их рр. ХХ століття Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітека» на написання масштабного сценічного твору для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, який би мав прозвучати в т.ч. на гастрольних виступах в паризькій «Гранд-Опера». Однак прем’єра феєрії, над якою композитор працював спільно з художником Євгеном Лисиком та балетмейстером Анатолієм Шекерою, не відбулася за вказівкою влади, а формально –  «з технічних причин». Причиною ж цьому – репрезентація української культури у вражаючому дійстві, яке неодмінно б спровокувало новий виток розвитку національного сценічного мистецтва в контексті поставангардної стилістики.

Після десятиріч забуття цілісна режисерська сценічна версія феєрії «Коли цвіте папороть» вперше була поставлена у 2017 році на сцені Львівської національної опери. Цього разу над твором спільно з композитором співпрацювало наступне покоління митців – режисер Василь Вовкун, диригент Володимир Сіренко, художник Тадей Риндзак, художниця костюмів Ганна Іпатьєва,  художник світла Дмитро Ципердюк.

«Я щасливий, що тепер у Львові мій твір по-новому, першим у грандіозному проекті Василя Вовкуна «Український прорив», відроджується у сучасній оригінальній постановці». Євген Станкович, композитор

Цей вражаючий спектакль поєднує модерну музичну мову, хорове виконавство, народні традиції обрядовості і сучасну хореографію. Доповнює враження – яскрава сценографія із залученням відеопроекції.

У прем’єрних виставах брала участь українська співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко. Згодом, у 2018 році феєрія «Коли цвіте папороть» Є. Станковича була представлена на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету і Національної опери України імені Т. Г. Шевченка.

«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднаний із принципом поетичного кінематографа». Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства

«Коли цвіте папороть» Є. Станковича стала також першою сучасною українською оперою, що транслюється на стрімінговому інтернет-телебаченні MEGOGO, сайті найновіших європейських оперних постановок Opera Vision та європейській театральній платформі Dramox.

Про новітню прем’єру феєрії писала українська, німецька та австрійська критика.

«Уперше на українській театральній сцені можна було побачити таке рухливе, багатобарвне, вражаюче уяву дійство у форматі «3D», в якому задіяні найсучасніші технологічні засоби – від світло-інсталяцій до відео проекторів». 

Леся Олійник. Фолк-опера-балет «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича: український прорив у Львові. Джерело: «Музика»: український інтернет журнал

«Jeder Komponist versucht seine Vorstellung von der Kontinuität der Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft im Klang zu gestalten. Gleichfalls artikuliert der Musiker im Klang bzw. in der eigenen Klangsprache den Wert und die Würde seines Landes, das ihm die unbegrenzten schöpferischen Kräfte liefert. Diese Künstler ermöglichen es uns, echte Werte vor dem Vergessen zu bewahren. … So ist Stankovychs ukrainische Folk-Oper „Wenn der Farn blüht“ auch auszulegen. Die Neuproduktion der Lemberger Staatsoper eröffnete die erste Tür zu verschiedenen Interpretationen dieses bedeutenden Werks, das zum Kulturerbe der europäischen Musikgeschichte zählt und gehört». («Кожен композитор намагається створити своє уявлення про безперервність минулого, сьогодення та майбутнього у звучанні. Саме так музикант виражає у звучанні або на своїй мові цінність та гідність своєї країни, яка дає йому необмежені творчі сили. … Так слід інтерпретувати українську фольк-оперу «Коли цвіте папороть». Нова постанова Львівської національної опери вперше відкрила двері для цього видатного твору, який належить до культурної спадщини європейської історії музики»).

Adelina Yefimenko. LWIW/LEMBERG/Ukraine: „WENN DER FARN BLÜHT“ von Yevhen Stankovych. Джерело: MERKER Online (Австрія)