Новини

Завжди дізнавайтесь першим про події в Нашій опері

До уваги представників мас-медіа!

До уваги представників мас-медіа!
Триває акредитація на прес-конференцію з приводу грандіозної прем’єри КОЛИ ЦВІТЕ ПАПОРОТЬ! 
Вівторок, 12 грудня – Дзеркальний зал Львівської опери:
11:00 – прес-конференція;
12:00 – репетиція на сцені Опери.

У прес-конференції беруть участь: 
• Василь Вовкун – режисер-постановник, генеральний директор-художній керівник Львівської Національної Опери; 
• Ніна Матвієнко – співачка, народна артистка України;
• Володимир Сіренко – диригент-постановник; 
• Ганна Іпатьєва – художник костюмів;
• Артем Шошин – балетмейстер-постановник;
• Дмитро Ципердюк – художник світла та візуалізація.

Кожен присутній отримає запрошення на генеральну репетицію.
Контакти: 242-17- 95, 067-259- 50-35  Труш Надія Михайлівна

__________________________________________________________

Євген Станкович
«Коли цвіте папороть»

феєрія
(фольк-опера- балет)

«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер
арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна
мозаїка, у якій за принципом контрасту
поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це –
відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя,
дивним чином поєднаний із принципом поетичного
кінематографа».
Юрій Чекан,
доктор мистецтвознавства

Дія 1. «Купало»
«Людські Купала»

Сонцекрес. Магічна сила купальського вогнища. Перестрибуючи його, усі проходять ритуал
очищення. Спалюється Марена – символ перешкоди буянню людського буття. Поєднання
рук і сердець. Найвища пристрасть тілесного вогню – кохання.
«Русалчині Купала»

Відображення у воді. Двоякість існування через загублену долю. Відстороненість від
реальності, віртуальність часу і простору. Тяглість до потойбіччя.
«Відьомські Купала»

Оргія пристрасті через сприйняття та оцінку втіхи іншими. Альтернативність існування
заради вивищення самого себе.

«Цвітіння папороті»

За легендою, цвіт папороті з’являється – на мить – у найкоротшу купальську ніч. А можливо,
цією квіткою і є мить кохання, вільна людська пристрасть, що пізнає самого себе і світ у цю
найкоротшу купальську ніч?..

Дія ІІ. Героїка

«Золотій добі» легендарних часів язичництва, де панувала гармонія людини і природи
у всіх своїх проявах повноти буття, протиставляється доба гуманітарної катастрофи, війни,
хаосу в Україні, починаючи з козацьких, післякозацьких часів аж до сьогодення.
Кується зброя.
Грає м’язами муштра.
Лунають бої.
Гуляє смерть.
Сподівання на новонародженого сина, який благословляється рідною землею і
матір’ю – як майбутня надія України, її поводир і мудрець. Такий, яким був у свій час
Байда чи Морозенко.

Постановники:
Диригент-постановник – Володимир Сіренко, народний артист України (м.Київ)
Диригент – Юрій Бервецький, заслужений артист України
Режисер-постановник – Василь Вовкун, народний артист України,
засновник проекту «Український прорив»
Художник-постановник – Тадей Риндзак, народний художник України
Художник – Михайло Риндзак, народний художник України
Художник костюмів – Ганна Іпатьєва (м.Київ)
Асистент художника костюмів – Жанна Малецька
Хормейстер-постановник – Василь Коваль, лауреат всеукраїнського конкурсу
Хормейстер – Ірина Коваль
Балетмейстери-постановники – Сергій Наєнко, заслужений артист України
Артем Шошин, лауреат міжнародного конкурсу (м.Київ)
Репетитори балету – Христина Мордзік, Тамара Левицька
Художник-постановник світла, режисер відеопроекції – Дмитро Ципердюк,
заслужений працівник культури України (м.Київ)
Художник світла – Юрій Божко
Концертмейстер хору – Наталія Павловська
Концертмейстери балету – Лідія Головацька, Світлана Крупей, Аліна Яновська
Концертмейстери опери – Евеліна Дулаєва, заслужена артистка України
Наталія Пелех, заслужена артистка України
Мар’яна Русак
Режисер – Тарас Різняк
Редактор музичного матеріалу – Вікторія Шишова
Виставу ведуть – Марина Каркач, Вікторія Шишова
Виконавці:
Солісти опери – Любов Качала, заслужена артистка України
Людмила Осташ, лауреат міжнародних конкурсів
Роман Трохимук, заслужений артист України
Михайло Малафій, лауреат міжнародних конкурсів
Хор, балет і симфонічний оркестр Львівського національного академічного
театру опери та балету імені Соломії Крушельницької
Солісти хору – Галина Гарбіт, Оксана Мочерад, Юлія Онишко, Олена Романів,
Лілія Собчишин, Ірина Чікель, Віталій Роздайгора
Солісти балету – Зоряна Дворська, Вікторія Зварич, Дарія Косміна, Наталія Пельо,
Марія Потапова, Сергій Качура, Віктор Малиновський, Микола Санжаревський.
Соло на гобої – Денис Гриньов, Іван Кулиняк, заслужений артист України
У прем’єрних виставах бере участь видатна українська співачка, народна артистка України,
лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України
Ніні Матвієнко (м.Київ)

Фольк-опера- балет «Коли цвіте папороть»: історія постановок

«…і дотепер над цією оперою нависають
хмари, а будь-які намагання поставити цю
оперу терплять крах.»

Є. Станкович
У 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію про написання масштабного
сценічного твору від французької імпресарської фірми «Алітепа» для Народного  академічного хору ім. Г. Верьовки, що вимагало знайти нове, світле сучасне жанрово-видовищне рішення.
За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити і почути взірець найбагатшого українського фольклору і образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором і постановником.
Фольк-опера «Коли цвіте папороть» – стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі» – сутність цього напрямку полягала у відношенні композитора до фольклору, коли прадавні народні мелодії чи інтонаційні тембри поєднуються в авторських творах з модерними принципами композиторської техніки.
В 1977 році на основі лібрето музикознавця О. Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Є.Станковичем було завершено. Розпочався репетиційний період. До проекту долучились львівський художник-постановник Є . Лисик, київський балетмейстер А. Шекера, провідний маестро того часу Ф. Глущенко. Прем’єра мала відбутись на початку концертного сезону 1979 року в палаці «Україна».
«Цієї прем’єри ніколи не буде…» – за три дні до здачі сказав у приватній розмові
Євген Лисик. Нагорі вважали, що «Україна почала в самостійну грати».
«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, – констатує музикознавець Рада Станкович- Сполоська, – складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива»
опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи пропонували двадцять п’ять концертів в паризькій «Гранд Опера» та п’ятирічний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення
прийняв тодішній міністр культури С. Безклубенко.»
Так було знищено перспективи цілого новаторського оперного напрямку в Україні.
Але чи всі ці події поглинуті часом?…
Розтерзана фольк-опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» до цього часу продовжує існувати у фрагментарному вигляді і очікує своєї сучасної цілісної постановки.
За роки української незалежності особистісно неодноразово визрівала мрія про
надання сценічного життя феєрії «Коли цвіте папороть». Хотілося втілити концепцію автентичної постановки під відкритим небом, в певному природному ландшафті з водою, живим вогнем, масштабними народними сценами. Цьому ніби й сприяли Віце Прем’єр- міністр України з гуманітарних питань М. Жулинський, пізніше В. Смолій. Але, на жаль, не
вдалося.
В 1998 році разом з швейцарськими художниками Хуго Широм і Томасом Бірве була задумана постановка на одній із Міжнародних виставок у Швейцарії. З цього приводу Євген Федорович писав: «Останнім часом у мене з’явилась надія на можливість реалізації цієї роботи…»
Не судилося.
Далі з диригентом В. Василенком визріла концепція постановки опери у Донецьку. І композитор переписує твір для академічного складу виконавців.
Знову не склалося.

Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» ввійшла в програму
«Український прорив» Львівської Національної Опери. Саме тут Євген Лисик у співавторстві з Євгеном Станковичем готував шлях поєднання авангардних «на той час», фольклорних та народно-символістських музично-сценічних технологій, нове розуміння ними сутності зрілого неофольклористичного мислення кінця ХХ століття».

Василь Вовкун,
народний артист України,
режисер-постановник

Режисерські вияви в феєрії (фольк-опері- балеті) Євгена Станковича

«Коли цвіте папороть»

Сюжетно-композиційна специфіка лібрето «Коли цвіте папороть» Є. Станковича в нашій інтерпретації постановки зазнає процесу трансформації, (узгоджено з автором музики), в бік його композиційної цілісності, а також тематизму. Від «золотої доби» легендарних часів язичництва (перша дія) або гуманістичної епохи де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття до часів реальних, сьогоднішніх (друга дія), сповнених
гуманітарних катастроф, загрозою війн, хаосу, в підтексти яких вчуватимуться історія козацтва і післякозацька доба.
Наскрізною ідейно-образною рисою тексту «Коли цвіте папороть»  влятиметься
принцип узагальнених характеристик за якими центральний образ твору – народ, зведений до рівня образної типізації і позбавлений окремішньої особистісної персоніфікації.
Вмотивованість сюжетних повторів авторських і режисерських, ситуаційних дублів, імпровізаційність надасть твору історичної перспективи, ніби розширюючи сам простір і час.
Якщо в першій частині образно-емоційне наповнення відзначатиметься гармонійністю, пристрастю у всіх її проявах, то друга частина поставатиме контрастом до першої, тут пануватиме в дикому розгулі військовий чоловічий дух, куватиметься зброя, гарцюватиме м’язами муштра, лунатимуть бої, гулятиме смерть. Цей дух сьогодення підминає під себе прадавні глибокі духовні константи і постає Героїкою, творячи свій історичний контекст…
Цей яскраво виражений композиційний дуалізм має створити полі-векторне відчуття ідейно- образного розвитку, стати новим рівнем художньо- інтонаційного узагальнення.
режисер-постановник
Василь Вовкун, народний артист України

Історична довідка
Першими постановниками фольк-опери «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича на лібрето О. Стельмашенка були :
диригент – народний артист України Федір Глущенко,
сценограф – народний художник України Євген Лисик
режисер – заслужений діяч культури Польщі Збіґнєв Хшановський
хормейстер- народний артист України Анатолій Авдієвський,
балетмейстер – народний артист України Анатолій Шикера,