Вклоняємось зодчому нашого театру – Івану Левинському

12 листопада у музеї “Бойківщина” міста Долина Івано-Франківської області відкрилась виставка, яка ознайомлює з плідною творчістю українського архітектора, інженера, промисловця і громадського діяча Івана Левинського (1851- 1919). Людина , яка зробила велику кар’єру в Австро-Угорській імперії, ззалишаючись твердим патріотом (що було непросто в ті часи), він натхненно будував Львів, творячи його неповторний образ.
Організаторами виставки виступили Львівська обласна спілка архітекторів ( голова – Богдан Гой), “Я Галерея” Павла Гудімова і Міська рада м. Долини на чолі з мером Володимиром Гараздом – великим прихильником культурних ініціатив.

Говорячи про Івана Левинського, не можна не згадати про Львівську Оперу. Попри те, що він не був архітектором найбільшої пам’ятки архітектури Львова доби історизму, а нині символу міста, саме Левинський відповідав за її спорудження.

Будівництво тривало з 1897 по 1900 рік. Це був найбільший із будівельних підрядів Левинського. Преса – Czasopismo Techniczne – подає таку інформацію: «Роботи при новому театрі у Львові міська рада доручила: п. Іванові Левинському [Janowi Lewińskiemu] роботи земляні, бетонні й мулярські коштом 240679 зол., цьому ж підприємцеві роботи каменярські коштом 42349 зол.».

Проект став чималим випробуванням для підприємця, адже, зважаючи на вагу та складність об’єкта, усі роботи мали бути максимально якісно виконані. Аби перейняти європейський досвід, перед початком цього будівництва Іван Левинський разом з молодшим партнером Юзефом Сосновським навіть здійснює поїздку за кордон. Будівництво опери також сприяло прискореному розвиту відділу штучного каменю на фабриці, адже театр треба було забезпечити скульптурними деталями.

На відкритті виставки були присутні представники Львівської Національної Опери, вшановуючи пам’ять архітектора Івана Левинського, який будував цей Театр поруч із автором проекту – архітектором Зиґмунтом Ґорґолевським.
Кілька років тому у фойє Театру було встановлено барельєф І.Левинського (скульптор – Ярослав Скакун).