Паяци

Р.Леонкавалло

Паяци

Диригент	-	Заслужений артист України Мирон Юсипович
Режисер-постановник	-	Володимир Дубровський
Художник-постановник	-	Народний художник України Тадей Риндзак
Виконавець прологу	-	Лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський
Каніо	-	Народний артист України Володимир Ігнатенко Заслужений артист України Олексій Данильчук
Недда	-	Заслужена артистка України Світлана Мамчур Заслужена артистка України Любов Качала Вероніка Коломіщева
Тоніо	-	Народний артист України Степан Степан Народний артист України Анатолій Липник Степан Тарасович
Сільвіо	-	лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бенюк Лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський лауреат всеукраїнських конкурсів Петро Радейко
Беппо	-	Заслужений артист України Олег Лихач Віталій Войтко
Перший селянин	-	Юрій Гецко Роман Ковальчук
Другий селянин	-	Дмитро Кокотко

синопсис

Пролог

За традиціями старого італійського театру один з акторів трупи виходить до глядачів і коротко повідомляє загальний зміст вистави.

Картина   перша.

Маленьке провінціальне містечко на півдні Італії. Сюди прибуває трупа бро­дячих акторів. Господар трупи Каніо (Паяц), його молода дружина Недда (Колом-біна), блазень Беппо (Арлекін) і Тоніо (Слуга). Тоніо признається Недді в коханні, але   вона   жартує   з   ним.   Затаївши   злобу,   Тоніо   вирішує   помститись   красуні.   Він підстерігає Недду з молодим селянином Сільвіо, якого вона щиро кохає, попе­реджує Каніо і приводить на місце побачення саме у той момент, коли Недда домовляється з Сільвіо про втечу. Сповнений гніву і відчаю, Каніо вимагає від дружини імені її коханця. Недда відмовляється відповідати.
Тоніо складає план: коханець повинен бути на виставі, і звичайно, себе викаже. Треба буде за ним прослідкувати.
Наближається час вистави. Каніо пригнічений, але йому треба йти грати на сцені і за жартом сховати свої почуття.

Картина   друга.

По ходу вистави Коломбіна зраджує Арлекіна. Каніо намагається розвеселите присутніх, але людські страждання прориваються крізь кривляння комедіанта. Не в силах себе стримати, він відходить від тексту ролі і переходить на продовження своєї розмови з Неддою: «Ні, ні, я не Паяц... Мене ти зганьбила і цю ганьбу я змию кров'ю...».
Це не гра. Глядачі помічають, що сценічна ситуація тісно переплітається з життєвою. Каніо втрачає над собою владу і в запалі ревнощів вбиває свою дружину і її коханця.