Мойсей

Опера на 2 дії. Мова виконання: мова оригіналу

М.Скорик
лібретто: Б.Стельмах

Мойсей

Опера на 2 дії
Мова виконання: мова оригіналу

Диригент-постановник	-	Заслужений діяч мистецтв України Михайло Дутчак
Режисер-постановник	-	Збігнєв Хшановський (Польща)
Художник-постановник	-	Народний художник України Тадей Риндзак
Балетмейстер	-	Заслужений артист України Сергій Наєнко
Мойсей	-	Народний артист України Олександр Громиш Юрій Трицецький
Голос Єгови	-	лауреат міжнародних конкурсів Ігор Назаров
Авірон	-	Народний артист України Степан Степан Заслужений артист України Орест Сидір
Датан	-	лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бенюк
Азазель	-	Народний артист України Володимир Ігнатенко Заслужений артист України Олексій Данильчук
Лія	-	Заслужена артистка України Любов Качала Віра Колтун Заслужена артистка України Світлана Мамчур
Єгошуа	-	Заслужений артист України Олег Лихач Лауреат міжнародного конкурсу Роман Трохимук Віталій Войтко
Йохаведа	-	Заслужена артистка України Наталія Свобода Марія Пшеничка
Поет	-	Народний артист України Ігор Кушплер Лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський Заслужений артист України Орест Сидір
Симеон	-	лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бенюк Заслужений артист України Орест Сидір

   синопсис

Дія I

Картина 1

Пустеля в Синаї. Ранок. Єгошуа ніжними словами будить зі сну свою кохану Лію. Неподалік від них малеча робить будиночки з піску, і ця забава дивує молодих, адже діти ніколи не бачили нічого, крім пустелі. Гра в місто, слова про місто,як мрія, "увійшли в кров і душу дитини".

Надходять Авірон і Датан із групою своїх прибічників. Вони докоряють Мойсееві і його однодумцям, до яких належать Лія та Єгошуа, за важкі випробування нескінченною подорожжю.

"Де чудовий обіцяний край,

Про який говорив нам Мойсей

Сорок літ так велично і гарно?

Набрехали пророки!

У пустині нам жить і вмирать!

Доки?"

Соратники Мойсея мріють про щасливе життя в обіцяному краї:

"Там діброви й зелена мурава,

Нас там жде і багатство, і слава!"

Між супротивниками зав'язується гострий словесний поєдинок, який мало не переходить у бійку.

Картина 2

Виходить із шатра Мойсей. На дорікання юрби він відповідає, що, провадячи народ до Палестини, виконує волю самого Єгови.

Мойсей розповідає казку про вибір деревами свого короля. І гордий ліванський кедр, і пишна пальма, і ніжна береза відмовились. Лише терен прийняв на себе важкий обов'язок.

"Здобуватиму поле для Вас,

Хоч самому не треба,

І стелитися буду внизу,

— Ви ж буяйте до неба!"

Під вчинком Терену Мойсей розуміє скромність вибраного Богом народу,-

"щоб він був, мов світило у тьмі".

Авірон заперечує таке тлумачення. Він насміхається з Мойсея і погрожує йому. Мойсей у відчаї. Він відходить, а його супротивники розпочинають церемонію поклоніння Золотому Тільцю, що передує їх відходу на схід.

Дія II

Картина 1

Пустеля. Мойсей стоїть у глибокій задумі. Він звертається до Бога, щоб той почув його молитви і дав відповідь на сумніви, що роздирають душу.

"Сорок літ трудився, навчав,

Щоб з рабів тих зробити народ!

Та дістав тільки кпини й каміння..."

З'являється Азазель — злий дух. Він підсилює душевне сум'яття Мойсея.

"Що, як голос, що вивів тебе

На похід той нещасний,

Був не Бога, а твій,

Внутрішній, власний?"

Мойсей це пристрасно заперечує. Він відходить у гори, де молиться, піднявши руки. Люди бачать його у розмові з Богом і бояться кари господньої за зраду його заповіту.

Картина 2

До Мойсея зближається дух ніби його матері. Вона шкодує сина за його душевні терзання і відраджує від цілковитої довіри Єгові.

Мойсей не може слухати цього:

"З твоїх слів не любов помічаю.

Ти темний демон одчаю!

Відступись..."

Але Йохаведа продовжує словесний наступ — тепер уже разом із Азазелем. їх страхітливий дует кидає Мойсея у розпач.

"Горе моїй недолі,

Чи ж довіку не вирваться вже

Мому люду з неволі?

Одурив нас Єгова!"

Картина 3

Над пустелею чути голос Єгови, звернений до Мойсея:

"За сумнів твій

Карою буде те,

Що, побачивши вітчину,

— Сам не вступиш до неї.

Тут і кості зітліють твої."

Здіймається страшна буря, яка змітає Мойсея з лиця землі. Люди враз прозріли, оплакуючи його:

"Щезло те, без чого

Жить ніхто з нас негідний.

Що давало змисл життєвий,

Просвітляло і гріло."

Вбігає натовп на чолі з Єгошуа і Лією. Люди засуджують на страту Авірона й Датана і закликають до походу. Вони сповнені віри, що досягнуть мети, до якої провадив Мойсей,— ступити в обіцяний край, на вільну рідну землю.

Епілог

Поет впевнений у щасливому майбутньому свого народу:

"Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі".