Готуючись до зустрічі “Лоенґріна”

   Зосередженість, пильність, увага. Так зібрано, вдумливо сидять на сцені в чотири ряди, як у студентській аудиторії перед поважним професором чи в лекційному залі перед цікавим доповідачем, артисти хору на репетиції.Майже всі з клавірами в руках, щоб себе підстрахувати . Дехто вже твердо знає музичний матеріал напам’ять і злегка собі піддириговує.
  А в першому ряду – солісти. Теж із клавірами: на перших репетиціях така підтримка ще дозволяється.
  Диригент-постановник Мирон Юсипович і головний хормейстер Василь Коваль, заглиблюючись у партитуру, натхненно співпрацюють із артистами на сцені та в оркестровій ямі.
  З-під руки диригента витікає мелодія, яку підхоплює хор і в яку вливаються голоси солістів. Лавина музики – особливої музики Ваґнера, в якій нема традиційних арій. У ній плине суцільна хвилююча вокально-оркестрова ріка.
  Сам композитор називав свої твори для театру музичними драмами. І дивував ними. В одних викликав нерозуміння, в інших – заздрість. В усіх – поруч із захопленням.
  Таку музичну драму почуємо у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької незабаром.
  1 та 2 березня – прем’єра “Лоенґріна”. 
  А поки що ідуть репетиції.