Новини

Про нас пишуть

Львівська опера зазвучить по-новому: впроваджено акустичний проект

Поділися новиною:

У Львівському національному академічному театрі оперита балету ім. Соломії Крушельницької завершують проект з модернізації акустики глядацького залу. Про це сьогодні, 15 травня, повідомив завідувач кафедри архітектурних конструкцій Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Роман Кінаш.

Проект реалізує НУ «Львівська політехніка» спільно з Гірничо-металургійною академією ім. Станіслава Сташиця (м. Краків).

За словами Роман Кінаша, потреба в модернізації постала після капітального ремонту театру в 80-их роках. «Тоді дерев’яну підлогу замінили на залізобетонну. Відтак, диригенти зауважили, що змінилася акустика»,– зазначив він.

Отож, 2004 року спільно з польською стороною розпочались дослідження – заміри,комп’ютерне моделювання акустичних параметрів глядацької зали. Дійшли висновку, що в залі є місця, де звук «провалюється». Основне ж завдання проекту полягало в тому, щоб акустика скрізь була однаковою.

Як розповів професор Гірничо-металургійної академії Тадеуш Камісінський,однією з проблем було те, що інтер’єр Львівської опери де-не-де, так би мовити, поглинав звук, а не відбивав його. «Завдяки модернізації всі цей дефект вдалось усунути»,– запевнив він.

«Техніка, яку ми закупили, – нова і дуже дорога. Невеличкі мікрофони та прилади для замірів обійшлись в 100 тис. дол. Загалом всю техніку можна оцінити в 200 тис. дол.», – розповів Роман Кінаш. Він додав, що поляки модернізували Оперу безкоштовно.

«Наразі залишились останні штрихи – замаскувати елементи, які кріплять системи. Візуально глядач, скоріш за все, не зауважить цієї модернізації, але якість звуку глядач мав би оцінити»,– наголосив завідувач кафедри архітектурних конструкцій.

Роман Кінаш наголосив, що з поляками працюється ідеально. «Вони приїхали зі своїм новим обладнанням та програмним забезпеченням. Наше ж обладнання, не побоюсь цього слова, вже досить застаріле. Мати те, що мають поляки, ми собі дозволити не можемо», – додав він.

Galinfo.com.ua

Львівська мозаїка

                              До глядача – зі спектаклями  і  виставками

  Протягом  лютого –березня у   Львівському національному музеї ім.Андрея Шептицького працювала  доволі рідкісна виставка. Адже не часто в музейних залах любуємося тими  речами, яким аплодуємо, споглядаючи їх на сцені. Елементи сценографії, ескізи, костюми, що стали цього разу експонатами, припіднімають завісу над секретами  творчості малярського цеху Львівського національного академічного театру опери та балету ім.. Соломії Крушельницької, додають штрихи до мистецьких портретів художників, які створили сценографію до вистав «Трубадур», «Ріголетто», «Аїда», «Набукко», «Травіата», «Бал-маскарад» Д. Верді, «Кармен» Ж.Бізе, «Сільська честь» П.Масканьї, «Богема»,»Тоска» і «Мадам Баттерфляй» Д.Пуччіні, «Любовний напій»Г.Доніцетті, «Украдене щастя» Ю.Мейтуса, «Мойсей» М.Скорика та ін.

  Основний акцент  зроблено на творчості народних художників України, братів Тадея та Михайла Риндзаків, сценографія яких завжди викликає велике захоплення поціновувачів цього жанру в Україні та за кордоном. Директор музичної асоціації « Opera Europa» Ніколас Пейн визначив неповторні роботи цих художників як важливий внесок у славу театру, як його  гордість і окрасу. Якщо ж говорити окремо про заслуги головного художника театру Тадея Риндзака, то його постановки (а це більше шістдесяти опер і балетів високого мистецького рівня) справедливо називають трудовим подвигом. Він із успіхом оформлював вистави в Національній опері України, в Донецьку, в Санкт-Петербурзі.

     Вагомим і красивим доповненням до виставки є сценічні костюми  народної художниці України Оксани Зінченко. Її розуміння та глибокий аналіз епохи музичної драматургії окремого твору наповнюють кожну постановку чітким концептуальним вирішенням. Цими чудовими шатами і сотнями інших  любувалися глядачі Франції, Польщі,Австрії, Чехії,Німеччини, Катару та інших країн.

   У виставці взяли участь і художники-декоратори театру, творчість яких є переважно анонімною для публіки. Вони  заявили про себе як про справжніх митців, які не обмежуються роботою в цеху, а продовжують її на пленері чи в майстерні. Так керівник художньо-декораційного  цеху Богдан Лужецький , один із носіїв традицій цієї професії в театрі, якому віддав понад 30 років, і зажди тонко відчуває задум постановника, на виставку представив пейзажі і портрети найдорожчих людей.

   Віктор і Андрій Курило, теж випускники Львівської академії мистецтв, поза роботою займаються улюбленим: батько – графікою,син – вітражем та гутним склом. Учасники кількох персональних виставок, на цій вони гармонійно вступили в творчий діалог із колегами.

   Сьомим учасником виставки виступив декоратор Юрій Ямаш, відомий у художніх колах як мистецтвознавець і художник. Він є автором монографій «Львівські театри:час і архітектура», «Труш малює Італію», «Труш малює Каменяра» і навчального посібника «Архітектура театрів Львова». Він створює яскраві й промовисті  плакати до вистав, якими приваблює і запрошує глядачів.

    Колективний виступ малярського цеху в музейних залах відбувся вперше  в історії театру. Каталог називає імена головних художників, які працювали в театрі протягом сторіччя, заклали добрий фундамент для мистецького зросту наступних поколінь. Це С.Ясенський, Ф.Виґживальський, К.Мацкевич, М.Радиш, Ф.Нірод,О.Сальман,Є.Лисик.      Виставка «Художник і театр» наблизила сцену до глядача, зробила наголос на важливій складовій синтетичного оперного й балетного мистецтва – на сценографії, а

також продемонструвала, що під керівництвом головного художника Львівського національного академічного театру опери та балету ім.. С.Крушельницької, народного художника України Тадея Риндзака працює дружна творча сім»я  майстрів пензля.

 

                                                                       Надія Труш