Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Проектував і зводив театр відомий у Європі архітектор Зигмунт Горголевський – автор багатьох монументальних споруд у Польщі та Німеччині.

Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ прем"єри – лірико-драматичної опери "Янек" В.Желенського – про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав український тенор Олександр Мишуга.

Львівську оперну сцену ощасливили виступами всесвітньовідомі виконавці – Олександр Бандровський, Гелена Рушковська – Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевич-Вайдова, Джемма Беллінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі та ін. Яскраву сторінку в історії театру вписали співаки – українці: О. Любич-Парахоняк, О. Руснак, Є. Гушалевич, О. Носалевич, А. Дідур, О. Мишуга, М. Менцинський, С. Крушельницька та ін., мистецтво яких стало національною гордістю народу і дістало всесвітнє визнання.

З приєднанням Західної України до складу Союзу РСР Великий міський театр переіменовано на Львівський державний театр опери та балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України.

Після Другої світової війни в історію театру вписані імена тих, чия творчість сприяла утвердженню музично-сценічного осередку на західноукраїнських землях. У повоєнні роки за диригентський пульт оперного театру стали композитори львів'яни М. Колесса та А. Солтис. Митці – В. Скляренко, М. Стефанович, П. Кармалюк, В. Кобржицький, З. Гончарова, Н. Слободян, О. Сталінський,, Г. Ісупов, О. Поспєлов та ін. суттєво зміцнили творчий склад театру.

Для участі в окремих виставах запрошувалися народні артисти СРСР І.Козловський, Б. Гмиря, З. Гайдай, М. Литвиненко–Вольгемут, І.Паторжинський. У сторіччя від дня народження (1956 р.) великого українського письменника Івана Франка, театрові присвоєно його ім'я. У двохтисячному році, в ході святкування 100-річчя театру, на просьбу творчої інтелегенції Львова, театр Указом Президента України переіменовано на театр імені Соломії Крушельницької.

Театр опери та балету у 2000 році був наповнений визначними творчими подіями, виступами видатних митців нашого часу до столітнього ювілею театру, з яким його вітали Президент України Л. Д. Кучма, Голова Верховної Ради України І. С. Плющ, Прем'єр – Міністр України В. А. Ющенко. Надійшли також вітання від Папи Римського Отця Івана Павла ІІ і Папського нунція.

На адресу ювіляра надійшли привітання від театрів США, Польщі, Ізраїля, Німеччини, Австрії, Японії та багатьох інших країн. 20 жовтня на честь 100-річчя театру проведено ювілейний творчий звіт на сцені Національеної опери України. Показано прем"єру року – оперу "Набукко" Д. Верді, а також Гала – концерт силами митців львівського театру.

Великим творчим здобутком театру є постановка опери "Мойсей" М. Скорика.

Ідея постановки опери "Мойсей" на львівській сцені виникла напередодні 100-річчя Театру. Автори задуму – директор театру Тадей Едер та голова організаційного комітету з відзначення свята Валерій Калинюк – свою думку висловили українським митцям – композитору Мирославові Скорику та поету Богданові Стельмаху. Так поема "Мойсей" геніального українського письменника і філософа І. Франка надихнула всіх до праці.

Знаменним було те, що прем"єра опери відбулася в дні візиту Святійшого Отця Івана Павла ІІ в Україну. Ця тема, ця опера і цей театр були вибрані його святістю Папою Іваном Павлом ІІ, отримали не тільки його благословення, а також фінансову підтримку.

Опера "Мойсей" широко висвітлювалася пресою:

"Мойсей" глядачам сподобався…
Окрім сценічної постановки, ще до прем"єри було зроблено аудіо- та відеозаписи, знято телефільм про те, як створювалася опера, а також випущено прекрасний буклет…"

"Експрес" 26.06.2001 р.

"… яка сценографія! Тадей і Михайло Риндзаки, продовжуючи знайдене в "Набукко", піднеслися до високої образності, їхня пустеля – то тернистий шлях народу…"

"Високий замок" 25.06.2001 р.

"… Поема, написана Іваном Франком 1905 р., набула особливої актуальності сьогодні, коли ідеї поета – демократа про кращу долю свого народу і образ жертовного його вождя особливо своєчасні…"

"Урядовий кур"єр" 23.06.2001 р.

"Мойсей" Мирослава Скорика демократичний і мелодичний".

"Молода Галичина" 21.06.2001 р.