Новини

Завжди дізнавайтесь першим про події в Нашій опері

«У нас ніби Армагеддон стався». Як Львівську оперу закривали на карантин та як театр виживає зараз

Львівська національна опера та “Громадське телебачення” презентувало матеріал у рамках проєкту Фонду Thomson Reuters «COVID-19 Hub із висвітлення пандемії та її наслідків у країнах Східного партнерства» за підтримки Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії.
У тексті дізнаєтесь про те, як функціонує театр в часі карантину, особливості роботи артистів в нових умовах та майбутні прем’єри на сцені Львівської національної опери.

https://hromadske.ua/posts/navalnogo-vipisali-z-nimeckoyi-likarni-vin-proviv-tam-ponad-misyac

 
Глядачі в залі Львівської національної опери перед початком балетної вистави.

Глядачі в залі Львівської національної опери перед початком балетної вистави.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Десята година ранку. Зал для уроків балету. В кутку — фортепіано, короткі музичні композиції перериваються вказівками балетмейстера. Кілька десятків артистів балету в масках спочатку розігрівають і розтягують м’язи і сухожилля, потім настає час для танцю. Лунають незнайомі й дивні для непідготовленого вуха терміни-команди «брізе», «антраша», «фуете», чоловіки й жінки виконують потрібні па. А в перервах між танцями виходять за межі залу — хоч на кілька секунд зняти маску й віддихатися, бо піт заливає очі.

Усі намагаються дотримуватися дистанції. Артистів справді шкода: маски не дозволяють їм вільно й інтенсивно дихати, ускладнюючи і без того важке заняття. Але Львів — один із лідерів за кількістю хворих на Covid-19. Відкриття нового сезону у Львівській національній опері вже кілька разів відкладалося, тому спалах коронавірусу у колективі міг би дорівнювати ледь не катастрофі.

Кожн ранок артиста балету починається з уроку танцю в спеціальній залі.

Кожн ранок артиста балету починається з уроку танцю в спеціальній залі.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Балетну трупу розбили на підгрупи, щоб було багато вільного простору під час занять, на службовому вході перевіряють температуру, а біля залу повісили пляшку з антисептиком. Сам зал після кожного заняття ретельно вимивають.

Невисока світловолоса дівчина під кінець заняття вже настільки втомлена, що ледь не після кожної короткої композиції опускає маску на підборіддя і спирається на коліна, щоб відпочити. Але все ж не пропускає нічого, намагаючись танцювати в першому ряду.

Роксоляна Іскра, артистка балету Львівської національної опеери

Роксоляна Іскра, артистка балету Львівської національної опери
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Світловолосу балерину звуть Роксоляна Іскра. Найчастіше вона танцює в кордебалеті, тобто в масових танцювальних номерах. Проте дуже прагне отримувати сольні ролі й уже час від часу їх виконує.

Роксоляна займається танцями з дитинства. Під час навчання в Київському державному хореографічному училищі зазнала компресійного перелому хребця. Після такої травми зазвичай завершують кар’єру, однак сама танцівниця не зламалася і вже 2013 року вступила до трупи Львівської національної опери.

«Ми свого роду мазохісти, тому що після уроку болить усе тіло, усі м’язи», — зізнається Роксоляна. 

Але уроки — альфа й омега балету. Вони у Львівській опері відбуваються щоранку, крім понеділка — єдиного офіційного вихідного. Уроки дають можливість підтримувати форму, і саме їх найбільше бракувало, коли в один момент усіх артистів відправили на карантин.

У березні Роксоляна разом із чоловіком Максимом відпочивали в Буковелі. Новину про запровадження карантину дізналися саме там. 

«У нас ніби якийсь Армагеддон стався», — зізнається балерина. Дорогою з гір заїхали в супермаркет, зробили запас продуктів і наступні два тижні без крайньої потреби з дому не виходили. Масок і антисептиків спочатку не було, тому виготовили їх самотужки.

«Дуже важко вдома змусити себе займатися класично. Немає станка, немає де пострибати. Можна лише зробити мінімальну гімнастику, потоптатися на пуантах, щоб не забути, чим ти живеш і ким працюєш», — згадує ті дні Роксоляна.

Коли почався карантин, невеличка група артистів балету, зокрема й Роксоляна, домовилися щодня спільно займатися через Zoom. Зідзвонювалися в обідню пору, щоб усі учасники могли виспатися, якщо вже на карантині є така можливість. Один із артистів задавав танцювальні комбінації, а інші повторювали, тримаючись за підвіконня, шафи і столи замість поручня. Заняття тривало 30-60 хвилин.

Але простору для тренування у квартирі дуже бракувало, говорить Роксоляна. Доводилося постійно озиратися, щоб не зачепити щось.

Постійні зустрічі в Zoom протривали кілька тижнів. Коли стало зрозуміло, що карантин затягується, група розпалася. Артисти почали більше займатися індивідуально, шукаючи в YouTube уроки від відомих іноземних виконавців. Дуже важко знайти мотивацію до щоденних занять, якщо ти навіть приблизно не розумієш, коли повернешся до театру.

Відчуття першого дня після поновлення занять в Опері були дуже класні, розповідає Роксоляна, — вона ніби розправила крила.

Вид на проспект Свободи і Львівську національну оперу, площа перед якою тимчасово закрита на ремонт

Вид на проспект Свободи і Львівську національну оперу, площа перед якою тимчасово закрита на ремонт
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Прем’єри і борги

Артисти Опери повернулися з вимушеної відпустки 18 липня. Але до середини серпня вся їхня робота в театрі обмежувалася уроками, репетицій і вистав не було.

За понад пів року карантину Львівська опера недоотримала 23 мільйони гривень прибутку, говорить генеральний директор театру Василь Вовкун. Ідеться не тільки про вистави, театр також заробляє екскурсіями для туристів і наданням приміщень в оренду.

Але найважливіше — борги. Попри те, що заборгованість за електроенергію, воду та пожежну охорону взялася покривати держава, борг Опери, який залишився, складав на початок сезону близько семи мільйонів гривень.

«Щоб заробити такі гроші, потрібно чотири з половиною місяці при повному заповненні зали, — розповідає Василь Вовкун. — Ми хочемо покрити борги, зробити прем’єри. Плани трошки ірреальні, але все буде залежати від того, з якого числа ми запрацюємо».

Василь Вовкун, генеральний директор Львівської національної опери.

Василь Вовкун, генеральний директор Львівської національної опери.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Планів у театру справді не бракує. На осінь готують три нові прем’єри: відновлення балету «Сотворення світу», який колись уже ставили на сцені Львівської опери, нову версію «Запорожця за Дунаєм» й оперу «Турандот», створену спільно з польською командою. «Турандот» у театрі навіть готові зіграти в закритому режимі, тобто без глядачів, тому що режисер цієї вистави Міхал Знанєцкі на наступні три роки має заповнений графік. Крім того, на 4 жовтня припадає 120-річчя відкриття театру, і керівництво Опери не могло оминути увагою цю дату.

Артисти під час карантину отримували дві третини окладів із державного бюджету. До того ж, усім співробітникам перед літньою відпусткою видали допомогу в розмірі, близькому до місячного окладу.

Глядачі, розсаджені в шаховому порядку, дивляться балетний концерт.

Глядачі, розсаджені в шаховому порядку, дивляться балетний концерт.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Аби театр був готовим до різних епідемічних обставин, розробили різні «шахові» варіанти розміщення глядачів, які відповідатимуть нормативам відповідно до зони епідемічної небезпеки.

Але від деяких варіантів відмовилися. Наприклад, ідея проводити вистави на відкритих майданчиках виявилася нерентабельною, тому що готових сцен для цього немає, а готувати їх, завозячи все необхідне, — світло, звук, костюми тощо — коштує додаткових грошей.

Для того, щоб мінімізувати кількість виконавців на сцені, був вигаданий формат гала-концерту — виступу, в якому об’єднуються короткі фрагменти з різних вистав, а музичний супровід забезпечує фортепіано або кілька музикантів, які також перебувають на сцені.

Перша вистава після повернення з карантину у Львівській опері відбулася 15 серпня. Сезон могли би розпочати й раніше, однак завадила генеральна реконструкція площі перед театром, де в серпні будували новий, так званий «сухий» фонтан.

Роксоляна та її чоловік Максим зустрілися з друзями у Львові на Площі Ринок.

Роксоляна та її чоловік Максим зустрілися з друзями у Львові на Площі Ринок.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Прагнути більшого

Серпневого вечора суботи зустрічаємося з Роксоляною Іскрою та її чоловіком Максимом на площі Ринок. Для них це всього лише другий вихід у центр міста на прогулянку після початку карантину. 

Старий Львів о цій порі майже такий самий, як у докарантинні часи: люди збираються групами навколо площі Ринок, чути музику і сміх. Хіба що на вході до кав’ярень вимірюють температуру і час від часу нагадують, що необхідно носити маски. У Львові знають, скільки хворих на Covid-19 щодня виявляють у міських лабораторіях, але, схоже, просто втомилися боятися невидимого ворога.

Сідаємо в одній із кав’ярень.

Офіціантка кав'ярні міряє температуру перш ніж прийняти замовлення у Роксоляни та її друзів.

Офіціантка кав’ярні міряє температуру перш ніж прийняти замовлення у Роксоляни та її друзів.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Максим працює в ІТ, тому під час карантину робив майже ту саму роботу, але з дому. Пара вже рік як одружена, і, щоб не залежати від батьків, молоді люди зняли маленьку квартиру в центрі Львова, недалеко від Опери.

«До карантину була нестача спільного часу, а зараз уже перенасиченість, просто дуже багато часу разом. Тиснуть стіни», — зізнається Максим. 

Раніше вони могли відпочивати разом тільки ввечері, бо у Роксоляни єдиний вихідний — понеділок, тоді як у чоловіка — в суботу і в неділю. Крім того, під час жорсткого карантину додавала напруги загальна невідомість, ніхто досі не поставав перед подібними обставинами.

Роксоляна та її чоловік Максим розмовляють із друзями по телефону, гуляючи по Площі Ринок у Львові.

Роксоляна та її чоловік Максим розмовляють із друзями по телефону, гуляючи по Площі Ринок у Львові.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Перехідний період з другої на першу категорію для артиста балету — найважчий, розповідає Роксоляна, тому що артист танцює вже не тільки в балеті, але і в оперних виставах. За шість робочих днів у докарантинні часи інколи виходило шість вистав.

«Я вже відповідаю першій категорії, це корифейські партії, маленькі лебеді, різні подружки головних героїнь, перші лінії кордебалету. Хочу підвищення, хочу росту», — говорила Роксоляна у серпні.

Роксоляна Іскра (ліворуч) разом із іншими артистами балету Арсеном Марусенком (у центрі) та Інною Ключник (праворуч) репетирують конкурсний танець

Роксоляна Іскра (ліворуч) разом із іншими артистами балету Арсеном Марусенком (у центрі) та Інною Ключник (праворуч) репетирують конкурсний танець
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Але у Львівській опері тоді була тільки одна вільна ставка першої категорії. Для того, щоб визначити, хто її отримає, організували внутрішній конкурс. На підготовку конкурсних номерів — всього тиждень після повернення з карантину, за який треба відновити загальну форму і досконало відпрацювати конкурсний танець. Тому в Роксоляни було не одне, а два-три заняття в Опері щоденно. Адже у театрі — шалена конкуренція між артистами.

«Якщо ти сьогодні відпочив, то твій конкурент міг не відпочивати, і тобі треба його наздоганяти», — говорить Максим про роботу Роксоляни.

Перемогу в конкурсі здобула інша артистка театру, яка багато років танцює у Львівській опері, але трохи старша. Сама Роксоляна вважає таке рішення справедливим просто тому, що та артистка чекала на посаду довше.

«Я свою другу категорію чекала чотири роки, спочатку навіть на пуанти не вистачало. Але дуже приємно, що мене виділили, похвалили на конкурсі», — зізнається артистка.

Перемогти коронавірус

Перший балетний гала-концерт відбувся у Львівській опері 31 серпня. Але Роксоляна Іскра участь у ньому взяти не змогла — артистка інфікувалася коронавірусом і разом із батьком і матір’ю мусила кілька тижнів лікуватися й перебувати в ізоляції.

«Ми всі страшно пітніли. У мами протягом хвороби була загальна слабкість, тиск у всіх скакав, температура то підвищена, то понижена, пульс теж постійно змінювався. У тата, окрім усього цього, ще був біль у поясниці. А у мене крутило ноги і дуже боліло горло», — згадує симптоми хвороби Роксоляна.

Продукти привозили знайомі. Квіти на її день народження Максим передав Роксоляні через поріг із простягнутих рук, стоячи на відстані. Але, навіть хворі, родина все одно змушена були зрідка виходити — наприклад, у поліклініку здавати аналізи. Звичайно, надягали маски й використовували антисептики, але у Львові — вузькі тротуари, і ніхто там не зважає на соціальну відстань.

Роксоляна Іскра позує на фоні Львівської національної опери після своєї першої вистави після одужання від коронавірусної інфекції.

Роксоляна Іскра позує на фоні Львівської національної опери після своєї першої вистави після одужання від коронавірусної інфекції.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

На щастя, COVID-19 для всіх у сім’ї Роксоляни минув легко, і повторний ПЛР-тест показав негативний результат. Артистка відразу повернулася до занять у театрі. Багато хто зі знайомих досі не вірить, що вона захворіла на коронавірус, бо, мовляв, ніхто, крім неї, серед друзів не хворів.

Після одужання Роксоляна репетирує невеличку роль у балеті «Сотворення світу». Перші заняття далися дуже важко, часом щось підкочувалося до грудей і перехоплювало дихання. Але потім полегшало. 

Це нормально, говорить Роксоляна, тому що перші дні репетиції важчі, ніж уроки. На сцену для участі в гала-концерті вона нарешті виходить, замінюючи іншу артистку в маленькій ролі наприкінці вистави.

Глядачі в масках входять до Львівської національної опери перед початком вистави.

Глядачі в масках входять до Львівської національної опери перед початком вистави.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Повернення на сцену

Глядачів у Львівську оперу пускають по одному-двоє, перевіряючи наявність масок. Парі, у якої масок немає, радять придбати їх через дорогу в аптеці. Усього, з урахуванням безпечної розсадки, у залі вміщується 208 глядачів. На цей балетний гала-концерт придбали лише 140 квитків, усі доступні місця поки жодного разу не викуповували. Театр відкрився, але люди сюди не поспішають.

Сам концерт триває трохи менше ніж півтори години і складається з вибраних танцювальних номерів із різних балетів. Поки одні артисти танцюють, інші спостерігають з-за лаштунків, розігрівають м’язи або репетирують окремі рухи. Плескають своїм колегам так само, як і глядачі.

Виступ Роксоляни триває близько хвилини. Це одна з причин, чому вона не хвилюється перед поверненням на сцену: роль маленька і проста. Невелика кількість глядачів теж діє на артистку заспокійливо.

Після вистави Роксоляна швидко перевдягається й вибігає через службовий вихід, де на неї вже чекають батьки. Разом вони квапляться в центр міста на зустріч.

Питаю про відчуття від виступу.

«Відчуття хороші, — відповідає Роксоляна. — Я повернулася на сцену, відчула її знову».

Працівниці Львівської національної опери накривають сидіння тканиною відразу після завершення балетного гала-концерту.

Працівниці Львівської національної опери накривають сидіння тканиною відразу після завершення балетного гала-концерту.
Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Цей матеріал був створений у рамках проекту Фонду Thomson Reuters «COVID-19 Hub із висвітлення пандемії та її наслідків у країнах Східного партнерства» за підтримки Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії.