Концертна програма

Зірки світової слави

гала-концерт
Зірки світової слави
Тривалість - .

Музичні акценти Міжнародного фестивалю “Відкриваємо Падеревського”

польсько-український гала-концерт

Цим концертом вшановуємо пам’ять Ігнаци Яна Падеревського, Марцеліни Сембріч-Коханської та Соломії Крушельницької.

У програмі:

Популярні оперні арії та дуети, а також, твір написаний спеціально з нагоди фестивалю Відкриваємо Падеревського (Пасакалія для фортепіано з оркестром Кшесіміра Дембського).

У концерті участь беруть:

Симфонічний оркестр Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької

Диригенти – Кшесімір Дембський, Михайло Дутчак

Солісти – Маґдалена Схабовська (сопрано), Михайло Малафій (тенор), Орест Сидір (баритон), Артур Яронь (фортепіано)

Лібрето вистави

18 листопада 2017

Львівський національний театр опери та балету ім. С. Крушельницької

Гала-концерт, присвячений Марцеліні Сембріх-Коханській та Соломії Крушельницькій

У програмі:

Популярні оперні арії та дуети, а також, твір написаний спеціально з нагоди фестивалю:

Кшесімір Дембський (нар. 1953) – Пасакалія для фортепіано з оркестром (пам’яті І. Падеревського)

Учасники:

Симфонічний оркестр Львівського національного театру опери та балету

Диригенти – Кшесімір Дембський, Михайло Дутчак

Солісти – Маґдалена Схабовська (сопрано), Михайло Малафій (тенор), Орест Сидір (баритон), Артур Яронь (фортепіано)

 

Кульмінацією Шостого міжнародного фестивалю Відкриваємо Падеревського є урочистий польсько-український гала-концерт за участі Кшесіміра Дембського, одного з найвидатніших польських музикантів сучасності.

Цим концертом організатори вшановують пам’ять Ігнаци Яна Падеревського, Марцеліни Сембріх-Коханьської та Соломії Крушельницької.

В музичній історії Львова особливе місце посідає Марцеліна Сембріх-Коханьська (1858-1935), співачка світової слави, перша полька, котра виступала на сцені Метрополітен-Опера. Як і Падеревський, народилася вона на Поділлі, у Вишнівчику неподалік Підгайців, а дитинство і юність майбутньої оперної діви минули в Галичині: батько був органістом костелу в Болехові. Обдарована дівчина вступила до Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові, де навчалася в класах піаністів Кароля Мікулі (учня Шопена) та Вільгельма Штенгля, котрий невдовзі став її чоловіком, незмінним супутником довгого творчого життя. За переказами, юна Марцеліна Сембріх-Коханьська мала нагоду виступити у Ваймарі перед самим Ференцом Лістом: продемонструвала йому свої здобутки в грі на скрипці, фортепіано, а на завершення, акомпонуючи собі, виконала солоспів Шопена “Бажання”, після чого легендарний композитор вигукнув: „Господь дав тобі три пари крил, котрими зможеш літати над країною музики. Не відмовляйся від них, але співай, співай для світу, бо маєш голос янгола”.

Вокальні студії Сембріх-Коханська продовжила у Відні та Мілані, в класі легендарного Джовані Баттіста Ламперті.

Дебютувала 1877 року в Афінах, була солісткою оперних театрів у Дрездені, Лондоні, Санкт-Петербурзі, Мілані. Брала участь у відкритті Метрополітен-Опера в Нью-Йорку, де загалом виступила 487 разів у 26 партіях. Саме Сембріх-Коханьська разом із ще одним видатним представником «львівської школи», співаком Олександром Бандрівським, виступила в американській прем’єрі опери Падеревського Манру – єдиній польській опері, поставленій на сцені Мет.

Нею захоплювалися тисячі слухачів, серед них короновані особи та видатні сучасники: Джакомо Пуччіні, Шарль Гуно, Антон Рубінштейн, Густав Малер, Адам Дідур, Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні і звичайно ж, співвітчизники – Ігнаци Ян Падеревський, письменник Юзеф Крашевський. Сембріх-Коханьська залишалася відданою дочкою своєї нації, патріоткою, котра завжди дуже багато зусиль і коштів офірувала Польщі: невипадково її, як і Падеревського, вважали послом польської культури в світі.

Зі сцени зійшла в розквіті творчих сил, у віці 51 року, вважаючи: „Краще відійти тоді, коли всі запитують – чому?, а не коли шепочуть за плечима – нарешті!”

 Завершивши сценічну кар’єру, присвятила себе педагогічній діяльності, викладаючи в легендарних Інституті Кертіса в Філадельфії та Джульярдській школі музики в Нью-Йорку.

Дивовижні історичні паралелі єднають Марцеліну Сембріх-Коханську зі ще однією видатною співачкою тієї епохи – українкою Соломією Крушельницькою (1872-1952). Обидві майбутні зірки світових оперних сцен народилися на Поділлі, обидві були вихованками львівської школи – Крушельницька також навчалася в консерваторії Галицького музичного товариства, в класі учня легендарного Ламперті – Валерія Висоцького. Зрештою, обидві збагатили своєю участю польську музичну історію, адже саме Крушельницька багато років була примою Варшавської опери, на знак чого в 2009 році там навіть встановили їй бронзове погруддя. В репертуарі співачки було чимало творів польських композиторів, у тім Ігнаци Яна Падеревського, а однією з коронних партій залишалася Галька з однойменної опери Станіслава Монюшка. З іншого боку, як і Сембріх-Коханська, Соломія Крушельницька завжди залишалася великою патріоткою, жертвуючи свої зусилля і кошти на розвиток української національної культури. На жаль, залізна заслона радянського режиму зупинила чимало її ініціатив…

Сьогоднішній концерт символічним чином вшановує пам’ять обидвох співачок, котрі свого часу тріумфували на сцені Львівської опери.

 

Кшесімір Дембський – композитор, джазовий скрипаль, диригент, аранжувальник і музичний продюсер. Учень Анджея Кошевського (композиція) та Вітольда Кшемєньського (диригування) в Державній Вищій школі музики в Познані. З 1980 року, як лідер струнного джаз-оркестру Connection, гастролював у Європі, США і Канаді, брав участь у численних фестивалях.

 

Лауреат першої премії Всесвітнього джазового конкурсу в Гуйларті (Бельгія), премії Станіслава Виспянського, нагороди читачів журналу Jazz Forum. У 1985 році за результатами опитування американського журналу Down Beat потрапив до десятки кращих джазових скрипалів світу. У 1986 році отримав Першу премію конкурсу для композиторів до 25-річчя фестивалю польської сучасної музики Познанська музична весна. У 1988 році здобув відзнаку Канадської кіноакадемії Genie Award і нагороду прем’єр-міністра Польщі за творчість для дітей.

Кшесімір Дембський записав понад 30 компакт-дисків зі своїми композиціями для багатьох престижних лейблів. З 1986 року обмежив концертну діяльність, присвятивши себе композиторській творчості.

 

Для більшості шанувальників ім’я Кшесіміра Дембського асоціюється із творчістю для кіно. Він автор музики до екранізацій видатних творів польської літератури, працював також для Голівуду. Загалом озвучив більше 50 художніх і документальних фільмів, а також коло 40 театральних вистав. Окрім цього, в творчому доробку композитора понад 50 симфонічних і камерних творів. У 2000 році отримав нагороду Фридерик в категорії Композитор Року та відзнаку Міжнародної кіноакадемії за музику до фільму Вогнем і мечем (реж. Єжи Гофман). У 2001 році на Міжнародному кінофестивалі в Піргосі, Греція відзначений за музику до фільму В пустелі та пущі (реж. Гевін Худ). Музика до фільму Стара казка (реж. Єжи Гофман) відзначена 2003 року Золотою Качкою читачами журналу Film. У 2005 році він отримав замовлення від голлівудських студій Limelight Films складати музику для 16 фільмів Чарлі Чапліна з роками 1914-1917.

Михайло Дутчак з 1976 року працює в Львівському театрі опери та балету, де згодом, після закінчення Львівської державної консерваторії ім. M. Лисенка, був призначений диригентом. У 1983-85 роках вдосконалював майстерність у Національній опері України ім. Шевченка під керівництвом Стефана Турчака.

У квітні 2001 року призначений головним диригентом Львівської театру опери і балету. За постановку опери М. Скорика Мойсей отримав відзнаку Львівська слава  від Львівської облдержадміністрації.

Неодноразово брав участь в міжнародних фестивалях у Польщі, Швейцарії, Катарі, Франції та Україні. Проводив міжнародні майстер-класи для молодих диригентів в Бургасі, Болгарія.

 

Магдалена Схабовська з відзнакою закінчила Гданську музичну академію ім. С. Монюшка, відділення вокального та акторської майстерності. Навчалася за кордоном як стипендіат Erasmus в Консерваторії Антоніо Вівальді в Алессандрії, Італія. Активно виступає як солістка: IX Музичний фестиваль в Кальварії Зебжидовській, Фестиваль давньої музики у Радомі, Концертів карнавальної музики в Радомі, Олівських камерних концертів у Гданську, Концертів камерної і органної музики в Мілках, фестивалю релігійної пісні Cantate Domino в Кошаліні, Бельканто-Гала в Сопоті,  Третього новогутського фестивалю традиції і варіантгарду Новотоп Мистецтв у Кракові, Чотирнадцятого фестивалю Кольори Польщі у Вєлюню. Брала участь у багатьох вокальних конкурсах у Лодзі, Новому Сончі, Варшаві, Катовіцах, Ольштині, Здарі над Сазавою (Чехія), Луцці (Італія), Вогері (Італія).

Михайло Малафій закінчив Львівську національну музичну академію ім. М. Лисенка. Брав участь у майстеркласах усесвітньо відомого тенора Калуді Калудова. Пов’язаний з багатьма визнаними українськими хорами. В якості соліста виступав у Франції, Італії, Чехії, Польщі, Сербії, Росії, а також у Львові та інших містах України. Переможець міжнародних конкурсів вокалістів у Сеулі (2016), Мінську (2015), Ченстохові (2015), конкурсу ім. Антоніна Дворжака в Карлових Варах (2013. Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької.

Артур Яронь народився в Кєльце. Закінчив Краківську музичну академію в класі фортепіано професора Ірени Сіялової-Фогель та аспірантуру Одеської консерваторії в класі Анатолія Кордашева. Учасник майстер-класів професорів Віри Горностаєвої і Гюнтер Людвіг. Провадить активну творчу діяльність як соліста та камерний музикант у Польщі, в Німеччині, Швеції, Данії, Словаччини, Росії, Литві, Латвії та Україні. Постійно співпрацює зі скрипалькою Людмилою Воробець-Вітек, з котрою виступав у Франції, Німеччині, Бельгії, Португалії, Україні, Словаччині, Швеції, Італії. В 2005 році дует виступив у Карнегі-Холлі в Нью-Йорку. Здійснив низку записів для радіо та телебачення, а також 5 компакт-дисків, серед яких особливим раритетом є запис рідко виконуваного концерту для фортепіано і скрипки Ф. Мендельсона-Бартольді.

Директор Міжнародного музичного фестивалю ім. Кристини Ямроз в Буську-Здрою, а також ініціатор та ведучий авторського циклу Салон камерної музики в Кєльцах. За свою діяльність отримав низку урядових та місцевих нагород.

Директор Державної музичної школи ім. М. Мошковського в Кєльцах. Член журі фортепіанних конкурсів А. Калабрії в Італії, М. Мошковського в Кєльцах, Т. Лешетицького в Ланьцуті.

Церемонія вручення відзнак Падеревський

В 2012 р. Польсько-українська фундація імені Ігнація Яна Падеревського разом із товариством Польська спільнота під час першого фестивалю Відкриваємо Падеревського заснувала нагороду за вагомий внесок у справу польсько-українського єднання, а також популяризацію спадщини і здобутків Ігнаци Яна Падеревського та інших видатних поляків. Відзнаку вручають інституціям і приватним особам з Польщі та України.
Автор статуетки – визнаний у Польщі та за її межами скульптор Анджей Ренес.

В 2017 заплановане вручення щонайменше однієї нагороди.

 

 

 

Про виставу
Програма вечору
  1. Урочиста частина

Вручення відзнаки-статуетки ПАДЕРЕВСЬКОГО та державних нагород

  1. Твір написаний з нагоди фестивалю

 Кшесімір Дембський

Пасакалія для фортепіано з оркестром (пам’яті І. Падеревського)

Артур Ярон  (фортепіано)

Кшесімір Дембський (диригент)

Арії та дуети з опер

Станіслав Монюшко

Арія Йонтека з опери Галька

Михайло Малафій (тенор)

 

Франческо Чілеа

Плач Федеріко з опери “Арлезіанка”

Михайло Малафій (тенор)

 

Вольфганг Амадей Моцарт

Арія Донни Ельвіри з опери “Дон Жуан”

Маґдалена Схабовська (сопрано)

 

Джузеппе Верді

Арія Леонори з опери “Трубадур”

Маґдалена Схабовська (сопрано)

 

Сцена та дует з опери “Трубадур”

Маґдалена Схабовська (сопрано)

Орест Сидір (баритон)

 

Джакомо Пуччіні

Дует Мімі та Рудольфо з опери “Богема”

Маґдалена Схабовська (сопрано),

Михайло Малафій (тенор)

Найближчі події
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців