Балет

Вечір балету

Вечір балету
90 хвилин.

Вечір балету включає в себе три балетні мініатюри:

Па де катр (фр. Pas de Quatre)

муз. Цезаря Пуньї/ хореографія Антона Доліна

Видіння троянди 

муз. Карл Марія фон Вебер/ хореографія Михайла Фокіна

Любов-чарівниця
муз. М. де Фалья/ хореографія Cергія Наєнка

 

Лібрето вистави
Па де катр (фр. Pas de Quatre)

Музика Цезаря Пуньї

Влітку 1845 р в Лондоні одночасно опинилися чотири відомих балерини: Марія Тальоні, Карлотта Грізі, Фанні Черріто, Люсіль Гран.

Директор «театру її Величності» Бенджамін Люмлі скористався щасливим випадком і вирішив зібрати цих зірок на одній сцені – для виступу перед англійською королевою Вікторією.

Жюль-Жозеф Перро, на замовлення директора, поставив балетний дивертисмент, кожна з варіацій якого найвигідніше розкривала артистичні й технічні можливості чотирьох знаменитих танцівниць і мала їх імена. Кожен образ розкривав характер балерини; загальний танець і чергування варіацій представляли логічну єдність дії. Початок і кінець цього романтичного твору були однакові – як  картинна композиція.

На жаль, оригінальна старовинна хореографія не збереглася. Нову виставу, присвячену видатній роботі Жюля Перро і чотирьох видатних балерин ХІХ століття, створив у 1941 році англійський артист балету і хореограф Антон Долін (справжнє ім’я Сідні Френсіс Патрік Чіппендейл Хілі-Кей).

Па де катр з незмінним успіхом іде на різних сценах світу. У Львівській Національній Опері цей балет представлений уперше.

ВИДІННЯ ТРОЯНДИ

на муз. Карл Марія фон Вебер «Запрошення до танцю», хореографія Михайла Фокіна
В основу сюжету були покладені два перші рядки вірша французького поета-романтика Теофіля Готьє: «Я – дух троянди, яку ти носила вчора на балу…»

Балетмейстера Михайла Фокіна полонив цей вірш, в якому оживає душа квітки, та надихнув на створення образної пластичної балетної форми.

Дівчина, повернувшись із балу, засинає у кріслі. Яскрава троянда випадає з її руки. У сні до дівчини приходить дух Троянди і знову запрошує на стрімкий вальс. Із останніми тактами видіння зникає, і дівчина прокидається.

«Це дух квітки, який прилетів нагадати своїм ароматом про коханого, про танець з ним на балу, про обмін словами, можливо про поцілунок. Spectre жодним рухом не схожий на звичайного танцівника, який виконує для задоволення публіки свої варіації, – писав М. Фокін. Це – дух. Це – мрія. Це аромат троянди, пестощі її ніжних пелюстків…»

У балеті чудово поєдналися романтизм Готьє, довершене класичне па-де-де Фокіна та душа, яку вдихнув у цю хореографічну поему Вацлав Ніжинський, якого сучасники називали «богом танцю», «восьмим чудом світу», «королем повітря». Його дружина Ромола Ніжинська писала у своїх спогадах, що ця хореографічна мініатюра є перлиною серед композицій Фокіна. Вона була настільки вишуканою, що стала класичною постановкою балетмейстера.

Дівчина, яка повернулася з першого балу, мрійливо відтворює в пам’яті враження від вечора. Вона думає про прекрасного принца і повільно цілує приколену до корсажа троянду, яку він їй подарував. Одурманена весняним повітрям і ароматом квітки, вона сідає на стілець і засинає, – продовжує спогади Р. Ніжинська. Раптом душа троянди, витвір її фантазії, який матеріалізувався, виникає у залитому місячним сяйвом вікні, одним стрибком опиняючись за сплячою дівчиною, немов дух, який приніс ніжний ласкавий вітерець. Що це: аромат троянди чи відлуння обіцянки кохання? Перед нами – струнка, безстатева істота, ефемерне, гнучке. Не квітка і не людина, а можливо, те й інше. Не можна сказати, хто це – юнак або дівчина, або що це – сон чи мрія. Витончене й прекрасне, як стеблина троянди, з теплим оксамитом червоних пелюстків, чистий і чуттєвий одночасно, з безмежною ніжністю він дивиться на сплячу дівчину, потім починає легко обертатися. Це не танець, не сон, це дійсно дивне, нескінченно прекрасне «видіння» троянди. Тут сплелися нероздільно реальність та мрія.

Одним стрибком танцівник перетинає сцену, втілюючи у реальність сон – аромат саду в червневу ніч, таємниче світло місяця. Він пливе в повітрі, заворожуючи глядачів, раптом зупиняється біля дівчини, будить її, і вона знаходить свої бажання, свої мрії, власне, кохання. Він проносить її через повітряні потоки, пестячи, зваблюючи, кохаючи, цнотливим жестом пропонуючи себе та оживляючи щасливі моменти таємних переживань юного серця на першому балу. І коли дівчина м’яко опускається в крісло – покірно падає до її ніг. Потім неймовірно легким стрибком злітає в повітря і знову танцює навколо коханої, являючи собою красу у вищому прояві. Ніжним поцілунком він віддає дівчині частину недосяжного щастя і зникає назавжди. У «Видінні троянди» глядачам хотілося плакати, від насолоди.

балет "ЛЮБОВ-ЧАРІВНИЦЯ" М. де Фалья

Дівчина разом із коханим тікає від свого нареченого, якого не любить. Однак той наздоганяє їх і нападає на суперника.
У жорстокому двобої нелюб гине, але ревнощі, злоба, заздрощі перетворюють його на Привида. Сповнений жагучого бажання помсти, він постійно присутній між Юнаком і Дівчиною, перешкоджаючи їм не тільки поєднати свої долі, а й просто усамітнитися.
Ніщо не може визволити закоханих від постійної в’їдливої присутності Привида: ні благання Дівчини, ні хитрощі Юнака, ні чаклування Вогню. Тільки терпіння, наполегливість, непереборне бажання бути поруч, палке стремління назустріч одне одному ослаблюють владу їх ворога, знесилюють його.
Перемагають чари кохання.

Про виставу

Перша хореографічна вистава «Па де катр» Ц.Пуньї відображає епоху романтизму. Хореограф Жуль Перро поставив її ще 1845 року для королеви Вікторії. Задля фурору запросив на сцену чотири зірки балету – Марію Тальоні, Карлотту Грізі, Фанні Черріто та Люсіль Гран. 

«Багато часу зайняв дипломатичний талант Перро, щоби вмовити тих чотирьох балерин станцювати разом. Як вистава тоді йшла – ніхто не знає. Але те, що ми ставимо, – це наше враження від сприйняття тих талановитих балерин», – розповіла балетмейстер-постановник з Філадельфії Наталія Шарова.

   Друга одноактівка  – «Видіння троянди». Цей балет романтичний за духом і музикою (композитор К.-М.Вебер), класичний – за стилем (постановка видатного хореографа ХХ століття М.Фокіна). 

М.Фокіна надихнула поезія французького поета-романтика Т.Готьє, зокрема перші її рядки: «Я – дух троянди, яку ти носила вчора на балу…». Буйна фантазія балетмейстера розвинула ці кілька слів у сюжет: Дівчина, повернувшись із першого балу в своєму житті , відпочиває в кріслі; уві сні їй являється дух Троянди  і запрошує на танець; схвильована, Дівчина прокидається…

Балет «Любов-чарівниця» виріс із концертного номера, який у Мануель де Фальї замовила для себе знаменита іспанська танцівниця Пастора Імперіо. Вона глибоко відчувала андалузькі, циганські й мавританські наспіви,  які в танці передавала скупими жестами,  супроводжуючи собі кастаньєтами  в співі . Виконання танцю було таке хвилююче й переконливе, що композитор вирішив створити  балет –  на основі старовинної легенди.

   Прем’єра відбулася в 1915 р. в Мадриді. Музика «Любові-чарівниці» за вишуканістю фарб, своєрідних інтонацій близька до імпресіонізму. Вокальні ламентації  про жагуче кохання стали невід’ємною частиною незвичайного балету-пісні.

Sympfonia(2) 795
Sympfonia(2) 830-1
Symfonia(3) 144
Sympfonia(2) 832
Symfonia(3) 168
Sympfonia(2) 815
_DSC6240
_MG_4901
_DSC6316
_MG_4919
_MG_4921
_MG_4922
_DSC6443

«Па де катр» Ц.Пуньї
Постановники:
Балетмейстер-постановник – Н. Шарова (Філадельфія, США)
Диригент-постановник – Юрій Бервецький, заслужений артист України
Художник – Т.адей Риндзак , народний художник України
Костюми – Жанна Малецька
Асистент диригента – Роланд Марчук

«Видіння троянди» на муз. К.М. фон Вебера, хореографія М.Фокіна

Диригент-постановник – Юрій Бервецький, заслужений артист України
Балетмейстер-постановник – Ігор Храмов, народний артист України
Асистент диригента – Роланд Марчук
Художник – Тадей Риндзак ,народний художник України
Виготовлення костюмів за ескізами Л. Бакста – Жанна Малецька

“Любов-чарівниця” М. де Фалья
Постановники:
Балетмейстер-постановник  – Сергій Наєнко, заслужений артист України
Диригент-постановник – Юрій Бервецький, заслужений артист України
Художник –постановник – Тадей Риндзак, народний художник України
Художник костюмів – Жанна Малецька

Найближчі події
"Па де катр" Ц.Пуньї. Хореографія Ж.Перро, редакція А.Доліна
Балетмейстер-постановник

Наталія Шарова (США)

Диригент-постановник

Юрій Бервецький заслужений артист України

Художник

Тадей Риндзак народний художник України

Костюми

Жанна Малецька

Асистент диригента

Роланд Марчук

Дійові особи та виконавці:
Марія Тальйоні

Наталія Пельо

Альбіна Якіменко лауреат премії ім. В. Писарєва

Люсіль Гран

Юлія Єрмоленко

Ярина Котис дипломант міжнародного конкурсу

Карлотта Грізі

Інна Ключник

Христина Трач заслужена артистка України

Фанні Черріто

Дарія Ємельянцева

Юлія Єрмоленко

Уляна Корчевська

"Видіння троянди" на муз. К.М.фон Вебер, хореографія М.Фокіна
Балетмейстер-постановник

Ігор Храмов народний артист України

Диригент-постановник

Юрій Бервецький заслужений артист України

Асистент диригента

Роланд Марчук

Художник

Тадей Риндзак народний художник України

Виготовлення костюмів за ескізами Л.Бакста

Жанна Малецька

Дійові особи та виконавці:
Троянда

Сергій Качура заслужений артист України

Олександр Омельченко лауреат міжнародних конкурсів

Євгеній Свєтліца заслужений артист України

Дівчина

Дарія Ємельянцева

Юлія Рижа

Вікторія Ткач

"Любов-Чарівниця" М. де Фалья. Хореографія С.Наєнка
Балетмейстер-постановник

Сергій Наєнко заслужений артист України

Художник

Тадей Риндзак народний художник України

Костюми

Жанна Малецька

Дійові особи та виконавці:
Дівчина

Наталія Пельо

Дівчина (вокал)

Яна Войтюк заслужена артистка України

Коханий

Віктор Маліновський

Привид нареченого

Вірослав Мойсеєв

роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців