Музичний салон

Стабат Матер/ STABAT MATER/ Д. Перголезі

Джованні Баттіста Перголезі
STABAT MATER
.

G. B. Pergolesi “Stabat Mater”

Софія Соловій – сопрано
Тетяна Вахновська – мецо-сопрано
Камерний оркестр Львівської Національної Опери
Концертмейстер – Андрій Чайковський
Диригент – Ірина Стасишин

В програмі також:
Й. Гайдн Сім слів Спасителя на хресті
Й. С. Бах Арія із орк.сюїти №3
Д. Букстегуде Чаконна c-moll

Лібрето вистави
Про виставу

Походження тексту молитви Stabat Мater дослідники пов’язують з францисканським чернечим орденом XII-XIII століть, з ім’ям поета-лаудиста Якопо да Тоді (справжнє ім’я Якопо да Бенедетті), хоча існують версії авторства св. Бонавентури та папи Інокентія III. Відповідно до традицій середньовічної культури молитва компонувалася з фрагментів ранніх поетичних взірців, характерних словосполучень, що формувалися ще з кінця ХІ століття. Вперше латинські строфи молитви Stabat Мater було виявлено у молитовниках та благовійних книжках для приватного користування. Найбільш раннім джерелом вважається взірець 1320 року.

Текстові варіанти Stabat Мater[1]: «Analecta»-версія – за назвою книги, де її надруковано, та нині діюча (з 1908 року) ватиканська містять по 20 терцин (8+8+7), об’єднаних попарно стрункою ритмо-схемою ААВ ССВ. Композиційна структура молитви зумовлена фазністю оповідності-молитовності-катарсису, драматургічний рух віддзеркалює емоційну двоїстість станів скорботи та екстатичного піднесення, що створюють особливу експресію і внутрішню динаміку молитви.

Stabat mater dolorosa
iuxta Crucem lacrimosa,
dum pendebat Filius.

Cuius animam gementem,
contristatam et dolentem
pertransivit gladius.

O quam tristis et afflicta
fuit illa benedicta,
mater Unigeniti!

Quae maerebat et dolebat,
pia Mater, dum videbat
nati poenas inclyti.

Quis est homo qui non fleret,
matrem Christi si videret
in tanto supplicio?

Quis non posset contristari
Christi Matrem contemplari
dolentem cum Filio?

Pro peccatis suae gentis
vidit Iesum in tormentis,
et flagellis subditum.

Vidit suum dulcem Natum
moriendo desolatum,
dum emisit spiritum.

Eia, Mater, fons amoris
me sentire vim doloris
fac, ut tecum lugeam.

Fac, ut ardeat cor meum
in amando Christum Deum
ut sibi complaceam.

Sancta Mater, istud agas,
crucifixi fige plagas
cordi meo valide.

Tui Nati vulnerati,
tam dignati pro me pati,
poenas mecum divide.

Fac me tecum pie flere,
crucifixo condolere,
donec ego vixero.

Iuxta Crucem tecum stare,
et me tibi sociare
in planctu desidero.

Virgo virginum praeclara,
mihi iam non sis amara,
fac me tecum plangere.

Fac, ut portem Christi mortem,
passionis fac consortem,
et plagas recolere.

Fac me plagis vulnerari,
fac me Cruce inebriari,
et cruore Filii.

Flammis ne urar succensus,
per te, Virgo, sim defensus
in die iudicii.

Christe, cum sit hinc exire,
da per Matrem me venire
ad palmam victoriae.

Quando corpus morietur,
fac, ut animae donetur
paradisi gloria. Amen.

Стояла Мати скорбна
у хреста благального,
коли було розп’ято її Сина.

чию душу, що стинає,
співчуває і страждає
простромив меч.

О, яка сумна та нещасна
Була та благословенна,
Мати Єдинородного! .

Як горювала та страждала,
Милосердна Мати, коли бачила
Муки славного Сина!

Яка людина не заридає,
Коли побачить Матір Христа,
В таких стражданнях?

Хто зможе не засмутитись,
Матір Христа спостерігаючи,
Що страждає з Сином?

За гріхи свого роду,
Бачить Ісуса в тортурах,
Якого побивають батогами.

Вона бачить милого Сина.
Що помирає у відчаї,
Коли Він віддає духа.

Що ж, Мати, джерело любові,
І мені відчути силу скорботи
Дай, і я буду плакати з тобою.

Зроби, щоб моє серце розпалилось
В любові до Христа Бога,
Щоб я став кращим.

Свята Мати, зроби так,
Щоб рани розп’ятого на хресті
Увійшли в моє серце.

Твого пораненого Сина
Що гідно прийняв муки за мене,
Страждання зі мною розділи.

Дозволь мені ридати з Тобою,
Співчувати розп’ятому,
Поки я буду живий.

У хреста з Тобою стояти,
Тобі всією душею супроводжувати
У плачі хочу.

Діва з дів пресвітла,
Ти мені вже не гірка,
Дозволь ридати з тобою.

Зроби, щоб я відчув смерть Христа
Страждання зроби співучасником,
І збери всі удари.

Нехай мене поранять бичами,
Дай мені упитися хресною мукою
Та стражданнями Сина.

Не згоріти мені в полум’ї запаленому,
Через тебе, Діво, мене захистиш
В день страшного суду.

Христос, коли все пройде,
Дай мені через Матір Свою
Прийти до перемоги.

Коли моє тіло помре
Зроби, щоб душі була дарована
Райська слава. Амінь!

29810
IMG_5437
FBS_6468_3
IMG_0302-3_small чб
2-Screenshot_1
Найближчі події
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців
11 вересень 2017
роздрукувати*Театр залишає за собою право замінювати виконавців