Любовний напій

Опера

Комічна опера на 2 дії

Виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Лібрето Феліче Романі
  • Диригент-постановник — Ірина Стасишин
  • Режисер-постановник — заслужений діяч митсецтв України Галина Воловецька
  • Балетмейстр-постановник — заслужений артист України Ігор Храмов
  • Художник-постановник — народний художник України Тадей Риндзак
  • Художник костюмів — заслужений художник України Оксана Зінченко

Диригент-постановник:

Режисер-постановник:

заслужений діяч мистецтв України Галина Воловецька

Балетмейстер-постановник:

заслужений артист України Ігор Храмов

Художник-постановник:

народний художник України Тадей Риндзак

Художник костюмів:

заслужений художник України Оксана Зінченко

Хормейстер:

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Коваль

Адіна:

Наталія Курильців

лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко

заслужена артистка України Наталія Романюк

Неморіно:

лауреат міжнародного конкурсу Олег Лановий

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Садовський

заслужений артист України Роман Трохимук

Джанетта:

заслужена артистка України Яна Войтюк

лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коломіщева

Белькоре:

лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський

лауреат всеукраїнських конкурсів Петро Радейко

лауреат міжнародного конкурсу Юрій Шевчук

Дія перша

         В обідню пору в маєтку Адіни селяни відпочивають, смакуючи  вино з місцевого винограду. Серед них і Неморіно, який безмежно кохає Адіну. Вона  ж не відповідає на його почуття. Усі це знають, її подружка Джанетта разом із іншими дівчатами навіть злегка глузують із нього.  З’являється Адіна. Вона розказує односельчанам легенду про Трістана та Ізольду, яку щойно прочитала. З її розповіді Неморіно дізнається про магічний еліксир кохання, завдяки якому красуня Ізольда палко покохала Трістана. Ця історія та думка про любовний напій схвилювала юнака.

У цей час у село вступає загін солдатів на чолі з сержантом Белькоре. Увагу бравого вояка привертає красуня Адіна. Неморіно стривожився і почав ще більше страждати. Однак Адіна відкидає залицяння самовпевненого сержанта. Залишившись наодинці з Адіною, Неморіно освідчується ій у коханні. Проте легковажна та примхлива дівчина не сприймає його почуттів серйозно.

Несподівано у селі з’являється новий гість – мандрівний лікар Дулькамара,

пройдисвіт і хвалько. Він пропонує “ліки” від усіх хвороб. Дізнавшись, що Неморіно прагне роздобути еліксир кохання, шарлатан вихваляється, що має такий напій: вже за добу він приверне серце Адіни. Неморіно радо віддає за пляшку магічного трунку останні гроші – золотий цехін, не здогадуючись, що в ній – звичайнісіньке вино.

Скуштувавши його, він починає поводитися розкуто, весело та зухвало. Навіть вдає з себе байдужого до Адіни. Роздратована такою поведінкою, дівчина вирішує його провчити. На зло осмілілому юнакові, вона обіцяє сержантові Белькоре, що вийде за нього заміж хоч сьогодні. Хміль негайно вивітрюється з голови Неморіно. Розуміючи, що втрачає кохану, він благає її почекати з весіллям хоча б до завтра. У цю хвилину щасливий сержант запрошує всіх на банкет із нагоди одруження.

Дія друга

        На подвір’ї  будинку Адіни – весільна забава. Гості танцюють і співають, вітаючи наречених. Дулькамара розважає усіх жартівливою баркаролою.Адіна поглядом весь час шукає Неморіно: вона ж влаштувала цю гостину, аби помститися йому. А його, як на зло, серед гостей немає.

З’являється нотаріус. Белькоре приспішує підписання шлюбного контракту з Адіною.

Надходить Неморіно. Він у відчаї, адже незабаром може втратити Адіну назавжди. Побачивши Дулькамару, він благає про допомогу. Лікар радить придбати ще одну пляшку ”магічного еліксиру”. Але юнак  не має грошей.Аби здобути їх, Неморіно змушений завербуватися в солдати – в загін свого суперника, сержанта Белькоре.

А тим часом, через балакучість Джанетти, селом поширилася звістка про те, що помер дядько бідного Неморіно і залишив  племінникові великий спадок.

Джанетта й інші дівчата, кокетуючи, навперейми намагаються привернути до себе увагу Неморіно – тепер багатого нареченого. Він, не знаючи, що трапилося з дядьком, сприймає залицяння дівчат як результат дії “чарівного напою”.

Побачивши Неморіно в оточенні дівчат і ревнуючи, Адіна починає розуміти, що кохає його. А  Дулькамара приголомшливо вражений: невже вплив його “еліксиру” справді магічний? Тому, побачивши розпач Адіни, він вирішує запропонувати і їй свої “чарівні ліки”. Однак дівчина відмовляється. Вона впевнена, що її чари – в ній самій: своєю красою вона причарує серце Неморіно.

Дізнавшись про те, що хлопець, заради кохання до неї, записався у солдати, Адіна викуповує у Белькоре угоду про рекрутство і повідомляє про це Неморіно. Але юнак вирішує не приймати її дарунка –  аж поки вона відверто не зізнається, що кохає його.

Заставивши красуню в обіймах Неморіно, Белькоре недовго сумує: на світі багато гарних жінок.

А Дулькамара, переконавши всіх, що закохані поєднали свої долі, завдяки  його любовному напоєві, прощається з гостинними селянами і поспішає, аби ощасливити інших, – тих, хто мріє про магічний “elisir d’amore”.