Корсар

Балет

балет в 2-х діях, 4-х картинах, з прологом та епілогом

Використана музика Лео Деліба, Цезаря Пуньї, Петра Ольденбургського, Ріккардо Дріго

Лібрето А.Сен-Жоржа і Ж.Мазільє в редакції Ю. Малхасянц за однойменною поемою Д.Байрона

  • Балетмейстр-постановник — заслужена артистка Росії, лауреат премії “Душа танцю” Юліана Малхасянц (Большой театр Росії, м.Москва)
  • Диригент-постановник — заслужений артист України Юрій Бервецький
  • Художник-постановник — народний художник України Михайло Риндзак
  • Художник костюмів — Христина Козак

Хореографія і постановка (зі збереженням фрагментів хореографії М.Петіпа):

заслужена артистка Росії, лауреат премії "Душа танцю" Юліана Малхасянц (Большой театр Росії, м.Москва)

Диригент-постановник, автор музичної редакції балету:

заслужений артист України Юрій Бервецький

Художник-постановник:

народний художник України Михайло Риндзак

Художник костюмів:

Христина Козак

Художник світла:

Юрій Божко

Конрад:

Андрій Михаліха

лауреат міжнародного конкурсу Олексій Потьомкін

заслужений артист України Євгеній Свєтліца

Бірбанто:

Медора:

заслужена артистка України Христина Трач

лауреат премії ім. В.Писарєва Альбіна Якіменко

дипломант міжнародного конкурсу Ярина Котис

Сеїд-паша:

Андрій Білоус

заслужений артист України Ігор Храмов

Ісаак Ланкедем:

Сергій Астремський

Юрій Григор'єв

Євнух:

Борис Якубус

Ахмед:

лауреат міжнародного конкурсу Приватне: Андрій Гавришків

лауреат премії ім. А.Шикеро Віталій Рижий

Танець купця і невільниці/ Pas d'esclave:

Танець піратів/ Danse des forbans:

:

Уляна Корчевська

Сергій Качура

Богдан Ключник

Юрій Кузьо

Костянтин Майоров

Мирослав Мельник

Володимир Судомляк

Танець одалісок/ Pas de trois des odalisques:

Пролог

Корабель вільних корсарів мчить по хвилях. Ні вітри, ні бурі не можуть перешкодити сміливому Конрадові та його друзям. Ось він, довгожданий берег.

Дія 1

Картина 1.  Невільничий ринок

Площа східного ринку. Торговці продають невільниць із усього світу. Господар ринку Ланкедем приводить нову полонянку – гречанку Медору. Всі купці захоплені красою дівчини і просять Ланкедема її продати. Але він їм відмовляє, бо має інші плани.

Раптом  на ринок приходять корсари. Конрад вражений красою Медори. Він шукає зустрічі з нею. Поглянувши одне одному в вічі, молоді люди розуміють, що закохані. Конрад хоче викупити Медору, але Ланкедем відмовляє йому.

На площу в оточенні своєї свити прибуває багатий і могутній Сеїд-паша. Він вимагає показати найкрасивіших невільниць. Ланкедем пропонує паші різних полонянок, серед яких найкоштовніша перлина – Медора. Він змушує дівчину танцювати для повелителя. Цей танець – нагода для Медори ще раз побачитися з Конрадом.

Сеїд-паша зачарований грекинею і хоче її купити. Ланкедем вимагає за неї скриню золота. Сеїд-паша погоджується. Ланкедем зобов’язаний доставити Медору в палац. Скориставшись шаленим торгом Сеїд-паші й Ланкедема, Конрад домовляється з Медорою про втечу.

Бірбанто і корсари влаштовують танці зі своїм подругами і раптово, за сигналом Конрада, викрадаютьневільниць. Конрад забираєМедору. Ланкедем намагається відняти її у корсара і сам потрапляєв полон.

Картина 2.  Грот корсарів

У грот,  захований у скелях, повертаються корсари з багатою здобиччю. Закоханий Конрад готовий покласти всі свої скарби до ніг Медори. Невільниці, бачачи любов Конрада до дівчини, благають Медору заступитися за них – дати їм свободу. Медора, засмучена їх долею, просить Конрада відпустити нещасних. В ім’я їхньої любові Конрад погоджується.

Бірбанто незадоволений: адже полонянки – здобич усіх піратів. Він нападає на свого ватажка, але Конрад легко справляється з ним. Бірбанто принижений і підбурює корсарів на бунт. Він вигадує підступний план. У глечик із вином Бірбанто підсипає снодійне зілля і змушує боягузливого Ланкедема віднести вино Конрадові.

Медора і Конрад щасливі. Скуштувавши вина, яке подає йомуМедора, нічого не підозрюючи, Конрад засинає.

Медора в сум’ятті. Ї їоточують змовники. Бірбанто знущається над нею, погрожує вбити Конрада. Захищаючи коханого, Медора ранить Бірбанто в руку, але втративши свідомість, падає на руки викрадачів. Бірбанто віддає дівчину Ланкедему. Тепер він може відвести її до Сеїд-паші.

Відіславши корсарів, Бірбанто готовий розправитися з Конрадом, але дія зілля слабшає і Конрад прокидається. У Бірбанто один вихід – звинуватити Ланкедема у викраденні Медори.

Конрад у відчаї.

Дія 2

Картина 3. Палац Сеїд-паші

У гаремі наложниці нудьгують в очікуванні свого повелителя.

Молода невільниця Гюльнара мріє стати дружиною Сеїд-паші. Вона вимагає в євнуха віддатиїй дорогу накидку: наложниця, яка отримаєїї, стане головною дружиною. Але євнух ревно​​ оберігає цю символічну шаль. Поява Сеїд-паші викликає пожвавлення в гаремі. Євнух показує кращихналожниць, але Гюльнара намагається відволікти увагу повелителя  від них.

Начальник варти приводить Ланкедема з Медорою. Паша захоплений. Відтепер Медора – його наложниця.

До палацу приходять монахи-пілігрими. Вони запрошують Сеїд-пашу на спільну вечірню молитву.

Один із паломників непомітно підходить до Медори і відриває їй своє обличчя: це – Конрад.

Закінчивши молитву, Сеїд-паша пропонує подорожуючим відпочити в саду. Багато чудес у палаці, але найпрекрасніше – сад екзотичних птахів.

Несподівано паломники скидають чернечий одяг і вступають у бій із вартою Сеїд-паші. У запалі битви Конрад дізнається від Медори про зраду Бірбанто. Він сумнівається. Але Медора дає доказ: показує рану від свого кинджалу на  руці Бірбанто, його колишнього друга. Конрад із ганьбою проганяє зрадника.Із прокльонами Бірбанто тікає і гине на списах палацової варти.

Воїни Сеїд-паші тіснять корсарів. Конрад готовий протистояти цілій армії. Але Медора знову в полоні. Конрад змушений здатися.

Сеїд-паша торжествує.Євнух надягає на Медору накидку головної дружини.

Картина 4. В’язниця

Гюльнара не може змиритися з тим, що Медора займе її місце. Вона навіть готова допомогти закоханим утекти,  щоб отримати накидку головної дружини.

Викравши у Сеїд-паші ключ від в’язниці, Гюльнара допомагає звільнити Конрада. Медора з радістю віддає їй накидку. Гюльнара щаслива.

Втеча Медори і Конрада розкрита. Сеїд-паша посилає погоню за втікачами.

Епілог

Доля прихильна до закоханих: вони на кораблі. Конрад і Медора на всіх вітрилах мчать у майбутнє.

І не буде більше в їхньому житті пограбувань і зради.