Чарівна флейта

Опера

Вольфганг Амадей Моцарт

Лібрето Емануеля Шиканедера

Опера на 2 дії

Виконується німецькою мовою з українськими субтитрами

Прем’єра – 30 вересня 1791 року, театр “Ауф дер Віден”, Відень

Диригент-постановник:

заслужений артист України Мирон Юсипович

Режисер-постановник:

заслужений діяч культури Польщі Збігнєв Хшановський

Балетмейстер-постановник:

заслужений артист України Сергій Наєнко

Художник-постановник:

народний художник України Тадей Риндзак

Художник костюмів:

заслужений художник України Оксана Зінченко

Хормейстер:

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Коваль

Таміно, принц:

лауреат міжнародного конкурсу Олег Лановий

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Садовський

заслужений артист України Роман Трохимук

Промовець:

народний артист України Анатолій Липник

Роланд Марчук

Ігор Міхневич

лауреат міжнародного конкурсу Юрій Шевчук

Перший жрець:

Віталій Войтко

Юрій Гецко

заслужений артист України Роман Ковальчук

Василь Матвіїв

Другий жрець:

лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бенюк

Степан Тарасович

Цариця ночі:

лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Корнутяк

Паміна, дочка Цариці ночі:

заслужена артистка України Любов Качала

лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко

Перша дама:

заслужена артистка України Наталія Романюк

Віра Колтун

Друга дама:

народна артистка України Людмила Савчук

Світлана Разіна

Третя дама:

заслужена артистка України Наталія Величко

дипломант міжнародного конкурсу Марфа Шумкова

Папагено, птахолов:

лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський

лауреат всеукраїнських конкурсів Петро Радейко

лауреат міжнародних конкурсів Микола Корнутяк

Папагена:

заслужена артистка України Світлана Мамчур

лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коломіщева

Моностатос, мавр:

Перший хлопчик:

Наталія Курильців

Галина Гарбіт

Другий хлопчик:

лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коломіщева

Галина Герявенко

Третій хлочик:

заслужена артистка України Яна Войтюк

лауреат міжнародного конкурсу Тетяна Вахновська

Перший воїн:

Віталій Войтко

заслужений артист України Роман Ковальчук

Другий воїн:

Дія 1

Принц Таміно, полюючи, заблукав у горах. Його наздоганяє страшний змій. Юнак волає про допомогу і, знесилений, падає непритомний. Три Дами  приходять йому на допомогу й убивають змія. Вони захоплені красою юнака. Кожна бажає залишитися біля нього, але їх обов’язок – повідомити про все володарку, Царицю ночі.  Вони зникають .

Прокинувшись, принц бачить птахолова Папаґено, який робить вигляд, що змія переміг саме він. З`являються Три Дами, обурені вихваляннями Папаґено і карають птахолова, повісивши на його рот замок. Пані вручають Таміно медальйон із портретом Паміни, дочки Цариці ночі. Таміно закохується в портрет. Зі слів Цариці ночі, дівчину викрав злий чарівник Зарастро. Принц вирішує врятувати Паміну. У допомозі йому стане чарівна флейта, яку передають йому Дами як дарунок від їх володарки. Папаґено отримує чарівні дзвіночки і повинен, за велінням Цариці, допомагати принцові, а троє чарівних Хлопчиків покажуть дорогу до володінь Зарастро.

Мавр Моностатос, призначений охороняти Паміну в палаці Зарастро, став домагатися її. Паміна намагається втекти, але безуспішно. Несподівано з`являється  Папаґено . Птахолов і мавр лякаються один одного. Мавр тікає. Папаґено розповідає Паміні, що його прислала її мати і що в неї закохався принц Таміно, який бачив її портрет. Дівчина погоджується тікати з Папаґено.

Таміно біля входу до храму «Знання». Увійшовши, він зустрічає жерця, який роз’яснює юнакові справжню причину і суть дій Зарастро: доброта, мудрість і благородство – основа його могутності. Саме ці риси  притаманні  Паміні й саме тому її місце  у царстві не Темряви, а Світла.  Таміно починає грати на флейті і чує відповідь дзвіночків:  Папаґено і Паміна десь неподалік і поспішають йому назустріч. Останньої миті мавр із рабами-слугами наздоганяють утікачів. Єдиний шанс на порятунок – чарівні дзвіночки. Їхні звуки позбавляють напасників агресії і злості. Моностатос із рабами, безтурботно співаючи і пританцьовуючи, ідуть геть.

Велично й урочисто з`являється Зарастро. Паміна признається про свою втечу і кається за неї, однак також розповідає про домагання Моностатоса. Приводять упійманого Таміно. Моностатос вихваляється своєю відданістю. Зарастро за своє лукавство отримує не нагороду, а покарання. Усі присутні прославляють справедливість і мудрість Зарастро.  Він же оголошує, що прибульці мають пройти очищення через випробовування.  Лише тоді вони отримають те, чого бажають.

 

Дія 2

Зарастро відкриває жерцям, що Таміно посланий стати захисником Храму Мудрості від посягань Цариці ночі. У разі, якщо він гідно витримає всі випробування, то приєднається до когорти Посвячених у Храмі Мудрості, а Паміна стане його дружиною.  Перше випробування – стійкість перед жіночими звабами, витримка і дотримання обітниці мовчання. З`являються Три дами, які намагаються перешкодити Таміно і Папаґено витримати перше випробування. Завдяки зусиллям Таміно, їх затія не має успіху.

У саду Моностатос підкрадається до сплячої Паміни, виказуючи своє палке бажання її поцілувати. З`являється Цариця Ночі. Вона проганяє Моностатоса і , висловлюючи свою ненависть до Зарастро, ставить перед дочкою ультиматум: убити Зарастро, щоб заволодіти всемогутнім талісманом – сонячним диском, подарованим Зарастро її покійним чоловіком. Паміна в розпачі, а Моностатос, усе підслухавши, погрожує шантажем  Паміні та її матері. Його домагання і погрози перериває Зарастро. Моностатос тікає.

Перебуваючи у дворі Храму, Папаґено на відміну від Таміно, не може дотриматися клятви мовчання. Найбільше його бажання – келих вина, який тут же подає йому стара, не надто приваблива пані. Назвавши себе його подругою, вона зникає, а переляканий Папаґено клянеться надалі мовчати.

На звуки флейти Таміно приходить Паміна. Таміно, дотримуючись клятви, не відповідає на її запитання і докори. Паміна у великому розпачі відходить. У Храмі жерці вітають Таміно з успішним подоланням випробування. Зарастро дає можливість закоханим попрощатися – перед останнім випробуванням Таміно.  Папаґено не витримав випробувань. Він ніколи не дістанеться до Храму Світла і когорти Посвячених. Це його, зрештою,  мало хвилює, бо його бажання обмежуються питвом, їжею та жінкою. Жерці йому прощають. Знову з`являється стара, яка під загрозою смерті вимагає від Папаґено клятви про подружню вірність. Почувши згоду від Папаґено, стара перетворюється на молоду спокусливу молодицю і… миттєво зникає:  Папаґено, за рішенням жерців, ще  не вартий такої винагороди.

Паміна у розпачі і на межі самогубства. Троє Хлопчиків утримують її від такого кроку, переконуючи, що Таміно й надалі кохає її. Тим часом Таміно готовий до третього,  останнього випробування. З`являється Паміна. Вона прагне йти на випробування разом із Таміно. Під звуки Чарівної Флейти молода пара успішно проходить крізь вогонь і воду. Це тріумф їхньої віри, витримки й мужності.

Тим часом Папаґено, розчарований своїм власним безсиллям і втратою Папаґени, хоче попрощатися з життям. Останньої миті надходять чарівні хлопчики  й нагадують йому про чарівні дзвіночки . З`являється приваблива й бажана Папаґена. У повній гармонії пара мріє про свою майбутню велику родину.

Моностатос таємно приводить Царицю ночі з Трьома Дамами у Храм Зарастро. Змовники мріють про свій останній шанс – убити Зарастро і знищити Храм Світла. Вдаряє блискавка, лунає грім. Сили темряви щезають. Сходить сонце. Зарастро, жерці й  усі люди вітають світло, розум і любов, що відтепер запанують у світі.