Богема

Опера

Д.Пуччіні

Опера на 4 дії

Лібрето Луїджі Ілліки та Джузеппе Джакози за романом Анрі Мюрже “Життя богеми”

Виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Диригент-постановник:

заслужений діяч мистецтв України Руслан Дорожівський

Диригент:

заслужений діяч мистецтв України Михайло Дутчак

Режисер-постановник:

Джузеппе Вішілія (Італія)

Режисер:

заслужений діяч мистецтв України Галина Воловецька

Художник-постановник:

народний художник України Михайло Риндзак

Художник:

Андрій Зеленюх

Художник костюмів:

заслужений художник України Оксана Зінченко

Хормейстери:

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Коваль

Ірина Коваль

Рудольф:

Віталій Войтко

лауреат міжнародних конкурсів Михайло Малафій

заслужений артист України Роман Трохимук

Марсель:

лауреат всеукраїнських конкурсів Петро Радейко

заслужений артист України Орест Сидір

Шонар:

лауреат міжнародного конкурсу Віталій Загорбенський

народний артист України Анатолій Липник

лауреат міжнародного конкурсу Юрій Шевчук

Мімі:

заслужена артистка України Любов Качала

лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коломіщева

лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко

лауреат міжнародних конкурсів Людмила Осташ

Мюзетта:

лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Корнутяк

лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко

заслужена артистка України Наталія Романюк

Альциндор:

Парпіньоль:

Юрій Гецко

лауреат міжнародного конкурсу Олег Лановий

Сержант:

лауреат міжнародних конкурсів Микола Корнутяк

Віталій Фенюк

Руслан Феранц

ДІЯ 1 «У мансарді»

Різдво. Холодна кімната — промовисте свідчення бідності мешканців та їх байдужості до побуту. Поет Рудольф із мансарди мрійливо споглядає Париж. Художник Марсель майже задубілими пальцями дописує картину, і сподіва¬ється, що вона принесе йому славу.
Юнаки з почуттям гумору сприймають життєві негаразди. Із радістю зустрічають вони своїх друзів — філософа Коллена та музиканта Шонара, якому пощастило заробити трохи грошей. У кімнаті з’являються дрова, а на столі їжа і вино.
Дружній банкет почув господар дому Бенуа. Із рахунком за квартиру він приходить до веселого товариства і, сп’я¬нівши, провокований Марселем, зізнається у своїх нібито любовних походеньках. Скориставшись цим, друзі вига¬няють Бенуа за «аморальність», не давши йому ні гроша і йдуть веселитися на вулицю. Лише Рудольф затримується: йому треба закінчити статтю для журналу.
Стук у двері. Це сусідка прийшла просити вогню. Між молодими людьми зав’язується бесіда. Із рук Мімі падає ключ. Раптом гасне світло, ключ знайти важко. Та й як це зробити, коли Рудольф вже знайшов його і заховав до кишені. Зрештою, обом хочеться продовжити розмову. Хлопець і дівчина розповідають про своє життя і закохуються одне в одного.

ДІЯ 2  «У Латинському кварталі»

Народ на вулиці у святковому настрої. Четверо друзів вирішили повеселитися в кафе. Рудольф уже разом із Мімі. Він подарував їй чепець, яким вона не може натішитись.
Щоб викликати ревнощі у Марселя, Мюзетта приходить у кафе зі своїм новим кавалером — старим і багатим Альциндором. Марсель і Мюзетта, колись закохана пара, тепер розійшлася, але «серця їх б’ються все ще в унісон». Це й помітно: Мюзетта викидає «коники», щоб привернути увагу коханого, Марсель вдає байдужого. Врешті-решт дівчина знайшла вихід, вигадавши, що її натиснув черевичок, і відсилає осоружного Альциндора до крамниці. Останню перешкоду усунено і Мюзетта знову в обіймах коханого Марселя. Веселе товариство святкує перемогу кохання, співаючи гімн чарівній Мюзетті.

ДІЯ 3  «Біля застави»

Вартівня на заставі й кабаре неподалік, в якому пра-цюють Марсель та Мюзетта. Він малює, вона розважає піснями відвідувачів.
Зима. Світанок. Через заставу проходять робітники. Надходить Мімі. Вона знає, що десь тут працює Марсель. Можливо, в нього заночував Рудольф.
Мімі розповідає Марселеві сумну історію свого кохання: Рудольф страшенно ревнував її, вчора ввечері вони розійшлись.
Виходить із кабаре Рудольф. Побачивши його, Мімі хо¬вається. Рудольф розповідає Марселю, що Мімі смер-тельно хвора. Нещасна. Мімі все чує.
Із кабаре з криком вискакують Мюзетта з Марселем. Чергова сварка зруйнувала їх тимчасове примирення.
Чужі негаразди протверезили Мімі й Рудольфа. Вони миряться. Адже головне — це кохання, яке єднає їхні серця. Проте сувора дійсність змушує їх тимчасово розлучитись до кращих часів.

ДІЯ 4 «У мансарді»

Рудольф щось пише, Марсель малює, але спокійно працювати не можуть. Вони згадують своїх коханих. Сум змінюється радістю, коли Шонар та Коллен приносять їжу. Друзі співають, танцюють, веселяться.
Раптом входить Мюзетта з напівживою Мімі, яка, покинувши свого коханця, хоче померти біля Рудольфа. Мімі тремтить від холоду. Мюзетта пропонує Марселеві продати свої сережки і покликати лікаря. Марсель і Мюзетта, зго¬дом Шонар та Коллен виходять. Останній пообіцяв продати своє пальто, щоб купити ліки для хворої. Мімі й Рудольф залишаються самі. Вони мріяли побути наодинці. Обоє згадують своє знайомство, пошуки ключа, поцілунки.
Мімі задихається від кашлю. Приходять друзі: Марсель — із ліками, Мюзетта — з муфтою, яку колись подарував Рудольф Мімі.
Мімі зігрівається і засинає, щоб більше ніколи не прокинутись.