Опера

Kiedy kwitną paprocie- Premiere

E. Stankowych
Коли цвіте папороть - ПРЕМ'ЄРА
120 хв..

УВАГА! Віковий ценз 

Music by Yevhen Stankovych

Libretto by Alexander Stelmashenkо

The opera ballet opera is 2 acts
 of soloists of the opera, choir, ballet and symphony orchestra
 14 December – General rehearsal of folk opera and ballet „When the Fern Blossoms” Y. Stankovich
15, 16, 17 December – PREMIERЕ Folk of Opera and Ballet „When the Fern Blossoms” E. Stankovych

Inscenizatorzy
Диригент-постановник

Володимир Сіренко (м.Київ) лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка

Режисер-постановник

Wasyl Wowkun artysta narodowy Ukrainy

Художник-постановник

Tadej Ryndzak народний художник України

Художник костюмів

Ганна Іпатьєва (м.Київ)

Хормейстери

Wasyl Kowal лауреат всеукраїнського конкурсу

Ірина Коваль

Балетмейстер-постановник

Artem Shoshyin (Kijów)

Художник світла

Дмитро Ципердюк (м.Київ) заслужений працівник культури України

Libretto wystawy

Євген Станкович
«Коли цвіте папороть»
феєрія (фольк-опера-балет)

«Тут немає векторного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднаний із принципом поетичного кінематографа».
Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства

Дія 1. «Купало»

«Людські Купала»
Сонцекрес. Магічна сила купальського вогнища. Перестрибуючи його, усі проходять ритуал очищення. Спалюється Марена – символ перешкоди буянню людського буття. Поєднання рук і сердець. Найвища пристрасть тілесного вогню – кохання.

«Русалчині Купала»
Відображення у воді. Двоякість існування через загублену долю. Відстороненість від реальності, віртуальність часу і простору. Тяглість до потойбіччя.

«Відьомські Купала»
Оргія пристрасті через сприйняття та оцінку втіхи іншими. Альтернативність існування заради вивищення самого себе.

«Цвітіння папороті»
За легендою, цвіт папороті з’являється – на мить – у найкоротшу купальську ніч. А можливо, цією квіткою і є мить кохання, вільна людська пристрасть, що пізнає самого себе і світ у цю найкоротшу купальську ніч?..

Дія ІІ. Героїка

«Золотій добі» легендарних часів язичництва, де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття, протиставляється доба гуманітарної катастрофи, війни, хаосу в Україні, починаючи з козацьких, післякозацьких часів аж до сьогодення.
Кується зброя.
Грає м’язами муштра.
Лунають бої.
Гуляє смерть.
Сподівання на новонародженого сина, який благословляється рідною землею і матір’ю – як майбутня надія України, її поводир і мудрець. Такий, яким був у свій час Байда чи Морозенко.

O wystawie

Фольк опера-балет „Коли цвіте папороть” Євгена Станковича – явище в музиці унікальне і за жанром, і за сценічною історією. Твір був написаний у 1977 році, але ніколи не мав повного сценічного втілення. Наш театр узяв на себе сміливість яскраво й  феєрично зреалізувати неймовірно красиве мистецьке полотно, зіткане з фольклорних мотивів, поданих сучасною музичною мовою. У цій новаторській виставі нема традиційного сюжету, звичних для опер арій, дуетів. У першій дії заглянемо в барвисті часи язичництва, коли формувалася прадавня культура українського народу в єднанні людини й природи; у другій – відчуємо у наші бурхливі дні з відлунням війни, з героїкою, навіяною спогадами про  волелюбне козацтво, з тривогою про загрозу можливої майбутньої катастрофи.

Постановники:
Диригент-постановник – Володимир Сіренко, народний артист України (м.Київ)
Диригент – Юрій Бервецький, заслужений артист України
Режисер-постановник – Василь Вовкун, народний артист України,
засновник проекту «Український прорив»
Художник-постановник – Тадей Риндзак, народний художник України
Художник – Михайло Риндзак, народний художник України
Художник костюмів – Ганна Іпатьєва (м.Київ)
Консультант художника костюмів – Оксана Зінченко, заслужений художник України
Асистент художника костюмів – Жанна Малецька
Хормейстер-постановник – Василь Коваль, лауреат всеукраїнського конкурсу
Хормейстер – Ірина Коваль
Балетмейстери-постановники – Сергій Наєнко, заслужений артист України
Артем Шошин, лауреат міжнародного конкурсу (м.Київ)
Репетитори балету – Христина Мордзік, Тамара Левицька
Художник-постановник світла, режисер відеопроекції – Дмитро Ципердюк,
заслужений працівник культури України (м.Київ) Художник світла – Юрій Божко
Концертмейстер хору – Наталія Павловська
Концертмейстери балету – Лідія Головацька, Світлана Крупей, Аліна Яновська
Концертмейстери опери – Евеліна Дулаєва, заслужена артистка України
Наталія Пелех, заслужена артистка України
Мар’яна Русак
Режисер – Тарас Різняк
Редактор музичного матеріалу – Вікторія Шишова
Виставу ведуть – Марина Каркач, Вікторія Шишова

Виконавці:
Солісти опери – Любов Качала, заслужена артистка України
Людмила Осташ, лауреат міжнародних конкурсів
Роман Трохимук, заслужений артист України
Михайло Малафій, лауреат міжнародних конкурсів
Хор, балет і симфонічний оркестр Львівського національного академічного
театру опери та балету імені Соломії Крушельницької
Солісти хору – Галина Гарбіт, Любов Діка , Любов Любінська, Юлія Онишко,
Олена Романів, Лілія Собчишин, Ірина Чікель, Віталій Роздайгора, Марко Яцейко
Солісти балету – Зоряна Дворська, Вікторія Зварич, Дарія Косміна, Наталія Пельо,
Марія Потапова, Сергій Качура, Віктор Малиновський, Микола Санжаревський.
Соло на гобої – Денис Гриньов, Іван Кулиняк, заслужений артист України

У прем’єрних виставах бере участь видатна українська співачка, народна артистка України,
лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України
Ніна Матвієнко (м.Київ)

-3333333333333
img033 - копия - копия
stankovich jpg
stankovich jpg - копия - копия
citylight_120x180_stankovich
citylight_120x180_stankovich - копия
img039 - копия (2)
img039 - копия
img040 - копия
img038 - копия (2)
Євген Станкович "Коли цвіте папороть" (феєрія опера-балет)

«…і дотепер над цією оперою нависають хмари, а будь-які намагання поставити цю оперу терплять крах.»

Є. Станкович

                 В 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію про написання масштабного сценічного твору від французької імпресарської фірми «Алітека» для Народного академічного хору ім. Г. Верьовки, що вимагало знайти нове, світле сучасне жанрово-видовищне рішення.

         За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити і почути взірець найбагатшого українського фольклору і образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором і постановником.

         Фольк-опера „Коли цвіте папороть” – стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі» – сутність цього напрямку полягала у відношенні композитора до фольклору, коли прадавні народні мелодії чи інтонаційні тембри поєднуються в авторських творах з модерними принципами композиторської техніки.

         В 1977 році на основі лібрето музикознавця О. Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Є.Станковичем було завершено. Розпочався репетиційний період. До проекту долучились львівський художник-постановник С. Лисик, київський балетмейстер А. Шекера, провідний маестро того часу Ф. Глущенко. Прем’єра мала відбутись на початку концертного сезону 1979 року в палаці «Україна».

         «Цієї прем’єри ніколи не буде…» – за три дні до здачі сказав у приватній розмові Євген Лисик. Нагорі вважали, що «Україна почала в самостійну грати».

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, – констатує музикознавець Рада Станкович-Сполоська, – складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи  пропонували двадцять п’ять концертів в паризькій «Гранд Опера» та п’ятирічний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури С. Безклубенко.»

         Так було знищено перспективи цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Але чи всі ці події поглинуті часом?…

         Розтерзана фольк-опера Євгена Станковича „Коли цвіте папороть” до цього часу продовжує існувати у фрагментарному вигляді і очікує своєї сучасної цілісної постановки.

         За роки української незалежності особистісно неодноразово визрівала мрія про надання  сценічного життя «Цвіту папороті». Хотілося втілити концепцію автентичної постановки під відкритим небом, в певному природному ландшафті з водою, живим вогнем, масштабними народними сценами. Цьому ніби й сприяли Віце Прем’єр-міністр України з гуманітарних питань М. Жулинський, пізніше В. Смолій. Але, на жаль, не вдалося.

         В 1998 році разом з швейцарськими художниками Хуго Широм і Томасом Бірве була задумана постановка на одній із Міжнародних виставок у Швейцарії. З цього приводу Євген Федорович писав: «Останнім часом у мене з’явилась надія на можливість реалізації цієї роботи…»

         Не судилося.

         Далі з диригентом В. Василенком визріла концепція постановки опери у Донецьку. І композитор переписує твір для академічного складу виконавців.

         Знову не склалося.

         Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» ввійшла в програму «Український прорив» Львівської Національної Опери. Саме тут Євген Лисик у співавторстві з Євгеном Станковичем готував шлях поєднання авангардних «на той час», фольклорних та народно-символістських музично-сценічних технологій, нове розуміння ними сутності зрілого неофольклористичного мислення кінця ХХ століття».

Режисер-постановник

Василь Вовкун, народний артист України

 

Епос Режисерські вияви в феєрії (опері-балеті) Євгена Станковича «Цвіт папороті»

«Тут немає «векторного» сюжету звичних для опери монологів, арій, дуетів. Натомість твір будується як величезна мозаїка, у якій за принципом контрасту поєднуються сцени, замальовки, епізоди. Все це – відбиток мозаїчності мислення ХХ сторіччя, дивним чином поєднуваний із принципом поетичного кінематографа..»                                                                                                                                                                                                             Ю. Чекан

    Сюжетно-композиційна специфіка лібрето „Коли цвіте папороть” Є. Станковича в нашій інтерпретації постановки зазнає процесу трансформації, (узгоджено з автором музики), в бік його композиційної цілісності, а також тематизму. Від «золотої доби» легендарних часів язичництва (перша дія) або гуманістичної епохи де панувала гармонія людини і природи у всіх своїх проявах повноти буття до часів реальних, сьогоднішніх (друга дія), сповнених гуманітарних катастроф, загрозою війн, хаосу, в підтексти яких вчуватимуться історія козацтва і післякозацька доба.

         Наскрізною ідейно-образною рисою тексту „Коли цвіте папороть” являтиметься принцип узагальнених характеристик за якими центральний образ твору – народ, зведений до рівня образної типізації і позбавлений окремішньої особистісної персоніфікації. Вмотивованість сюжетних повторів авторських і режисерських, ситуаційних дублів, імпровізаційність надасть твору історичної перспективи, ніби розширюючи сам простір і час. Якщо в першій частині образно-емоційне наповнення відзначатиметься гармонійністю, пристрастю у всіх її проявах, то друга частина поставатиме контрастом до першої, тут пануватиме в дикому розгулі військовий чоловічий дух, куватиметься зброя, гарцюватиме м’язами муштра, лунатимуть бої, гулятиме смерть. Цей дух сьогодення підминає під себе прадавні глибокі духовні константи і постає Героїкою, творячи свій історичний контекст… Цей яскраво виражений композиційний дуалізм має створити полі-векторне відчуття ідейно-образного розвитку, стати новим рівнем художньо-інтонаційного узагальнення.

Режисер-постановник

Василь Вовкун, народний артист України

 

Nadchodzące wydarzenia
2017
15
Dec.
Friday
18:00:00-20:00:00 | 80-600 hrn
Podstawowa scena
Wybierz dzieńKupić bilet
2017
16
Dec.
Saturday
18:00:00-20:00:00 | 120-500 hrn
Podstawowa scena
Wybierz dzieńKupić bilet
2017
17
Dec.
Sunday
18:00-20:00 | 80-500 hrn
Podstawowa scena
Wybierz dzieńKupić bilet
Солісти

Михайло Малафій лауреат міжнародних конкурсів

Роман Трохимук заслужений артист України

Галина Гарбіт

Оксана Мочерад

Юлія Онишко

Віталій Роздайгора

Олена Романів

Лілія Собчишин

Ірина Чікель

Соло на гобої в оркестрі

Іван Кулиняк заслужений артист України

Денис Гриньов

Хор
Балет
Симфонічний оркестр
wydrukuj*Teatr zastrzega sobie prawo do zmiany wykonawców
11 September 2017
wydrukuj*Teatr zastrzega sobie prawo do zmiany wykonawców