120 sezon

Побудова театру

Історія побудови Великого міського театру (тепер – Львівського національного академічного театру опери та балету імені С.Крушельницької) розпочалася 1895 року, коли було оголошено конкурс на будівництво. Мерія виділила величезну на той час суму, яка за попередніми підрахунками становила понад мільйон золотих! Але навіть і цього не вистачало на побудову та оздоблення розкішної будівлі, тому більшу частину коштів у якості пожертв зібрали містяни.   

Спершу потрібно було визначити: де ж найкраще побудувати новий театр? На розгляд мерії Політехнічним товариством були запропоновані різні ділянки: площа Святого Духа (нині – Івана Підкови), Губернаторські вали біля костелу Кармелітів (тепер – церкви Св. Михайла) чи площа Голуховських (тепер – проспект Свободи). Остання пропозиція вважалась найприйнятнішою і міська влада погодилась розпочати будову у цьому місці, хоча вибір вимагав додаткових робіт й матеріальних затрат: знесення кількох будинків і, найголовніше – зміщення русла ріки Полтви і її «занурення» у бетонний колектор. Можна ствердити, що львів’яни так прагнули мати у місті нову величну театральну будівлю, що навіть «пожертвували» заради мистецтва набережною у центрі Львова!

На конкурсі серед запропонованих проектів переміг проект директора Державної промислової школи Зиґмунта Ґорґолевського. До того часу ним були збудовані або ж реставровані палаци, замки, храми, навчальні заклади та міські установи, мости в Берліні, Бонні, Лейпцизі, Галле та інших містах Німеччини, Польщі. А побудувати театр було його давньою заповітною мрією!

5 червня 1896 р. розпочались перші роботи під забудову. Урочисте закладення наріжного каменя відбулося 30 квітня 1897 р., за участю духовенства, найвищих посадовців краю, представників культури – художників, письменників, акторів. Виголошували промови, читали вірші. Особливої урочистості надав імпрезі поет Аурелій Урбан­ський, що продекламував свій вірш, присвячений цій події, а хор «Лютня» виконав хор пілігримів із опери «Тангойзер» Ріхарда Ваґнера. Будівництво очолив автор проекту Ґорґолевський, залучивши до співпраці найкращі мистецькі сили та будівельників.

У побудові театру втілено ряд новацій, серед яких – спорудження фундаменту, що розробив Ян Богуцький за дорученням Ґорґолевського. Підготовлену основу залили шаром бетону із закладеною в нього стальною арматурою, завдяки чому утворилася цілісна бетонна плита. На цій основі велася кладка стін із каменю до висоти підлоги півпідвальних приміщень, після чого зводилися стіни із цегли. Основні будівельні роботи виконала фірма львівського інженера Івана Левинського. Опалювання, вентиляцію, освітлення, що з перших днів було електричним, встановила фірма «Сіменс-Гальске» (Siemens & Halske).

Особливу увагу приділяли протипожежній безпеці приміщення: було створено чітку систему сходових кліток та запасних виходів на кожен балкон, забезпечувалося максимальне освітлення усіх коридорів і сходів. Інженери не дарма були такими пильними, адже в 1881 році у театрі Відня внаслідок пожежі й невдало спланованих шляхів евакуації загинуло близько 600 глядачів!

Кілька років велися будівельні роботи і, нарешті, 4 жовтня 1900 року відбулося урочисте відкриття Великого міського театру та розпочався його перший сезон.

Про першу виставу, почесних гостей та відгуки у пресі розповімо вже у наступних статтях.

 

Фото: https://photo-lviv.in.ua/yak-u-lvovi-mistse-pid-opernyj-teatr-vybyraly/

За матеріалами О. Паламарчук.

Стефанія Олійник,

кандидат мистецтвознавства,

музикознавиця