German Isupov

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Народний артист УРСР

Wykształcenie, praca oraz partie repertuarowe

Герман Олексійович Ісупов (нар. 27 жовтня 1934, Перм, РРФСР — пом. 19 січня 2001, Львів, Україна) — український радянський артист балету, прем’єр Львівського театру опери і балету імені Івана Франка; Народний артист УРСР (1975).
У 1956 році Герман Олексійович Ісупов закінчив Пермське хореографічне училище.

Від 1963 року — у складі трупи Львівського театру опери і балету імені Івана Франка.

Головні партії: Спартак («Спартак» Хачатуряна), Ленні («Стежкою грому» Караєва), Тіль («Тіль Уленшпігель» Глєбова), Тібальд («Ромео і Джульетта» Прокоф’єва), Альберт («Жізель» Адана), Квазімодо («Есмеральда» Пуні).

Після гастролей львівського оперного театру в Кремлівському палаці з’їздів 1971 року, де були показані вистави «Три мушкетери», «Антоній і Клеопатра», «Спартак» і «Есмеральда», Герману Олексійовичу Ісупову присвоїли звання народного артиста України.

Від 1978 року — член КПРС.

 1976 – 1996 рік  – працює балетмейстером. У своїх постановках митець розвивав чоловічий танець. Дотримувався загалом академізму, проте розвивав свій власний своєрідний стиль. Вже у першій постановці Германа Олексійовича — балеті «Бахчисарайський фонтан» завжди «піший» герой Гирей танцює; у «Лілеї» серед народних танців з’являється адажіо в українському стилі, у «Лебединому озері» вперше у сцені балу мазурка виконуються лише на пальцях; у «Ромео і Джульєтті» в танці з мандоліною помітні сучасні акценти. Оригінальною була постановка фахівця в дусі старовинної хореографії «Слуга двох панів» — тут, зокрема, використовується прийом безпосереднього контакту танцівника із залом, коли з певною жестикуляцією чи мімікою артист звертається до публіки. До постановок Г. О. Ісупова у Львівській опері належать також «Лускунчик», досі збережена в театральній афіші комедійна вистава «Даремна обережність», в якій першу картину другого акту Ісупов відтворив за старими записами з 1920–х років однієї балерини Маріїнського театру, поновлений (із сучаснішим трактуванням) балет «Створення світу».

У хореографії Герман Ісупов іноді звертався до небалетної музики, де немає жодного сюжету, чого на Львівській балетній сцені ще не було. Відома його робота «Пори року» на музику Вівальді — хореографія, побудована на відчуттях, настроях і асоціаціях, технічно вона вільна від суворих класичних канонів, тут основну роль відіграє пластика тіла.

Германа Олексійовича Ісупова не стало в січні 2001 року.

Традиції батька продовжила дочка Анастасія — артистка Львівської опери від 1992 року, заслужена артистка України (2017).