Пам’яті народного артиста України Олександра Громиша

5 років з дня смерті видатного соліста Львівської опери, баса, народного артиста України Олександра Громиша
Цими днями ми згадуємо композитора Мирослава Скорика, із приводу річниці його смерті, а також прем’єру його опери «Мойсей», яка відбулася 20 років тому – опери, що була замовлена композиторові до 100-ліття нашого театру та реалізована за підтримки Ватикану. Ми також згадуємо співака, який відійшов у вічність рівно 5 років тому і без якого не відбулася б ця грандіозна прем’єра.
 Бас Олександр Громиш був єдиним виконавцем партії Мойсея: після 40-денних репетицій підготовки світової прем’єри, співак з успіхом виконав чотири прем’єрні вистави. За словами митця, неймовірної сили та впевненості йому додало благословення Папи Римського Івана Павла ІІ, що з візитом перебував у Львові і під’їхавши до оперного театру, запросив Олександра Громиша до свого автомобіля і подарував на згадку медальйон.
Олександр Громиш впродовж кар’єри виконував басові партії у майже двох десятках оперних вистав: Івана Карася в «Запорожці за Дунаєм» Гулака-Артемовського, Рамфіса і Царя Єгипту в «Аїді» Верді, Дона Базиліо в «Севільському цирульнику» Россіні, Коллена в «Богемі» Пуччіні, Анджелотті у «Тосці» Пуччіні, Монтероне та Спарафучіле у «Ріголетто» Верді, Захарія в «Набукко» Верді, Феррандо в «Трубадурі» Верді, Василя Собакіна в «Царевій нареченій» Римського-Корсакова, Рене в «Іоланті» Чайковського, Греміна в «Євгенії Онєгіні» Чайковського, Збігнєва у «Страшному дворі» Монюшка, Райнмара у «Тангойзері» Вагнера та Мойсея в однойменній опері Скорика.
Вимушена перерва із сценою Львівської опери у житті співака відбулася після того як театр закрили на реконструкцію у 1978 році. Олександр Громиш продовжив кар’єру як соліст військових та мистецьких колективів: ансамблю військ країн – учасниць Варшавського договору у Польщі, потім – знову у Львові: у складі Ансамблю пісні і танцю Прикарпатського військового округу, оркестру штабу Західного оперативного командування Міністерства оборони України. Особливою сторінкою в житті артиста стала співпраця з оркестром камерної музики «Львівська камерата», Заслуженою академічною хоровою капелою України «Трембіта», Львівським муніципальним хором «Дударик». Репертуар співака поповнився творами барокової та духовної музики, що стало наступною ланкою професійного зростання митця, додало звучанню голосу неабиякої динаміки, легкості та неповторної якості.
Лише на початку 1996 року із давно омріяною партією Короля Рене в опері Петра Чайковського «Іоланта» Олександр Громиш повернувся на сцену Львівської опери. Цього ж року, під час гастролей із трупою театру у Франції, після блискучого прослуховування, неочікувано він отримав пропозицію від паризької «Гранд-Опера» стати солістом цієї престижної сцени. Та український співак відхилив пропозицію, залишившись на рідній землі. У 2002 році йому було присвоєне звання Народний артист України.
Олександр Громиш у числі різних колективів та трупи театру виступав у багатьох країнах світу: на оперних та концертних сценах Польщі, Угорщини, Австрії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Данії, Люксембургу, Іспанії, Італії, Болгарії, Румунії, Чехії та ін.
У 2003 році був випущений компакт-диск «Співає Олександр Громиш» із записами арій і пісень.
До 5 річниці з дня смерті співака запрошуємо переглянути архівний документальний фільм про життєвий та творчий шлях Олександра Громиша на YouTube каналі театру:
"Громоцвіття"/ Олександр Громиш/ Львівська Національна Опера