Міжнародна та гастрольна діяльність

Василь Вовкун: «Львівська національна опера в контексті європейського оперного мистецтва» (тези доповіді)

Тези виступу професора, генерального директора-художнього керівника Львівської національної опери, народного артиста України Василя Вовкуна на Міжнародній науково-практичній конференції «Світовий та український музичний театр у контексті сучасного культурного дискурсу» 22 лютого 2021 року, що відбувалася на базі кафедри оперної підготовки та музичної режисури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (м. Київ). 

І. З 2017 року Львівська національна опера керується творчою програмою «Український прорив», основними положеннями якої є:

  • вихід з театру-музею, в якому світ завмер і відсутні будь-які живі рефлексії;

  • творчий прорив українського оперного мистецтва у європейський контекст з його різноманітними формами і стилями, викликами і провокаціями;

  • актуалізація в оперному і балетному мистецтві сучасного простору і часу;

  • розширення репертуарного діапазону музикою світової класики і сучасними музичними творами;

  • копродукція з європейськими оперними театрами;

  • співпраця із зарубіжними колегами по цеху;

  • виховання сучасного синтетичного виконавця європейського рівня;

  • пошук нових форм спілкування із глядачем.

 

ІІ. В контексті програми «Український прорив» можемо констатувати:

1. Всі постановки: і оперні, і балетні у Львівській опері за чотири роки несуть живу енергію, емоцію та актуалізують час та простір:

  • Є. Станкович «Коли цвіте папороть»

  • В. А. Моцарт «Дон Жуан»

  • І. Стравінський «Правда під маскою» (балети «Пульчинелла» та «Весна священна»)

  • Р. Вагнер «Лоенгрін»

  • І. Небесний «Лис Микита»

  • Дж. Пуччіні «Турандот».

В цих постановках вже можна відчути іншу атмосферу і синтетичного виконавця, який не тільки співає, а наділений професійним відчуттям того, що робить і для чого робить. Тут присутні і психологія, і драматургія образу від події до події, і є пластика, і є навіть філософія.

2.Прагнення Львівської національної опери до європейських стандартів очевидна.

  • Львівська опера у 2008 році стала першим українським театром, що увійшов до Міжнародної асоціації «Opera Europa» та ініціював у 2017 році проведення його платформ в Україні. Зокрема Львівська опера взяла участь у міжнародній конференції «Opera Europa» на тему: «Мистецтво, що об’єднує». В 2020 році, на наше прохання, «Opera Europa» прийняла рішення провести курси менеджменту оперного мистецтва саме на базі Львівської національної опери. На жаль, не сталося через пандемію COVID-19 і закриття європейських кордонів. Останніми роками ми брали активну участь у засіданнях та платформах, які проводить «Opera Europa».

  • У травні 2017 року Львівська національна опера вступила до міжнародної асоціації танцю «СID» (UNESCO). На жаль, ця асоціація, на відміну від «Opera Europa», працює надто в’яло і неконструктивно. 

ІІІ. Що нам це дає?

Спілкування, налагодження зв’язків; бути на часі усіх позитивних і негативних викликів; бачити, як планується репертуарна і репетиційна політика європейських театрів на рік, п’ять років; перейняття досвіду нових форм спілкування із глядачами.

Опираючись на європейський досвід, Львівська опера як репертуарний театр перейшла на блокову систему показу вистав. Ми плануємо свою роботу: і репетиційну, і репертуарну на півріччя театрального сезону. Наша афіша стала двомовною: українською та англійською мовами; буклети до кожної прем’єри – трьома мовами: українською, англійською та польською. І, найголовніше, на вимогу часу змінилася форма реклами, подачі театральних подій і фактів, і це помітно із сайту театру.

Під час проведення засідань «Opera Europa», ми вийшли на цікаві пропозиції копродукції із нашими європейськими колегами, до прикладу: Ж. Оффенбах «Казки Гофмана» у постановці Андрія Жолдака в Словаччині і в Україні. Схожа пропозиція також надійшла від Кшиштофа Варліковського, наших колег із Польщі, але українські театри за чинним законодавством не можуть використовувати подібну форму постановок, і нам не вдалося реалізувати жодного проєкту.

На сьогодні Львівська національна опера лобіює перед Міністерством культури та інформаційної політики України прийняття відповідного закону.

Коли ми говоримо про європейські форми і стилі в оперному мистецтві, а ми насамперед зорієнтовані на німецький чи австрійський досвід, то маємо на увазі не експеримент заради експерименту, до якого не готовий ні наш глядач, ні наш виконавець. Йдеться про естетичну модернізацію постановок, у яких актор-співак є синтетичним і дійовим, а теми, які піднімаються в музичному матеріалі опери чи балету є сучасними і відповідають злобі дня.

Окрім великої сцени у Львівській національній опері з’явився Музичний салон у Дзеркальній залі як камерний зал, в якому оживає жанр камерної опери, моноопери, пластичні експерименти, такі як балет «Пінзель» на музику Юрія Ланюка. Під час ХVІІ Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Cоломії Крушельницької тут були показані моноопери «Саломеа» за поетичним сценарієм Наталії Давидовської (Україна); «Відблиски втомленого поп-стару» Юлії Гомельської (Україна); «Гомін води» Ріки Нарімото (Японія), «Морська примара» Цвєти Дімітрової (Болгарія-Австрія), «Цим вечером Борис Годунов» Кармелли Ципколенко (Україна).

Тут також відбувалися майстер-класи з вокалу із такими зарубіжними майстрами та коучами як Ольга Пасічник (Україна-Польща), Калуді Калудов (Болгарія), Ейтан Пессен (Німеччина), Павло Гунька (Україна-США), Марсель Бергман (Ізраїль).

У 2018 році проведено ХVІІ Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Cоломії Крушельницької, в якому взяли участь не лише вітчизняні оперні театри: Національна опера України, Одеська національна опера, а й театри з Польщі (м. Вроцлав), а також ансамблі «Київська камерата» (м. Київ), «Senza sforzando» (м. Одеса).

У 2019 році відбувся V Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької, в якому взяли участь представники із п’яти країн (Україна, Вірменія, Польща, Білорусія, Угорщина).

В 2016 році ми взяли участь та підписали меморандум із Міжнародною асоціацією театрів на церемонії відкриття “Шовкового шляху” у Пекіні (КНР).

Із польсько-українською фундацією ім. Я. Падеревського підписано договір про співпрацю і вже втілено українсько-польський проєкт – постановку опери «Манру» І. Я. Падеревського на сценах Київської та Львівської національних опер. Також гастролі із цією постановкою відбулися у Польщі та США (м. Чікаго).

IV. Щодо гастролей, то Львівська національна опера за останні роки провела їх в Італії (виступ на сцені Teatro Lirico Giuseppe Verdi в м. Трієст з балетом «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, 2019 р.), багаторазово у Польщі (показ опери «Мойсей» М. Скорика у м. Зелена Гура, Познань та Катовіце, 2017 р.; виступ у Державній філармонії ім. Фридерика Шопена у м. Гданськ та показ балетів «Кармен-сюїта» Ж. Бізе-Р. Щедріна, балетної сцени «Ніч Вальпургії» з опери «Фауст» Ш. Гуно, 2017 р.; виступ у м. Ланцут в рамках 57-го Музичного фестивалю, показ опери «Бал-Маскарад» Дж. Верді, 2018 р.; виступ в м. Скавіна, участь у проєкті «Ігрища ангелів», показ балету «Лебедине озеро» П. Чайковського, 2018 р.; виступ на 14-му Музичному фестивалі «Жерновець-2018» з оперою «Богема» Дж. Пуччіні, 2018 р.), Чехії (виступ в м. Брно в рамках фестивалю танцю «DANCE BRNO 100» та показ двох одноактних балетів: «Шехерезада» М. Римського-Корсакова і «Кармен-сюїта» Ж. Бізе-Р. Щедріна, 2018 р.) та Словаччині (виступ провідних солістів балету Я. Котис та заслуженого артиста України С. Качури на сцені Братиславської національної опери в рамках 3-ого Міжнародного балетного фестивалю «Chorea»).

На сцені Львівської національної опери виступали співаки:

  • Мельба Рамос (Австрія);

  • Стефан Поп (Румунія);

  • Нуттхапорн Таматі (Тайланд);

  • Марцеліна Боше (Польща);

  • Арлетт Майсенер (Німеччина)

За пультом працювали диригенти:

  • Збігнєв Граца та Вінсент Козловський (Польща);

  • Марко де Просперіс (Італія);

  • Ялчин Адігезалов (Азейбарджан)

  • Теодор Кучар (США)

  • Оксана Линів та Андрій Юркевич.

https://www.youtube.com/watch?v=A_oCUWdvcrs&feature=youtu.be

В театрі втілені постановки:

  • Марчеллом Алджері та Сабріною Рінальді (Італія) балетів Ігоря Стравінського «Пульчинелла» та «Весна священна»;

  • Міхаелем Штурмом (Німеччина) та сценографом Матіасом Енгельманом (Австрія) опери Р. Вагнера «Лоенгрін»;

  • Міхалом Знанецьким (Польща) разом із постановчою групою із чотирьох країн (Україна, Італія, Аргентина, Греція) втілена в режимі онлайн опера Дж. Пуччіні «Турандот».

  • Партитура художнього світла до опери «Лис Микита» І. Небесного розроблена відомим у Європі художником зі світла Арвідасом Буйнаускасом (Литва).

Приємно, що про постановки Львівської опери пишуть музичні критики в Польщі, Італії, Австрії, Німеччині. На днях вийшла стаття Аделіни Єфіменко в німецькому часописі, у якій Львівська опера порівнюється із Баварською і вводиться в європейський оперний простір.

V. Подальші постановчі плани Львівської національної опери теж пов’язані з нашими колегами із Європи.

Так у найближчій прем’єрі балету Мирослава Скорика «Тіні забутих предків», що присвячується 30-річчю Незалежності України, як сценограф і художник зі світла візьме участь Арвідас Буйнаускас (Литва).

До 270-річчя Дмитра Бортнянського опери «Сокіл» та «Алкід» втілюватиме режисер із Баварської опери Андреас Вайріх (Німеччина) під орудою Оксани Линів.

Міхаель Штурм (Німеччина) та сценограф Матіас Енгельман (Австрія) працюють над прем’єрою «Страшної помсти» Євгена Станковича.

Лешек Мондзик (Польща) – над сценічним втіленням «Реквієму» Вольфганга Амадея Моцарта.

Продовжуються переговори із Кшиштофом Варліковським щодо його постановки на сцені Львів Опера.

VI. Підсумовуючи, можемо констатувати:

1) сьогодні європейський оперний світ певною мірою відстежує процеси у Львівській національній опері, що є дуже позитивним;

2) дирекція і художнє керівництво театру буде і надалі розширювати свої зв’язки і творчу співпрацю із європейськими театрами;

3) бачення себе в контексті європейського оперного мистецтва зобов’язує нас працювати більш професійно і сучасно та робить наш «Український прорив» наповненим іншим змістом і сенсом.