Міхаель Штурм родом з північної Німеччини, зростав у Гамбурзі. Він вивчав оперну режисуру у Ґьотца Фрідріха в Університеті музики та виконавського мистецтва Гамбурга. Вдосконалював свої вміння у співпраці з Гаррі Купфером, Рут Берґгауз та Ахімом Фреєром, якого він зустрів у 1992 році, будучи учасником сценічних студій в «Баугаус Дессау». З того часу працює режисером, драматургом та письменником.
Як драматург Міхаель Штурм працював в м.Ульм над постановкою опери Д.Ліґеті «Le Grand Macabre», його тексти як письменника долучені до спільного колажу під назвою «Götzendämmerung oder Selbstgespräche eines Irren» для театру «Вольф-Феррарі» в м. Оттобрунн. Працював режисером у державних театрах в Касселі та Саарбрюккені, державній опері Гамбурга, театрах Лінца, Бремена та Дессау.
Своїми найважливішими роботами Міхаель Штурм вважає постановку «Проданої нареченої» (1995) в колишньому концентраційному таборі Терезієнштадт, «Брундібар» (1999) для Віденської камерної опери, «Фіделіо» (2007) в Тірані, Албанія, і світову прем’єру «Gegen die Wand (Головою об стіну)» у театрі Бремена, постановка якої була номінована на Європейську відзнаку толерантності.
Він ставив «Лоенґріна» у Саарбрюккені й Люксембурзі з диригентом Костянтином Трінксом, також з великим успіхом була сприйнята постановка режисера опери Ф.Чілеа «Адріана Лекуврер» для телеканалу MEZZO. Разом із Йіржі Белоглавеком був режисером опери В.А.Моцарта «Так чинять всі» для Національного театру Праги.
Останнім часом регулярно співпрацює із Театром м. Фрайбург. Тут він виступив режисером опер «Набукко» та «Сицилійська вечірня» Дж. Верді, «Gegen die Wand (Головою об стіну)» Л.Фоллмера.
З 2007 по 2010 рр. Міхаель Штурм був режисером «Oper Schloss Laubach» (літньої академії для талановитих молодих оперних співаків у замку в м. Лаубах). Він давав численні майстер-класи у США в університетах Нью-Йорка, Західної Вірджинії та Алабамі, а також постійно співпрацює із Міжнародним інститутом виконавства та мистецтв («IPAI»).
2017 року Міхаель Штурм виступив із величезним успіхом на Міжнародному оперному фестивалі у Фексфорді з шедевром Якопо Фороні «Маргарита». Наступною його роботою було перша постановка після Другої світової війни на польській сцені опери «Нюрнберзькі Майстерзінґери» Р.Ваґнера в Великому театрі Познані.