Новини

Завжди дізнавайтесь першим про події в Нашій опері

ЛЬВІВСЬКА ОПЕРА: 10 ЗДОБУТКІВ КАРАНТИННОГО РОКУ/ Україна молода, 30.12.2020

Надскладним для сфери культури через тривалий локдаун та суттєві карантинні обмеження виявився 2020 рік. Проте колектив Львівської національної опери пристосувався до викликів часу, даруючи глядачам нові прем’єри, особливі події та втілюючи важливі соціальні ініціативи, зокрема присвячені лікарям.

«Турандот» – прем’єра 2020 року. (Фото надане Театром)

Розповідаємо 10 найважливіших фактів 2020 року з життя театру.

1. Відкриття 120 років тому

2020 рік – ювілейний для Львівської національної опери, адже саме 4 жовтня минуло 120 років із дня відкриття театру. Святкові урочистості та численні події планувалися задовго до цієї дати, однак карантин вніс свої суттєві корективи. Проте для керівництва та колективу театру було надзвичайно важливим разом із глядачами відзначити ювілей, кульмінацією якого стали Урочиста академія та святковий Гранд-концерт, що транслювалися онлайн.

У день 120-річчя привітати Львівську національну оперу приїхали представники влади, духовенства, митців, науковців тощо, зокрема, з різних куточків України, а також Польщі, Італії. Під час Урочистої академії працівникам театру були вручені численні відзнаки та нагороди. У святковому концерті, окрім солістів, хору та оркестру театру, взяли участь запрошені виконавці – відомі українські музиканти, яким аплодують у всьому світі: тенор Валентин Дитюк, бас Сергій Магера, запрошена солістка Метрополітен-опера і Паризької опери – сопрано Ольга Кульчинська та українська диригентка Оксана Линів.

Генеральний директор-художній керівник Львівської національної опери, режисер Василь Вовкун, диригент Іван Чередніченко та хормейстер Вадим Яценко уклали його програму Гранд-концерту таким чином, щоб музичні номери та цікаві факти, про які розповідали ведучі, віддзеркалювали знакові прем’єри і події в 120-річній історії Львівської опери. Яскравим довершенням стала візуальна проєкція в оформлені кожного номеру концерту, здійснена художником світла Дмитром Ципердюком.

Окрім того, до ювілею театру відбулися цікаві лекції про архітектуру, художнє оздоблення, музичну історію театру від провідних мистецтвознавців та музикознавців, відкриття виставки давніх листівок і фотографій із зображенням театру з приватної колекції та презентація книги – ґрунтовного дослідження «Архітектура Львівської опери» художника та дослідника Юрія Ямаша.

2. Опера для сімейного перегляду – номінант на Шевченківську премію

У лютому 2020 року, ще до впровадження карантину, на сцені Львівської опери відбулася світова прем’єра опери Івана Небесного за твором Івана Франка «Лис Микита». Вона була написана спеціально на замовлення театру, з метою розширення сучасного українського оперного репертуару для дітей. Перші сім аншлагових вистав у лютому-березні 2020-го відвідало близько 7 тис. глядачів, серед яких – більшість діти.

Оперу постановники створювали для сімейного перегляду, адже за начебто дитячою казкою та розважальним сюжетом, гумором і пригодами хитрого Лиса, ховаються гострі та завжди актуальні соціальні питання. В оркестрі, поряд із традиційними інструментами, колоритно звучать українські народні – цимбали, бандура, ліра і трембіта. Диригент-постановник опери – американський диригент українського походження Теодор Кучар, диригентка – Ірина Стасишин, а хормейстер – Вадим Яценко. Неймовірні костюми людо-звірів, які мають елементи камуфляжу (як говорить Лис Микита в однойменній поемі І. Франка: «Наше все життя – війна є!»), розроблені художницею Ганною Іпатьєвою. Опера «Лис Микита» містить не лише музичне вирішення, але й хореографічні номери і акробатику на повітряних полотнах.

Хореограф вистави – італієць Марчелло Алджері. Художника світла для цієї постановки запросили із Литви – це Арвідас Буйнаускас, який зокрема співпрацює з групою «Океан Ельзи», створюючи незабутні візуальні образи їх концертів. Чи не вперше в українській сучасній опері використані новітні технології 3D-мапінгу. Їх створили Світлана Рейніш та Юрій Костенко, які співпрацюють з брендами Ferrari, Mercedes, Coca Cola.

Вже наприкінці року оперу «Лис Микита» І. Небесного та її постановників – режисера та лібретиста Василя Вовкуна, композитора Івана Небесного, художницю костюмів Ганну Іпатьєву номіновано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року, результати якої стануть відомими уже у березні.

3. «Турандот»:  постановка опери онлайн

Ще однією знаковою прем’єрою цього року є опера «Турандот» Дж. Пуччіні, яка постала у надзвичайно складних обставинах, коли постановники з усього світу працювали з виконавцями і цехами театру онлайн. Такий досвід унікальний не лише для України, а і ймовірно для світового оперного мистецтва.

Грандіозні декорації, 186 костюмів, колоритна музика й атмосфера Стародавнього Китаю: 26 листопада 2020 року на сцені Львівської національної опери відбулася прем’єра опери «Турандот» Дж. Пуччіні. Це останній незавершений твір італійського композитора, який поруч із його славетними операми «Богемою», «Мадам Баттерфляй» і «Тоскою» увійшов у репертуар театру. Через незавершений фінал опери (композитор помер, не встигнувши дописати кінцівку), «Турандот» досі провокує запеклі дискусії у митців та критиків.

Постановка опери «Турандот» Дж. Пуччіні – знакова для театру, адже поставлена вперше за 120-річну історію Львівської національної опери і приурочена ювілею театру. Задля вагомості та масштабності проєкту до числа постановників залучили міжнародну команду митців із п’яти країн світу на чолі із відомим польським режисером Міхалом Знанецьким – постановником понад 200 вистав у багатьох країнах світу – від Польщі до Аргентини. В Україні – це перша робота відомого режисера. Однак довгоочікувана постановка опери відбулася із неабиякими труднощами: через карантин її двічі переносили. Тим часом не припинялася підготовка музичної частини – солістів, хору та оркестру театру, що тривала кілька місяців під керівництвом диригента-постановника Івана Чередніченка та хормейстера-постановника Вадима Яценка.

Врешті, щоб не відміняти прем’єру через карантин, вирішили, що робота із міжнародними постановниками буде відбуватися онлайн! Для режисера Міхала Зненецького (Польща), балетмейстерки Діани Теохарідіс (Аргентина), сценографа Луіджі Скольйо (Італія) було забезпечено екран та Інтернет-зв’язок, щоб сцена театру була «як на долоні». Допомагали міжнародним постановникам асистенти із команди театру. Щодо такого безпрецедентного випадку польський режисер Міхал Знанецький наголошує: «Мабуть найбільшим досягненням постановки у Львові є те, що ми показуємо світу, що можемо надалі існувати як артисти, працювати як постановники, як театри і переживемо все з великими емоціями, які дарує нам опера».

4. Дякуємо, лікарю!

Першими грандіозну прем’єру опери «Турандот» Дж. Пуччіні змогли побачити лікарі! Львівська опера, започаткувавши соціальну ініціативу #Дякуємо_лікарю, яку підхопили інші театри України, зокрема, Одеська опера, запрошує медичних працівників безкоштовно відвідати вистави. Адже митців і лікарів об’єднує те, що вони працюють задля людей: медики лікують фізично, а митці – духовно, а воєдино – заради торжества життя на землі.

Близько 150 лікарів запросили вже на перші три прем’єрні вистави опери «Турандот». Своїми враженнями від перегляду вистави поділилась Любомира Луцевич, завідувачка Першого поліклінічного відділення I Міської клінічної лікарні ім. Князя Лева: «Прекрасна вистава… Ми дуже вдячні за ці хвилини, коли медики прийшли і змогли відпочити від своїх буденних завдань».

5. Рік Євгена Лисика

У 2020 році минуло 90 років з дня народження художника-постановника Євгена Лисика (1930-1991). Ім’я Лисика, який працював у Львівській опері впродовж 1960-1990 рр., а також у театрах Білорусії, Росії, Польщі, Північної Македонії (тоді – Югославії), майже невідоме сучасному глядачеві театру, хоча дослідники прирівнюють його талант з Пабло Пікассо.

Збережені декорації Лисика до балетів «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Ромео і Джульєтта», «Створення світу», опер «Золотий обруч», «Отелло», «Війна і мир» та інших належать до Золотого фонду Львівської національної опери. Впродовж року відбулася їх фотофіксація для майбутнього художнього альбому митця (випуск якого заплановано на 2021 рік), до якого також увійдуть фото декорацій з інших країн світу, які були спеціально віднайдені та надіслані до Львова.

Окрім того, у вересні 2020-го відбулася прем’єра оновленого балету «Створення світу» А. Петрова, який відновили у репертуарі театру з оригінальними декораціями Лисика, спеціально до ювілейної дати. «Сходіть, подивіться на декорації Лисика – це Лувр, тільки у Львові», – ділилися враженнями перші глядачі.

Театр також випустив серію відеоспогадів від колег та експертів про творчість Євгена Лисика.

6. Вперше сучасна українська опера – на стрімінговому телебаченні

Одна із сенсаційних новин цього року: вперше сучасну українську оперу можна переглянути на стрімінговому сервісі для перегляду відео та трансляції телеканалів! На сайті MEGOGO відтепер є доступною для перегляду феєрія «Коли цвіте папороть» сучасного українського композитора Євгена Станковича у постановці Львівської національної опери. Історія цього твору надзвичайно драматична, адже переживши десятиліття забуття і будучи забороненим Радянською владою напередодні прем’єри 1979 року, він врешті постав на львівській сцені лише у 2017 році в режисурі Василя Вовкуна та під орудою диригента Володимира Сіренка.

Серед солістів цього дійства – неповторна Ніна Матвієнко. Перегляньте вражаючий спектакль, що поєднує енергетичну музику, хорове виконавство, народні традиції обряду, сучасну хореографію та яскраве дійство у форматі 3D.

7. Вражаючі цифри

105 вистав та 24 концерти відбулися у Львівській національній опері впродовж 2020 року.

44889 осіб відвідали вистави театру, серед них – 1252 особи, що належать до соціально-незахищених верств населення – на пільгових умовах.

1326 слухачів відвідали концерти театру, що відбуваються на камерній сцені – у Дзеркальній залі.

Понад 7000 осіб завітали до театру на екскурсійний огляд.

8. Бронзова модель театру

«Побачити дотиком» Львівську оперу відтепер можуть люди із вадами зору. На площі перед театром була встановлена бронзова модель театру, обладнана таблицею зі шрифтом Брайля, для людей зі вадами зору. Модель виготовив скульптор Василь Одрехівський з ініціативи Львівської міської ради та Оксани Потимко, очільниці Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ».     

Театр люб’язно відкриває свої двері для соціально-незахищених верств населення – багатодітних сімей, людей з інвалідністю, а також запрошує на вистави військових, волонтерів та учасників бойових дій, співпрацюючи із різноманітними організаціями. Так, до прикладу, оперу «Лис Микита» відвідали родини з дітьми, що належать до ГО «Джерело дитячих мрій», люди з вадами зору, а також бійці 24-ої Окремої механізованої бригади ім. Короля Данила послухали оперу «Трубадур» Дж. Верді тощо.

9. Пам’яті Мирослава Скорика

Цього року непоправною втратою для всієї музичної громадськості та колективу театру стала смерть видатного українського композитора Мирослава Скорика. Зі сценою Львівської опери Мирослава Михайловича пов’язувало не одне десятиліття: від його перших спроб у театральному жанрі до зрілих творів, які ввійшли до скарбниці української сучасної академічної музики.

Мало знаним є факт, що перша прем’єра твору Мирослава Скорика на сцені театру, а саме балету «Каменярі» за віршем Івана Франка, відбулася ще коли композиторові було 28 років – у 1967-му. Вже через кілька десятиліть, до 100-річчя Львівської опери керівництво театру запропонувало Мирославу Скорику написати оперу. Так постав геніальний твір Маестро – опера «Мойсей» за однойменною поемою Івана Франка. А наступна його прем’єра – балет «Повернення Баттерфляй» про Соломію Крушельницьку, відбулася вже у 2006 році. Опера «Мойсей» і балет «Повернення Баттерфляй» Мирослава Скорика досі є в репертуарі Львівської національної опери.

Серед запланованих прем’єр на 2021 рік – ще одна прем’єра твору Мирослава Скорика. Генеральний директор-художній керівник театру Василь Вовкун ділиться планами: «Що ми очікуємо в році прийдешньому? Це постановка балету «Тіні забутих предків» на музику Мирослава Скорика балетмейстером Артемом Шошином. Цю роботу ми хочемо присвятити 30-річчю Незалежності України».

10. Підсумки  від гендиректора 

2020 рік вніс чималі корективи у стан оперного мистецтва. Про підсумки непростого року, оновлення у трупі театру, плани та прем’єри року прийдешнього розповів генеральний директор-художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун: «Львівська національна опера, пропонуючи творчу програму на п’ять років «Український прорив», намагається змінити себе у просторі і в часі, – і це продовжуватиметься в новому 2021 році – від менеджменту до мистецьких виявів.

Ми прагнемо авторського театру, через який хочемо передавати сучасні особистісні рефлексії, які роблять оперне мистецтво акцентованим та актуалізованим, суголосим часу, розкриваючи його тексти і підтексти. Це вимагає нових мистецьких форм, ризиків і викликів. Це творення такої атмосфери театру і такого творчого процесу, в яких має народитися той чи інший поступ-прорив».

Україна молода ВИПУСК №130   за  30.12.2020

https://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/153242/?