Новини

Завжди дізнавайтесь першим про події в Нашій опері

Керівник музичної частини Іван Чередніченко: про мрії та виклики на сцені Львівської опери

Наприкінці 2019 року у Львівській Національній Опері був проведений конкурс на важливу посаду керівника музичної частини. Претендентів, а їх було дев’ятеро, оцінювало високопрофесійне журі, яке очолював заслужений артист України, головний диригент Національної опери ім. Марії Бієшу в Кишиневі (Молдова) Андрій Юркевич. За результатами проведення конкурсу керівником музичної частини став Іван Чередніченко.

Ми поспілкувалися з диригентом про його творчі плани, а також секрети успішної співпраці з колективом.

     Керівник музичної частини – це важлива посада, адже фактично Ваша праця з колективом дає в результаті якість виконання, що є головним критерієм в репутації оперного театру. Що ще входить у Ваші обов’язки?

Іван Чередніченко: − Серед моїх обов’язків – стратегічне планування вистав, концептуальні пропозиції до дирекції. Також і функції диригента – робота з оркестром, солістами, концертмейстерами. Формування нового підходу до творчого процесу, його систематизація. Це поки що загальні тези, але не хочеться бути голослівним і не декларувати якихось речей, які в процесі не будуть реалізовані. Краще потім говорити про вже проведену роботу.

       Ваше призначення було сюрпризом для Вас?

Іван Чередніченко: − Так, це звісно було несподіванкою!

    Як змінилося Ваше життя і, насамперед – Ваше творче життя, після продовження кар’єрного шляху вже у Львівській Національній Опері?

Іван Чередніченко: − Звісно, відбулися зміни на краще. По-перше, я переїхав до Львова. По-друге, роботи стало дуже багато. Але це та робота, яку я люблю і вмію робити, тому отримую від цього багато задоволення!

     Чи звикли Ви до ще однієї нової для себе ролі – бути львів’яниномЧи не виникало дискомфорту у новому для Вас місті і чи швидко налагодили комунікацію з колективом?

Іван Чередніченко: − Люди всюди однакові, тим більше музиканти. Тому в мене не виникало незручностей. Робота з людьми – звична і приємна. Хоча у Львові дійсно особлива атмосфера. Колектив має в цілому велику жагу і любов до музики та творчості, це мені дуже імпонує і надихає до роботи.

Дійсно, в цьому театрі прекрасний колектив. Вже після декількох вистав можу сказати, що дуже приємно, коли твоє бачення і побажання знаходять свій відголосок в серцях артистів.

         Які найбільші виклики для Вас у цій роботі?

Іван Чередніченко: − Як кажуть, ламати – не будувати. І найбільший виклик – це при перебудові системи, не зламати її до того моменту, що вже неможливо буде відновити. Тобто, потрібен дуже обережний підхід взагалі до перетворення самої системи роботи. Фактично, це створення іншої системи, але не революційним способом, а все ж таки – більш еволюційним.

         Які твори Ви мрієте поставити на сцені Львівської Національної Опери?

Іван Чередніченко: − Я би не хотів їх озвучувати, бо не збудеться! Але я дуже люблю музику Євгена Станковича, однак твір не буду називати. Всі його твори заслуговують на увагу!

          А з класики?

Іван Чередніченко: − З класики – багато, наприклад, «Дон Карлос», «Отелло» Дж. Верді, «Манон Леско» Дж. Пуччіні, «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті, звичайно ж «Золотий обруч» Б. Лятошинського, також балети «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка» С. Прокоф’єва та ін. В мене є свої бажання, але я їх заспокоюю і притишую, тому що постановка вистави – це, насамперед, бачення режисера або балетмейстера. Якщо режисер має концепцію достойну Національного театру, тоді і назва твору не є вирішальною.

До речі однією з моїх мрій (цю оперу я мав ставити в одному з театрів Польщі) була «Турандот» Дж. Пуччіні. І сподіваюся, зовсім скоро ця постановка відбудеться на сцені нашого театру.

Довідка:

       Іван Чередніченко закінчив із відзнакою факультет оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (клас Народного артиста України, професора Алліна Власенка). Лауреат всеукраїнських та міжнародних диригентських конкурсів, серед яких ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс диригентського мистецтва «Музична Таврія» (м. Херсон, 2010, І премія), І та ІІ Міжнародний конкурс симфонічних диригентів у Кишиневі (Молдова, 2011, ІІ премія; 2013, І премія, премія оркестру та приз глядацьких симпатій), ІІІ Міжнародний конкурс диригентів ім. С. Турчака (м. Київ, 2017, ІІ премія). Фіналіст Міжнародного конкурсу диригентів ім. Є. Свєтланова у Парижі (Франція, 2018, один із 16-ти фіналістів, відібраних з поміж більш ніж 500 заявок з усього світу) та півфіналіст V Міжнародного конкурсу симфонічних диригентів ім. В. Лютославського (Польща, 2011).

     Працював диригентом Академічного симфонічного оркестру Дніпровської філармонії та Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Співпрацював з Національним симфонічним оркестром Республіки Молдова, Національною хоровою капелою Республіки Молдова «Дойна», Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Національною заслуженою академічною капелою України «Думка», симфонічним оркестром та хором Дніпровського академічного театру опери та балету, симфонічним оркестром «Радіо Франс» (Франція), оркестром і хором Баварської державної опери (Німеччина), Гамбурзьким філармонійним оркестром (Німеччина), симфонічним оркестром філармонії Подляска у Білостоку (Польща). У червні 2016-го був запрошений до Баварської державної опери другим диригентом на постановку світової прем’єри опери Г. Бергайде «Mauerschau» («Споглядання муру»).