Фестивалі

17 листопада, субота 19:00 Глядацька зала

КВИТКИ ТУТ/ TICKETS HERE

17 листопада, 19.00

Вроцлавська опера (Польща)

Ян Стефані

Лібрето Войцех Богуславський

Краків’яни  і ґуралі                         

  опера на 2 дії

Постановники:

Диригент – Адам Банашак

Режисер – Барбара Вісьнєвска

Сценографи – Василь Савченко, Барбара Вісьнєвска

Сценографія, сценічний рух – Анатолій Іванов

Режисура світла – Ґжеґож Барщевскі

Костюми – Матеуш Стемпняк

Компіляція текстів – Ґжеґож Сташак

Асистент режисера – Ганна Мараш

   Дійові особи та виконавці:

Дорота – Ядвіґа Построжна

Бартоломєй – Мацєй Кшиштиняк

Бася – Кароліна Філюс

Стах – Лукаш Росяк

Йонек – Алєксандер Зуховіч

Бриндас – Якуб Міхальскі

Бардос – Лукаш Клімчак

Морґаль – Роман Савхур

Свістос – Болєслав  Словіньскі

Павел – Анджей Пєчонка

Зоська – Кінґа Мазуркєвіч-Паля

Мєходмух – Марек Клімчак

Батько Зосі – Мєчислав Ходачек

Виставу веде – Юліан Жиховіч

 

   «Краків’яни і ґуралі» займають особливе місце в історії польської музики. Вистава вперше побачила світло рампи 1 березня1794 р. у Великому театрі Варшави. Її автор – Ян Стефані, чех за походженням, скрипаль королівського театрального оркестру. Режисуру здійснив батько польського театру Войцєх Богуславський. Творці вибрали «легкий» жанр водевілю, на той час, поруч із комічною оперою, поширеним у Європі.

   Між веселими рядками пробивалися слова «свобода, незалежність, цілісність», заборонені в період, коли Польща потрапила під правління цариці Катерини ІІ. Прем’єра відбулася за місяць перед присягою Костюшка на вірність польському народові. Дехто розглядав цей твір як заклик до повстання.

   «Краків’яни і ґуралі» користувались великим успіхом. Композитор вдало поєднав класичну музику з народною – в полонезах, польках, краков’яках,  мазурках ( пізніше це ввійшло в традицію у творах Ф.Шопена, С.Монюшка). Проте як не дивно, вистава майже забулася, може, й на століття. І лише в 1929 р.режисер Леон Шіллер  відновив цей твір на сцені, назвавши водевіль народною оперою. Цікаво, що в дзеркальній залі Львівського національного театру опери й балету імені Соломії Крушельницької, поміж ілюстраціями до польської поезії та  драми, центральне місце займають великі полотна – сцени з цього культового водевілю. Саме він  став першою польською оперою, яка заклала  основи  для творчості основоположника  польської класичної музики  Станіслава Монюшка.

   Стислий зміст

   Дія відбувається під кінець 18 ст. в селі недалеко від Кракова . Двоє закоханих –  Бася і Стах –  мріють побратися. До одруження не хоче допустити Дорота, мачуха Басі, теж закохана в Стаха.  Щоби здобути хлопця і перекреслити  його плани, має серйозний намір видати пасербицю за багатого гураля Бриндаса. Разом із ним  вона творить інтриги, щоби за всяку ціну здійснити свої наміри. Однак не досягає мети. І все закінчується повним щастям закоханої пари.