News

Be first to know about events in out Opera

Віра Китайгородська: привітання для Василя Вовкуна з нагоди 40-річчя творчої діяльності

 

Письменниця, журналістка. Заслужений працівник культури України. Начальниця управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації.

Ми познайомилися з Василем Вовкуном, коли ще були дуже молоді. Василь як раз тоді працював у Чернівецькому музично-драматичному театрі і написав першу прозу. Його перша проза мене дуже вразила: прочитавши прозу, я зрозуміла, що це своя, дуже інтелектуальна, витончена, дуже українська натура. Я написала невеличкий відгук на те, що було створено Василем в перші роки його творчості, і таким чином ми познайомилися. А вже згодом я познайомилася з його дружиною – Лідією Жук, і ми товаришуємо аж до цього часу.

Зустрічатися нам доводиться не часто, але таке притягання душ, така україноцентрична сповідь один перед одним – існує постійно. Тому маю можливість називати Василя «братом». Він на це не ображається! Тому я дуже йому вдячна за велику увагу до мене, до нашої родини, до моєї творчості. Він абсолютно відвертий в оцінці того, як він сприймає те, що пишу я.

І такого, на мій погляд, багатопланового, різнопланового, різнопластового митця в Україні треба ще пошукати! Оскільки він чудовий науковець, дивовижний практик, людина європейського, світового масштабу. У плані організації свят – великомасштабних, менших, на вулиці, на площах, на сцені – почерк Вовкуна впізнаваний! І саме головне, що ніколи немає жодної риски кон’юнктури – до часу і до влади. Він завжди однаковий – український… Не прогинається, не догоджає, він має свою думку, має свій стиль. І те, що він робив і робить, як я вже сказала, впізнаване: дуже ґрунтовне, глибоке й аналітичне.

Василь Вовкун однаково би зробив кар’єру як у красному письменстві, так і в музиці, і в сценографії, в режисурі, кінематографі – в будь якій галузі культури, якби лиш вистачило земного віку. Але те, що він зробив до цього часу, ті проекти, які він продемонстрував Україні і світові – дуже вагомі. Хочеться, щоб у Василя було багато часу, щоб він мав можливість викладати студентам, щоб вони мали в кого вчитися! Щоби оте справжнє слово справжнього митця було почуте і передане від покоління до покоління.

Тому я пишаюся товариством із Василем Вовкуном, з його родиною, і щиро вітаю свого брата зі 40-річчям творчої діяльності й нещодавнім днем народженням на Святу Трійцю. Вони народилися з Іваном Миколайчуком в одні дні, і це напевно такий день Божий, позначений Всевишнім, адже хто народжується в цей день – має відпрацювати українській культурі. Ось це відпрацювання українській культурі у Василя дуже потужне, і я хочу з нього брати приклад!