Prehistory of the theatre

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

За кілька останніх століть у Європі критерієм визначення культурного рівня міста стала наявність у ньому університету чи оперного театру. Львів, університетський із XVII століття, у XIX – став ще й оперним містом. Втім, львів’яни почали знайомство з новим видом мистецтва (опера як жанр виникла на зламі ХУІ-ХУП століть у Флоренції) задовго до появи Міського театру (так називався Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької до 1939 року). Бо вже в кінці XVII ст. до Галичини із італійських містечок добрело кілька мандрівних труп, які хотіли здивувати слухачів нечуваною “драмою в музиці”. За якихось півтора століття опера як жанр набрала такої популярності (в багатьох містах Італії було по кілька оперних театрів, які щовечора заповнювалися слухачами), що її співуча хвиля захопила всю Західну Європу, де виникали свої національні піджанри, формувалися професійні оперні трупи. Одна з них прибула в останній чверті XVIII ст. до Львова – із Австрії.

 

На той час Західна й Східна Галичина увійшли – після першого поділу Польщі між Прусією, Австрією та Росією в 1772 р. – у склад Австрійської, а згодом – Австро-Угорської імперії. Львів став головним містом галицького краю, до якого стікалися кваліфіковані кадри. Пожвавились економіка, торгівля, будівництво, освіта, культурне й мистецьке, в тому числі й театральне життя. У XVIII ст. – на початку XIX ст. вистави театральних труп (місцевих, які організовувались на кілька років, чи прибулих на тиждень чи довше) ставились у навчальних закладах, які мали залу, відповідну для таких заходів, як, наприклад, єзуїтський колегіум (тепер середня школа № 62).

 

Першою театральною спорудою у Львові, яка, хоч і не спеціально будувалася як театр, але дуже надавалася для пристосування під нього, був дерев’яний будинок у районі сучасної площі І. Підкови. Перебудований, він одержав не лише партер із галереєю, а й яруси та ложі. Оскільки в основі був не новий, то протримався недовго, і в 1783 році його розібрали.

 

У наступні роки й десятиліття були ще інші проекти й наміри для спорудження у Львові нового солідного театру. На перешкоді ставали або відсутність коштів, або, як не дивно, людини, яка б довела цю справу до кінця.